- •Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту. ( 2 год.).
- •1.1. Мета та завдання лекції:
- •1.2. План лекції.
- •1.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1.4. Текст лекції
- •1. Сутність і значення менеджменту.
- •1.1. Категорії «управління» та «менеджмент».
- •1.2.Предмет, об’єкт і суб’єкт менеджменту
- •2. Менеджмент як наука та мистецтво управління.
- •3. Методи дослідження у менеджменті.
- •1.5. Висновки по лекції.
- •1.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •Тема 2. Історія розвитку менеджменту. Закони, закономірності та принципи менеджменту. (2 год.)
- •2.1. Мета та завдання лекції:
- •2.2. План лекції.
- •2.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1. Школа наукового менеджменту
- •2. Теорії «людського фактора» в управлінні
- •3. Сучасні підходи до управління.
- •4. Закони і закономірності менеджменту
- •5. Принципи менеджменту
- •2.5. Висновки по лекції.
- •2.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •Тема 3. Функції та методи менеджменту – 2 год.
- •3.1. Мета та завдання лекції:
- •3.2. План лекції.
- •3.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1. Сутність та класифікація функцій менеджменту.
- •2. Методи менеджменту.
- •3 Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •Методи менеджменту, отримані в процесі реалізації конкретних функцій менеджменту
- •Взаємозв'язок функцій та методів менеджменту (приклади)
- •3.5. Висновки по лекції.
- •3.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •Тема 4. Процес управління – 2 год.
- •4.1. Мета та завдання лекції:
- •4.2. План лекції.
- •4.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1. Характеристики і особливості управлінського процесу.
- •2. Основні етапи процесу менеджменту.
- •3. Управлінські рішення та моделі їх прийняття.
- •4. Підходи та технології прийняття управлінських рішень.
- •5. Методи обґрунтування і прийняття управлінських рішень.
- •4.5. Висновки по лекції.
- •4.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •Змістовий модуль №2. Функції менеджменту
- •Тема 5. Планування і організування як загальні функції менеджменту – 2 год.
- •5.1. Мета та завдання лекції:
- •5.2. План лекції.
- •5.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1. Сутність поняття планування. Принципи планування як функції менеджменту.
- •2. Сутність та етапи здійснення стратегічного планування.
- •3. Зміст та етапи здійснення оперативного планування.
- •4. Повноваження, відповідальність та делегування як підґрунтя організаційної діяльності.
- •5. Сутність поняття та види організаційних структур управління.
- •5.5. Висновки по лекції.
- •5.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •Тема 6. Мотивування як загальна функція менеджменту – 2 год.
- •6.1. Мета та завдання лекції:
- •6.2. План лекції.
- •6.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1. Сутність категорій «потреба, мотив, інтерес, стимулювання».
- •2. Мотивація праці та мотиваційний процес: сучасне розуміння, основні положення.
- •3. Основні теорії мотивації праці.
- •3.1. Еволюція наукових поглядів на мотивацію персоналу.
- •3.2. Узагальнення суті змістовних теорій мотивації.
- •3.3. Процесуальні теорії мотивації.
- •4. Поняття й основні положення матеріальної мотивації праці.
- •2) Почасова;
- •3) Комбінована;
- •5. Трудова і статусна мотивація праці.
- •6.5. Висновки по лекції.
- •6.6. Завдання для самостійної підготовки з теми 6.
- •Тема 7. Контролювання і регулювання як загальні функції менеджменту – 2 год.
- •7.1. Мета та завдання лекції:
- •7.2. План лекції.
- •7.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1. Сутність та особливості контролю як функції менеджменту.
- •2. Види та принципи контролю.
- •3. Модель процесу контролювання.
- •4. Сутність та види регулювання.
- •5. Характеристика процесів регулювання.
- •7.5. Висновки по лекції.
- •7.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •8. Координація як центральна функція контроллінгу
- •Змістовий модуль №3. Фактори ефективності менеджменту
- •Тема 8. Інформація і комунікації в менеджменті. Керівництво та лідерство – 2 год.
- •8.1. Мета та завдання лекції:
- •8.2. План лекції.
- •8.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •8.4. Текст лекції.
- •1. Інформація як основа комунікацій. Класифікація інформації.
- •2. Сутність комунікацій та їх види.
- •2. Між рівнями, підрозділами та працівниками організації.
- •3. Комунікаційний процес: сутність, елементи, види.
- •4. Керівництво: сутність та місце в процесі менеджменту.
- •5. Лідерство, влада та вплив як основа керівництва.
- •8.5. Висновки по лекції.
- •8.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •Тема 9. Ефективність менеджменту – 2 год.
- •9.1. Мета та завдання лекції:
- •9.2. План лекції.
- •9.3. Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.
- •1. Організаційні зміни як об’єкт менеджменту.
- •2. Організаційний розвиток як об’єкт менеджменту.
