§5. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді

У довгостроковому періоді підприємство може змінити обсяги всіх залучених фак­торів виробництва і розмір підприємства. Воно може згорнути виробництво (вийти з галузі), або ж виробляти нові види продукції (увійти в галузь). Для галузі є дві ознаки довгострокового періоду:

1. Усі підприємства мають можливість змінити всі види своїх витрат.

2. За рахунок вільного входу і виходу може змінюватися число підприємств у галузі.

У довгостроковому періоді обсяг виробництва, за якого досяга­ється максимальний прибуток, визначається аналізом граничних і середніх витрат. Підприємство має виробляти оптимальний обсяг продукції за умови, що ціна (граничний дохід) дорівнює довгостроковим граничним витратам. Підприємство має виробляти продукцію в довгостроковому періоді тільки в тому випадку, якщо ціна більша або дорівнює довгостроковим середнім витратам: P ≥ LATC. Якщо ж P < LATC, то підприємство має припинити виробництво (вийти з галузі).

Довгострокова ціна беззбитковості підприємства (нульового економічного прибутку, довгострокової ринкової рівноваги) – це найменша ціна, за якою у довгостроковому періоді підприємство може лише повертати свої витрати. Вона відповідає найнижчій точці на кривій довгострокових середніх витрат LATC.

У довгостроковому періоді всі фірми галузі отримуватимуть ну­льовий економічний прибуток, тобто їх дохід буде дорівнювати аль­тернативним витратам.

Розглянемо процес розширення обсягів виробництва у довго­строковому періоді (рис. 9.9). Короткострокові криві граничних витрат, граничної виручки і середніх витрат визначають позитивний прибуток (площа AE₁CB) при виробництві Q₂ одиниць продукції.

Наявність інформації, повної мобільності фірм, відсутність бар'єрів для входу призведе до того, що фірми ін­ших галузей, приваблені цим прибутком, розпочнуть виробництво даного продукту. В результаті ціна зменшиться до Ρ₂ і дорівнюватиме мінімуму LATC_min.

Рис. 9.9. Рівновага фірми та галузі в довгостроковому періоді

Точка Ε₂ є точкою рівноваги фірми в довгостроковому періоді при ціні Ρ₂. Отже, конкурентна рівновага в довгостроковому періоді – це обсяг виробництва і ціна, які дають можливість фірмам у галузі отримувати нульовий економічний прибуток. Умови довгострокової рівноваги окремої фірми описуються рівнянням:

P = LATC_min = LMC (9.18)

Для довгострокового періоду – це одночасно умова беззбитковості та закриття.

Одержання нульового економічного прибутку ще не означає, що підприємство має припинити виробництво, адже воно одержує реальний прибуток на вкладений капітал. Бажано було б отримувати позитивний економічний прибуток, але для конкурентного ринку нульовий економічний прибуток є умовою довгострокової конку­рентної рівноваги і це нормальний стан конкурентного ринку.

Довгострокова ринкова рівновага потребує збереження, при­наймні, трьох умов:

1) усі підприємства галузі максимізують прибуток;

2) кожне із підприємств не має стимулів для входу або виходу із галузі, оскільки кожне з них одержує нульовий економічний прибуток;

3) ціна продукту така, що сукупна пропозиція відповідає сукуп­ному попиту споживачів.

Можливість одержати позитивний економічний прибуток в короткостроковому періоді є стимулом для того, що підприємства входять в галузь з нульовим економічним прибутком. Деякі підпри­ємства можуть мати більш високий фактичний прибуток завдяки тому, що вони мають доступ до обмежених факторів виробництва. Бажання інших виробників придбати або взяти в оренду такі ж фак­тори зводять економічний прибуток нанівець.

В конкурентному середовищі прибуток – лише тимчасова винагорода. Економічний прибуток не­минуче зменшиться до нуля, як тільки нові виробники, приваблені ним, увійдуть в галузь, де його можна отримати. Це парадокс при­бутку: економічний прибуток приводить в дію механізм перерозподі­лу ресурсів, який врешті-решт знижує його до нуля.

