24. Принципи та основні ознаки демократії

1 а) наявність у громадян широкого кола прав і свобод та ефективність функціонування системи їх інститу­ційних і нормативних гарантій

б) відсутність у органів влади необмеженої компе­тенції

в) гласність прийняття рішень та доступність інфо­рмації

г) право виконавчих органів видавати підзаконні акти, а це закони

д) політичний компроміс

2 а) виборність

б) змінність періодичної

в) підзвітність влади

г) юр. рівність громадян

3 Демократія означаєнаявність, але не реалізацію затвердженої і забезпеченої ресурсами людей дикта­торства на випадок надзвичайної ситуації.

4 а) межі втручання держави і колективу у справи особи

б) плюралізм (взаємодія і співпраця осн. політ. сил)

в) обмежене сваволі бюрократичного___________

5 а) нале

б) почуття громадської відповідальності у членів суспільства

в) здатність органів влади до виявлення насущних проблем розвитку суспільства

25. Розвиток демократії в сучасній Україні.

У науковій літературі термін "демократія" має такі основні значення:

• народовладдя, яке передбачає участь усіх громадян в уп­равлінні суспільними та державними справами;

• форма державного правління,

• реальна свобода для усіх.

Кожна людина розуміє демократію по-своєму: для ко­гось вона ідентифікується зі свободою, для когось - зі сваволею.

Для України:

-модернізація політ системи

--вирішення гуманітарних пробем

-входження в міжнар політ орг.

Політична еліта в Україні.

Еліта — це відібране, вибране краще. Поділ сусп-ва на виконавців, управлінців має місце при будь-якому політ сусп-ві. У демократичному сусп-ві реальна база знах-ся в руках меншості. Різниця в тому, що при демократичній с-мі ця меншість може прийти до влади шляхом виборів. Організовану меншість, яка зд-є упр-ня називають по-різному: політ еліта, або правляча еліта, правлячий клас, вище політ керівництво. Політична еліта — це організована меншість, яка займає керівні посади в органах державної влади, політ партіях, громадських орг-ціях. Вона впливає на зд-ня певної політики країни.

Політ еліта сучасної України є строкатим конгломератом правлячої і не правлячої груп, які розпадаються, на думку Михальченка, на такі специфічні еліти: еліти класів, прошарків, професійних груп населення; еліти політ партій, громадських орг-цій, рухів; еліти державних інституцій; еліти регіонів (автономія, область, місто, район); еліти надпартійні (незалежні, які опираються на не­державні економічні стр-ри та засоби масової інфор­мації). Здобувши державну не­залежність і суверенітет 1991 року, Україна виявилася, напев­не, найбільшою в світі країною, яка не мала політ еліти. Владний конгломерат із колишніх партійних функціонерів і колишніх політ дисидентів можна було б назвати перед-елітою. Рівень політ кваліфікації, заг. і правової культури, х-р професійного і життєвого досвіду і т. д. не дозволяють віднести ранній український істеблішмент до кла­су повноцінної еліти”.

Існуюча політ еліта Укр сформ-ся трьома шляхами:

1) як наслідок добору та розстановки кадрів правлячої до 1991 року КПРС;

2) як наслідок акт-го чи пас-го опору тоталітар­но-колоніальному правлінню;

3) як рез-т входження до пол-ки нових груп та громадських діячів, безпосередньо не пов'язаних ні з кому­ністичним режимом, ні з опором йому.

Теорія лідерства М.Вебера.

Термін "лідер" означає "керівник", "провідник". Політичне лідерство є різновидом соціального лідерства і воно пов'яза­не з управлінням державними та суспільними процесами. У сучасній політичній науці є різноманітні визначення цього по­няття, зокрема:

• політичне лідерство - це влада, яка здійснюється одним чи кількома індивідами з метою пробудження членів нації до дій;

• це відносини між людьми у процесі спільної діяльності, за якої одна сторона забезпечує домінування своєї волі над іншими;

• це постійний легітимний вплив владних осіб на сус­пільство, організацію чи групу.

Ознаки політичного лідерства:

• лідерство передбачає постійний вплив на оточуючих;

• політичний вплив повинен бути всезагальним і розпов­сюджуватися на усіх членів керованої спільноти;

• лідерство закріплюється у певних нормах, правилах, привілеях, повноваженнях.

За Вебером клас-ція лідерства відбувається за типом сусп-го правління.

1. Традиційне лідерство — засноване на звичаї, традиції (вожді племен, монархи) і передбачає віру підлеглих у те, що влада законна, бо існувала завжди.

2. Раціонально-легальне — належать лідери, яких обрано демократичним шляхом, і у випадку зловживань вони несуть покарання.

3. Харизматичне — засноване на вірі мас в “божественний дар” керівника.

Теорія еліт Г. Моски і В. Парето.

1858 — 1941 — Моски 1828 —1923 — Парето. Визначна робота “Робочий клас”. Він (цей твір) виклав основні ідеї теорії еліт:

1.Влада завжди знаходиться в руках меншості і ніколи в руках більшості.

2. Влада завжди переходить з рук однієї меншості в руки іншої меншості.

3. Ця меншість і є пануючий клас або еліта.

4.Кожна еліта править шляхом поширення своєї ідеології, яка відповідає завданням її влади.

5. Така ідеологія повинна відповідати епосі, або віянням часу.

6. В історії існують дві тенденції: аристократична і демократична, це тенденції в розвитку сусп-ва, але жодна з цих тенденцій не передбачає влади мас, тому що немає механізму, який би давав масам бути при владі.

7.Існування демократичного сусп-ва можливе тільки при наявності добре розвинутої еліти.

8.Вибори — це шлях до оновлення еліти, а не форма контролю над елітою.

9.Належність до еліти визначається природними задатками.

10.Не всі, хто має такі дані (природні) входять до складу еліти. Та частина людей, яка не ввійшла до складу еліти складає контреліту. Соціальна революція спробувала розірвати це колесо (влада → еліта). Закон циркуляції еліт: зміна влади.