- •3. Ефективність менеджменту.
- •Юридична та соціальна відповідальність у менеджменті.
- •5. Етика у менеджменті.
- •9.5. Висновки по лекції.
- •9.6. Завдання для самостійної підготовки з теми.
- •2. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки з навчального курсу
- •2.1. Завдання та методичні поради щодо відпрацювання лекційного модуля з теми (10 балів):
- •2.2. Завдання та методичні поради з модуля самостійної роботи з теми (10 балів):
- •2.3. Завдання та методичні поради з модуля індивідуальної роботи з теми (20 балів):
- •2.4. Завдання та методичні поради з модуля науково-дослідної роботи з теми (20 балів):
- •2.5. Підготовка до практичного заняття з теми: діагностування навчальної діяльності за лекційним модулем (2.1) і модулем самостійної роботи (2.2) ( 20 балів).
- •2.6. Завдання та методичні поради з підготовки до практичного заняття з теми: виконання поточної контрольної роботи(40 балів).
- •3. Інструктивно-методичні матеріали щодо проведення практичних занять з навчального курсу
- •3.3.2. Перевірка результатів виконання домашньої індивідуально-творчої контрольної роботи з теми (40 балів).
- •3.3.3. Виконання поточної контрольної роботи з теми
- •3.4. Підведення підсумків практичного заняття з теми.
- •3.6. Рекомендований розподіл часу практичного заняття.
- •4. Інструктивно-методичні матеріали щодо проведення модульного та підсумкового контролю успішності з навчального курсу
- •4.1. Модульний контроль успішності навчання.
- •4.1.1. Визначення акумульованої модульної оцінки успішності навчання і необхідності виконання модульної контрольної роботи.
- •4.1.2. Вибір варіанту модульної контрольної роботи.
- •4.1.3. Виконання контрольних завдань модульного контролю (40 балів):
- •4.1.4. Оцінка результатів виконання модульної контрольної роботи визначається шляхом сумування балів, отриманих за виконання контрольних завдань модульного контролю успішності навчання (40 балів).
- •4.1.5. Модульна оцінка успішності навчання.
- •4.2. Підсумковий контроль успішності навчання.
- •4.2.1. Визначення акумульованої підсумкової оцінки успішності навчання і необхідності виконання підсумкової контрольної роботи.
- •4.2.2. Вибір варіанту підсумкової контрольної роботи.
- •4.2.3. Виконання контрольних завдань підсумкового контролю (40 балів):
- •4.2.4. Оцінка результатів виконання підсумкової контрольної роботи визначається шляхом сумування балів, отриманих за виконання контрольних завдань підсумкового контролю успішності навчання (40 балів).
- •4.2.5. Підсумкова оцінка успішності навчання.
- •5. Методичні вказівки щодо самостійного вивчення курсу для слухачів заочної форми навчання
- •5.1. Загальні особливості навчальної діяльності слухачів заочної форми навчання.
- •5.2. Особливості аудиторної навчальної роботи для слухачів заочної форми навчання.
- •5.3. Особливості самостійної підготовки слухачів заочної форми навчання.
- •5.4. Особливості підсумкового контролю успішності слухачів заочної форми навчання.
- •6. Методичні вказівки щодо використання комп’ютерної техніки та засобів комунікації при вивченні навчального курсу
- •7. Електронні засоби інформаційно-методичного забезпечення вивчення дисципліни
2. Види та принципи контролю.
Як важливу категорію менеджменту контроль класифікують за різними ознаками.
1.3а змістом: фінансовий, виробничий, маркетинговий та ін.
Фінансовий контроль постає як система спостережень, перевірок, досліджень ефективності функціонування та розвитку фінансових ресурсів. Він зорієнтований на фінансову сферу підприємств, фінансові системи інших суб'єктів управлінських рішень, правильність і своєчасність виявлення відхилень, визначення необхідності у корективах тощо Складовими елементами фінансового контролю (рис. 2Ж) є:
-
фінансовий аналіз;
-
бюджетування;
-
аудит.
Виробничий контроль полягає в порівнянні показників виробничого планування із фактичними даними, а також в аналізуванні відхилень. Основними критеріями при цьому є строки виготовлення, якість продукції, ефективність використання виробничих потужностей, аналіз витрат виробництва. За періодичністю виробничий контроль буває регулярним та разовим, зосередженим на внутрішніх і зовнішніх операціях підприємств.
Контроль маркетинговий — це комплекс дій та заходів, пов'язаних із перевіркою рівня реалізації маркетингової концепції підприємства. Основними критеріями при цьому є ефективність рекламної кампанії, рівень конкурентоспроможності продукції, якість післяпродажного обслуговування споживачів, рівень витрат на збут і просування товару тощо.
2. За етапами виробничо-господарської діяльності: попередній, поточний та завершальний.
