§ 6. Ефективність ринку досконалої конкуренції

Чиста конкуренція – це абстракція, певна модель, яка відображає найефективніший стан діяльності ринку. В реальному житті досконала конкуренція є доволі рідкісним явищем і лише деякі ринки наближаються до неї: ринок зерна, цінних паперів, іноземних валют. Сфера практичного використання знань про цю модель доволі звужена, але той факт, що досконала конкуренція є найпростішою ситуацією в економічних відносинах може слугувати вихідним, еталонним зразком для порівняння та оцінки ефективності реальних економічних процесів.

Про ефективність тієї чи іншої моделі ринку можна судити, виходячи з того, як вона виконує покладені на неї головні функ­ції. Оскільки ресурси суспільства завжди обмежені, то ефективнішою вважається та система, яка, з одно­го боку, виробляє необхідний продукт за найменших витрат, а з іншого – забезпечує оптимальний розподіл обмежених ресурсів між галузями та окремими виробництвами.

Аналізуючи ефективність конкурентного ринку, виділяють:

1. ефективність виробництва (виробництво продукту при найменших витратах);

2. ефективність розподілу ресурсів (між галузями та окремими виробниками для максимізації задоволення потреб).

Більшість дослідників сходяться на тому, що чиста конкуренція найбільше відповідає вимогам ефективності суспільного виробництва. Ефективність виробництва конкурентного ринку реалізується в тому, що при короткостроковій і довгостроковій рівновазі ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат. Це означає, що споживачі одержують потрібні їм товари за найниж­чими з усіх можливих цін за існуючої технології виробництва.

За умов досконалої конкуренції у довгостро­ковому періоді виконується рівність MR = LMC = LATC = P. Звичайно, в короткостроковому періоді конкурентна фірма може отримувати над­прибуток або мати збитки. Однак для довгострокового періоду така передумова нереальна, оскільки в умовах вільного входу і виходу з галузі високі прибутки приваблюють на цей ринок інші фірми, а збиткові фірми виходять з галузі, тим самим підтримуючи рівність ринкової ціни і середніх витрат.

Досконала конкуренція допомагає так розподілити обмежені ре­сурси, щоб досягнути максимального задоволення потреб. Це забез­печується за умови, якщо Р = МС. Така рівність означає, що фірми будуть виробляти максимально можливу кількість продукції доти, поки граничні затрати ресурсу не дорівнюватимуть ціні, за яку його куплено. При цьому досягається не тільки висока ефективність розподілу ресурсів, але й максимальна виробнича ефективність. Досконала кон­куренція змушує фірми виробляти продукцію з мінімальними серед­німи витратами і продавати її за ціною, яка відповідає цим витратам. Споживачі ж одержують потрібні їм товари за найнижчими, з усіх можливих, цінами.

З іншого боку, в умовах рівноваги на всіх фірмах конкурентної галузі витрати повинні бути однаковими. Така переду­мова вважається нереальною, адже відомо, що одні фірми працюють на кращій сировині, другі мають сучасніше і ефективніше обладнання, треті – більш кваліфікованих працівників. Цілком очевидно, що на фірмах, які використовують кращі ресурси, витрати будуть нижчими. Поясненням цих розбіжностей вважається те, що власники сучасніших ресурсів отримують більшу винагоро­ду. Наприклад, кваліфікованіші робітники - вищу зарплату, за доско­наліші машини платиться вища ціна. Вся економія, отримана за рахунок ефективніших ре­сурсів, витрачається на їх оплату. Саме це пояснює тенденцію до рівності витрат в конкурентній галузі.

Однак було б помилкою ідеалізувати конку­рентний ринок, надаючи йому нехарактерних власти­востей. Передусім слід мати на увазі, що конкурентний ринок через структуру виробництва лише дзер­кально відображає структуру доходів суспільства. Конкурентна фірма орієнтована виробляти те, що у неї купують. Якщо у суспільстві склалася викривлена структура доходів на користь заможних за рахунок бідних, то ринок чистої конкуренції буде готовий запропонувати за найнижчими цінами предмети розко­ші, зате в обмеженій кількості пропонуватиме товари першої необхідності. Розв'язати цю суперечність ри­нок просто не здатний.

Досконала конкуренція сприяє уніфікації та стандартизації продукції. Вона не враховує у повній мірі широкий спектр споживчого вибору, а в сучасному суспільстві, що досягло високого рівня споживання, роз­виваються різноманітні смаки. Споживачі все більше не лише врахову­ють функціональне призначення речі, але й звертають увагу на її оформлен­ня, дизайн, можливість пристосувати її до індивідуальних особливос­тей людини. Все це можливе лише в умовах диференціації продуктів та послуг, якої не забезпечує ринок досконалої конкуренції.

Досконала конкуренція не передбачає виробництва суспільних благ, які, хоча й приносять задоволення споживачам, однак не можуть бути чітко поділені, оцінені та продані кожному споживачеві окремо (поштучно). Це стосується таких благ як протипожежна безпека, національна оборона. Фірма не вироблятиме товари громадсь­кого користування, за які немає можливості отримати відшкодування від споживача.

Досконала конкуренція не завжди здатна забезпечити конкуренцію ресурсів, потрібну для прискорення науково-технічного прогресу. Це насамперед стосується фундаментальних досліджень, наукомістких і капіталомістких галузей.

Тому ринковий меха­нізм у сучасній економіці завжди доповнюється державним регулюванням.

Однак, попри всі недоліки, конкурентний ринок слід визнати найефективнішою моделлю ринку.