- •2. “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн”
- •Фінансова політика держави та її зміст.
- •2.Класичний тип фінансової політики та його характеристика.
- •Регулююча фінансова політика та її особливості
- •4.Планово-директивна фінансова політика та її зміст
- •5.Фінансовий механізм та характеристика його складових елементів
- •Етапи розвитку та типи грошових систем. (Система золотого стандарту, система золотодевізнного стандарту, Бреттон-Вудська валютна система, Ямайська валютна система).
- •7.Грошові реформи та їх види.
- •8.Сучасні тенденції розвитку грошових систем.
- •9.Кредитна система її характеристика та структура.
- •10.Види кредитних установ та їх характеристика.
- •11.Банківська система та види банківських установ, особливості їх діяльності.
- •12.Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи та їх види.
- •13.Валютна система: поняття та структура, конвертація валюти та її зміст.
- •14.Грошово кредитна система сша.
- •15.Особливості грошово-кредитної системи Великобританії
- •16.Грошово кредитна система Німеччини.
- •17.Грошово кредитна система Франції
- •18.Грошово кредитна система Росії
- •19.Грошово кредитна система Швейцарії
- •20.Грошово кредитна система однієї з країн південно Американського континенту
- •22.Грошово кредитна система однієї з країн Австралії та Нової Зеландії
- •23.Грошово кредитна система однієї з країн Азії
17.Грошово кредитна система Франції
Найважливішу роль у регулюванні діяльності кредитних установ держави відіграють Міністерство економіки і фінансів Франції та Банк Франції, котрі очолюють кредитну систему. Міністерство економіки і фінансів здійснює загальне керівництво, а Банк Франції – здійснює контроль за діяльністю кредитних установ. Але на практиці ці відомства працюють у найтіснішому взаємозв’язку. Сучасна грошово-кредитна система Франції характеризується наявністю жорсткої системи регулювання і нагляду за банківською діяльністю, високою часткою державних і напівдержавних кредитних установ, високим рівнем розвитку і концентрації банківської справи, різноманітністю форм організації кредитних інститутів і виконуваних ними функцій. У Франції функціонує дворівнева грошово-кредитна система. На першому рівні знаходиться центральний емісійний банк – Банк Франції. На другому рівні – комерційні банки і спеціалізовані кредитно-фінансові установи.
18.Грошово кредитна система Росії
Згідно з Конституцією СРСР, управління грошовою системою здійснювалося тільки радянським урядом. Органом, який безпосередньо управляв грошовою системою, був Державний банк СРСР, наділений правом здійснення емісійних операцій. Особливість росіїїської грошово-кредитної системи полягала в тому, що поршняно розвинена система комерціїіних банків існувала без центрального емісійного банку. До грошової реформи 1895—1898 pp. Державний банк фактично не був дійсним емісш-ним банком. Перед Першою світовою війною при тридцяти філіалах і відділеннях Державного банку були розрахункові відділи, що здійснювали безготівкові розрахунки, головним чином між банками, а також між великими торговельно-промисловими фірмами. Використовуючи Державний банк як свій розрахунковий центр, комерційні банки тримали в ньому частину своїх грошових резервів. У роки Другої світової війни для обмеження розміру бюджетного дефіциту в СРСР запроваджено систему нормованого постачання й відпуску промислових і продовольчих товарів населенню (за картками й зі збереженням твердих довоєнних державних цін). Після закінчення війни була проведена грошова реформа (1947 p.), внаслідок якої скасовано карткову систему розподілу продуктів і гроші стали єдиним засобом платежу. Національною грошовою одиницею Російської Федерації є рубль. Його золоте карбування було розпочато на початку XVII ст. У Російській Федерації сформована дворівнева грошово-кредитна система. На першому рівні знаходиться центральний емісійний банк – Банк Росії. На другому рівні функціонують комерційні банки, а також інші кредитно-фінансові установи.
19.Грошово кредитна система Швейцарії
Швейцарія – один з найважливіших банківських і фінансових центрів світу (Цюріх – третій після Нью-Йорка і Лондона світовий валютний ринок). У країні функціонує близько 4 тис. фінансових інститутів, зокрема безлічі філій іноземних банків. На швейцарські банки доводиться 35-40 % світового управління власністю і майном приватних і юридичних осіб. Вони користуються доброю репутацією у клієнтів завдяки стабільній внутрішньополітичній обстановці, твердій швейцарській валюті, дотриманню принципу «банківської таємниці». Швейцарія, будучи крупним експортером капіталу, займає четверте місце в світі після США, Японії, ФРН. Прямі інвестиції за кордоном складають 29 % швейцарського ВВП (середній показник в світі – біля 8%). 75% всіх швейцарських інвестицій прямує в промислово розвинені країни, серед країн, що розвиваються, найбільш привертають швейцарські капітали Латинська Америка і Південно-Східна Азія. Частка Східної Європи в загальному об’ємі інвестицій поки що незначна. 1 квітня 1998 р. в Швейцарії вступив в силу федеральний закон про боротьбу з «відмиванням» грошей у фінансовому секторі, що дозволив дещо піднести завісу банківської таємниці з метою виявлення «брудних» грошей. Грошова одиниця – швейцарський франк.