Завдання 1.5

Визначити вартість продукції озимої пшениці, дані розрахунку записує-мо в таблицю 5.

Методичні вказівки

Витрати на вирощування і збирання зернових культур становлять собі-вартість зерна, зерно відходів, соломи. Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами, при цьому зерно береться за одиницю, а зерно відходи прирівнюються за коефіцієнтом, який розраховується за вмістом в них повноцінного зерна.

Практична робота № 2

Тема: “Планування витрат і собівартості продукції.”

(Розрахунок технологічної карти з виробництва зерна озимої пшениці), дивись додатки А, Б.

Мета:

1) Навчитися проводити розрахунки економічної частини технологічної карти.

2) Розрахувати затрати виробництва з кожного технологічного процессу.

3) Розраховувати затрати на весь технологічний процес.

4) Розрахувати нормативи прямих затрат на 1 га посівної площі та на 1 ц про-дукції.

5) Планування затрат по статтях і визначення собівартості зернових культур.

Завдання 2.1

1. Розрахувати планові затрати виробництва з кожного технологічного процесу.

2. Розраховувати затрати на весь технологічний процес.

3. Розрахувати нормативи прямих затрат на 1 га посівної площі та на 1 ц продукції.

Методичні вказівки

Технологічна карта – це документ в якому планується технологія виробництва, обсяг робіт, засоби виробництва і робоча сила, необхідна кількість для виконання їх, а також розмір матеріальних затрат і кошти на вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури на певній площі.

Такі карти складаються для кожної культури. При складанні техноло-гічних карт слід дотримуватися таких рекомендацій:

1. У загальному рядку записують назву культур, її врожайність, валовий збір.

Методика розрахунків в технологічних картах з виробництва зерна озимої пшениці, дивись додаток Б.

У графі 4,5. Щоб перевести фізичні одиниці в умовні потрібно: кількість нормозмін (гр. 9) помножити на нормальний виробіток трактора в еталонних умовах.

У графі 7. Виходячи із обсягу робіт (гр. 4,5), норми виробітку (гр.9) та засобів виробництва (гр. 6) визначається потреба в робочій силі з урахуванням кількості механізаторів та працівників ручних робіт. При цьому кожному працівнику встановлюється тарифна ставка оплати праці в залежності від розряду роботи.

У графі 9. Записують нормативний виробіток за 7-годинну зміну того чи іншого трактора, сільськогосподарської техніки, автомашини (дані беремо з довідника - типові).

У графі 10. Розраховуємо кількість нормо-змін діленням обсягу робіт у фізичних одиницях (гр. 4) на норму виробітку (гр.9).

У графі 12,13. Розраховуємо затрати праці в люд.-год. Для цього необхідно: кількість нормо-змін помножити на чисельність персоналу, що обслуговує агрегат і на 7 годин окремо по механізаторах і працівниках ручних робіт.

У графі 15,16. Розраховуємо основну оплату праці різних категорій працівників множенням кількості нормо-змін (гр. 9) на тарифну ставку (гр. 14) і на кількість працівників.

У графі 17,18. Розраховуємо підвищену оплату праці трактористів і робітників ручних робіт у розмірі 10% від оплати праці по тарифу (оплату / праці по тарифу * 10%) / 100%.

У графі 21. Розраховуємо загальний розмір оплати праці, який включає в себе оплату праці по тарифу (гр. 15,16) + підвищена оплата праці (гр. 17,18) + нарахування на оплату праці (в розмір ___%) з кожної категорії працівників відповідно на механізованих і ручних роботах.

У графі 22. Вказуємо норматив використання пального (кг) на одиницю роботи (дані беремо з відповідних довідників).

У графі 23. Розраховуємо кількість використаного палива на весь обсяг роботи множенням нормативу витрачання палива на одиницю роботи (гр. 22) на обсяг робіт у фізичних одиницях (гр. 4).

У графі 24. Розраховуємо вартість використаного палива. Для цього необхідно: кількість палива на весь обсяг роботи (гр. 23) помножити на комп-лексну ціну 1 ц палива (взятих з розрахункових таблиць).

У графі 25. Розраховують інші матеріали.

У графі 28. Визначають загальну суму затрат.