- •Семінарське заняття № 1
- •В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен
- •- Дати характеристику науки, наукових знань, наукового пізнання та наукового дослідження;
- •Терміни та поняття
- •Основні положення
- •Питання для перевірки
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Семінарське заняття № 6
- •В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен:
- •Терміни та поняття
- •Основні положення
- •Питання для перевірки
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття № 7
- •В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен:
- •Терміни та поняття
- •Основні положення
- •Ввідна частина
- •3. Заключна частина
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 8
- •Економічний спосіб мислення: маржиналізм
- •Хід заняття
- •Чому деякі країни є багатими?
- •Хід заняття
- •Детермінанти попиту й детермінанти пропозиції
- •Хід заняття
- •Семінарське заняття № 9
- •В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен:
- •Терміни та поняття
- •Основні положення
- •Питання для перевірки
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Рекомендована література
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам за семінарські та практичні заняттязаняття
- •Критерії оцінювання
- •Cписок використаних джерел
- •Додатки
- •Щоденник студента а
- •Щоденник студента б
- •Основні соціальні цілі в країнах з командної й ринковою економікою
- •Розробка заходів державної політики
- •Закон убування маржинальної віддачі
- •Правило маржинальних вигід і маржинальних витрат
- •Рейтинг таємничих країн
- •Що це за таємничі країни
- •Фактори, що сприяють довгостроковому економічному зростанню
- •Україна
- •Оцінка - причини зміни попиту
- •Оцінка - причини зміни пропозиції
Семінарське заняття № 1
(2 год.)
Тема: Основні поняття, які визначають суть наукових досліджень.
Мета: Вивчити сутність поняття науки, наукових знань, наукового пізнання та наукового дослідження, проблеми, теми, об’єкта та предмета дослідження.
В результаті розгляду теоретичних питань студент повинен
знати:
поняття про науку, класифікацію наук;
сутність наукового пізнання і наукового дослідження;
алгоритм етапів наукового дослідження.
вміти:
- Дати характеристику науки, наукових знань, наукового пізнання та наукового дослідження;
- визначити проблему, тему, об’єкт та предмет дослідження.
Терміни та поняття
Наука як особлива форма людської діяльності. Сфера діяльності науки. Система закономірностей, з якими пов’язано сучасний розвиток науки. Класифікація наукових знань.
Визначення наукового пізнання. Сутність суб’єкта і об’єкта у пізнавальному процесі. Теоретичний і емпіричний рівні наукового пізнання. Теорія як найскладніша форма вираження наукових знань. Система простіших форм теоретичного відтворення дійсності: наукова ідея, гіпотеза, концепція, принцип, поняття, категорія.
Типова логічна структура наукового дослідження. Об’єкт, предмет, та мета наукового дослідження. Інші етапи наукового дослідження.
Основні положення
Наука - це вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових знань про об'єктивні закони природи, суспільства і мислення. Результат цієї діяльності - знання. Традиційно науки поділяють на природничі, що вивчають природу, суспільні, що вивчають закономірності розвитку суспільства, і технічні, що вивчають закономірності створення і розвитку техніки.
Наукове пізнання – це процес руху людської думки від незнання до знання Діалектика процесу пізнання полягає у суперечності між обмеженістю наших знань і безмежною складністю об'єктивної дійсності.
Наукове пізнання має два рівні - емпіричний і теоретичний. Емпіричне знання здобувається безпосередньо досвідом, теоретичне - за допомогою логіко-гносеологічних засобів (понять, концепцій, системи знань у певній галузі). Ці рівні знань органічно пов'язані і водночас різняться способами відтворення об'єктивної реальності та методами дослідження. За емпіричним знанням історично й логічно утвердилася функція збирання і накопичення нових фактів, їх аналіз, систематизація та узагальнення з метою виявлення емпіричних закономірностей. Логічне осмислення, пояснення та інтерпретація виявлених закономірностей - це функції теоретичного пізнання.
Теорія — це найвища форма узагальнення і систематизації знань і означає комплекс поглядів, уявлень, ідей,спрямованих на тлумачення і пояснення певних явищ. Вона включає в себе всю сукупність абстрактних пізнавальних образів-уявлень, ідей, понять, концепцій, гіпотез, положень і тверджень, які обслуговують практичну діяльність людей.
Наукова ідея – якісний стрибок думки і являє собою нове, нетрадиційне пояснення явищ. Вона базується на вже нагромаджених знаннях і розкриває раніше не помічені закономірності. У теорії ідея виступає як вихідна думка, що об’єднує поняття і міркування у цілісну систему.
Наукова концепція— це форма тлумачення основної ідеї теорії, система поглядів на певне явище, спосіб його розуміння й тлумачення.
Гіпотеза — це форма наукового пізнання, за допомогою якої формується один з можливих варіантів розв’язання проблеми. Гіпотеза – це попередня ідея, сформульована теоретичним шляхом на основі обмеженого матеріалу.
Принцип – це головне, вихідне положення наукової теорії, що виступає як перше і найабстрактніше визначення ідеї, як початкова форма систематизації знань.
Категорія – найбільш загальні, фундаментальні поняття, які відбивають найбільш суттєві, всезагальні властивості явищ дійсності і пізнання
Постулат – твердження, попереднє припущення наукової теорії, що береться за вихідне і стає основою для теоретичних узагальнень.
Аксіома – положення, що береться як вихідне, недоказуване в даній теорії, з якого виводяться всі інші положення та висновки теорії за заздалегідь фіксованими правилами.
Наукове дослідження як складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти. Специфіка співвідношення означених аспектів у кожному науковому дослідженні.