Отже, рівновага ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді досягається за умови:

MR = LMC = LATC = P (9.20)

Фірмам слід виробляти продукцію лише в тому випадку, якщо ціна перевищує мінімальні довгострокові середні витрати або співпадає з ними.

Крива пропозиції конкурентної фірми у довгостроковому періоді презентує собою частину її кривої довгострокових граничних витрат, що міститься вище точки мінімального рівня довгострокових се­редніх витрат.

Криву ринкової пропозиції неможливо одержати як сукупність пропозицій окремих підприємств з огляду на те, що в довгому періоді підприємства входять і виходять з ринку в залежності від зміни ринкової ціни. Форма кривої довгострокової пропозиції залежить від ступеня впливу зміни обсягів виробництва на ціни факторів. Тому виділяють три типи галузей: з постійними, зі зростаючими та зі спадними витратами. У галузі з постійними витратами додаткове використання ресурсів, яке потрібне для збільшення обсягу, не призводить до зростання цін факторів виробництва (рис. 9.10, а)). А тому криві витрат під­приємства залишаються незмінними. Нова довгострокова рівновага буде в точці E₂, де ціна готового продукту дорівнює початковій.

а) галузь б) фірма

Рис. 9.10. Довгострокова крива пропозиції галузі з постійними витратами

Крива пропозиції галузі у довгостроковому періоді за незмінних витрат має вигляд горизонтальної прямої. Галузь у цьому випадку має незмінну ціну пропозиції.

У галузі зі зростаючими витратами ціни всіх або деяких факто­рів (ресурсів) зростають одночасно з ростом галузі та збільшенням попиту на ресурс (рис. 9.11).

а) галузь б) фірма

Рис. 9.11. Довгострокова крива пропозиції галузі зі зростаючими витратами

Початково га­лузь перебуває в стані довгострокової рівноваги в точці Е₁. Із збільшенням попиту від D₁ до D₂, ціна зростає з Р₂ до Р₃, а обсяг виробництва в галузі – з Q₁ до Q₃. Конкурентна фірма за вищою ціною збільшує обсяг виробництва. У міру входу в галузь інших фірм зростає попит на фактори виробництва і, як наслідок, підвищуються ціни на всі або деякі виробничі фактори. Крива ко­роткострокової ринкової пропозиції зміщується в положення S₂, і нова ринкова рівновага в точці Е₂ призводить до нової рівноважної ціни Р₃ яка перевищує початкову Ρ₂ і компенсує фірмі зростання витрат.

В довгостроковому періоді крива пропозиції галузі зі зростаючими витратами має додатній нахил. Зростання обсягу галузевого випуску супроводжується зростанням цін на продукцію галузі.

Процес пристосування пропозиції до зміни умов попиту в галузях зі спадними витратами представлений на рис. 9.12.

а) галузь б) фірма

Рис. 9.12. Довгострокова крива пропозиції галузі зі спадними витратами

Зростання попиту призводить до отримання економічного додатного прибутку, що стимулює входження нових фірм у галузь. При цьому збільшення кількості фірм та зростання попиту на ресурси зумовлює збільшення пропозиції ресурсів, зменшення витрат у галузях, що постачають ресурси, і все це призводить до зниження цін на ресурси. Виникає зовнішня (щодо фірми-споживача ресурсів) економія. Зниження цін на ресурси зумовлює зміщення кривих витрат вниз. Новий стан рівноваги (точка Е₂) характеризується зниженням рівноважної ціни та зростанням обсягу виробництва галузі в порівнянні з початковим станом (точка Е₁).

Крива пропозиції галузі зі спадними витратами виробництва в довгостроковому періоді має від’ємний нахил. Зростання обсягу галузевого випуску супроводжується зниженням цін на продукцію галузі.

Більшість економістів вважає, що спадні витрати у галузі можуть існувати лише за наявності технічного прогресу.