Попередній контроль здійснюють на вході в систему організації на основі встановлених правил, процедур, норм поведінки тощо. Цей вид контролю використовують щодо людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних та інших ресурсів.
Поточний контроль реалізується в процесі виробничо-господарської діяльності. Його характеризують такі особливості:
— управлінська необхідність;
— наявність мети, спрямованість на конкретні робочі місця;
— використання зовнішніх ресурсів для внутрішнього споживання організації;
— націленість на всі види діяльності організації.
Завершальний контроль здійснюють на виході із системи організації. Він необхідний для виявлення рівня досягнутих результатів в організації, забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).
Для підвищення ефективності кожного із видів контролю доцільно їх реалізовувати стосовно конкретних видів ресурсів (табл. 3Ж).
3.3а рівнем централізації контролю: централізований та децентралізований.
Централізований контроль постає як цілеспрямована діяльність спеціалізованих контрольних служб, заснована на використанні суворих правил, інструкцій, жорстких нормативів. Його особливістю є послідовний, спрямований на суб'єкт вплив «зверху до низу»; здебільшого йому властива закритість інформації.
Децентралізований контроль ґрунтується на соціальних нормах, цінностях, традиціях, корпоративній культурі. Значною мірою він зорієнтований на самоконтроль та внутрігруповий контроль, що здійснюються на засадах соціальної взаємодії. Йому властива прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю. Не менш важливою його особливістю є і забезпечення двостороннього впливу.
Цілі контролю будуть досягнуті тільки в тому випадку, якщо він буде здійснюватись відповідно до певних принципів.
Перш за все, контроль повинен бути всеохоплюючим, тобто тримати в полі зору основні сфери діяльності організації - зовнішню ситуацію та внутрішні процеси, які протікають у ній. Річ, зрозуміло, Не в тому, що він повинен бути тотальним, дріб'язковим, фіксувати будь-які події. Це дорого і практично неможливо. Тут потрібний розумний, науково обґрунтований підхід, який дозволяє разом з тим отримати досить повну та об'єктивну інформацію.
Такий контроль не може здійснювати тільки одна особа, або невелика група людей. До нього необхідно залучати весь персонал організації або його значну частину, бо найліпший контроль – це самоконтроль виконавців, які зацікавлені в результатах своєї праці. Тому, щоб отримати надійний контроль, необхідно максимально розширити повноваження людей у процесі виконання ними їх обов'язків і перевіряти лише найважливіші результати.
Система контролю повинна мати чітку стратегічну спрямованість, яка задається основними пріоритетами розвитку організації. Другорядні сфери її діяльності досконало перевіряти не завжди доцільно, а деякі і зовсім не має сенсу, оскільки це відволікає багато сил та коштів.
Контроль здійснюється не заради виявлення проблем, якими б цікавими вони не були, а для їх вдалого вирішення та досягнення конкретних результатів.
У той же час головна мета контролю - не виправлення, а запобігання помилкам, що значно дешевше. Тому контроль є невід'ємним елементом процесу планування на всіх його стадіях.
Ефективний контроль повинен відповідати не тільки процесу планування, але й змінам у структурі організації та в системі управління нею, тому важливою вимогою, яка постає перед ним, є гнучкість, бо інакше він буде постійно запізнюватися і на практиці буде некорисним.
Система контролю повинна бути економічною, щоб зиск, який приносить контроль, перевищував витрати на його проведення. Тому необхідно скоротити до мінімуму всі пов'язані з контролем видатки на технічні засоби, збір, обробку та зберігання інформації-Відсутність ефекту від контролю говорить про те, що він не покращує ступінь володіння керівництвом організації реальною ситуацією і, більше того, спрямовує його дії на неправильний шлях.
Ефективний контроль потребує індивідуалізованості, націленої на конкретні процеси, результати, людей; облік їх особистих якостей, посадового положення, зв'язків у колективі-Орієнтація на людський фактор потребує від контролю не тільки об'єктивності, але й доброзичливості, виключення будь-яких факторів, які б погіршували морально-психологічний клімат. Все можливе лише в умовах максимальної відвертості, гласності його проведення.
Надмірного контролю над людьми, тим більше через недовіру о них, слід уникати, бо крім марного витрачання коштів і зайвих емоцій це нічого не дає. З іншого боку, довготривала відсутність контролю також є небезпечною ознакою, яка свідчить про байдуже ставлення керівництва до людей та справ організації, що неминуче викликає відповідну зворотну реакцію. Необхідно мати на увазі, що можливість зайвий раз обговорити проблему з керівником, встановити з ним тісний контакт відповідає бажанню багатьох виконавців.
Керівник, для якого контроль разом з плануванням є головним службовим обов'язком, повинен проявити при його проведенні турботу про людей та їх справи, заохочувати будь-які позитивні результати. Це стимулює зростання продуктивності праці працівників, їх прагнення до самовдосконалення.