Психологічні особливості розвитку емоційно-вольвої сфери

Довідник

Соціальна ситуація розвитку:

- з’являються обв’язки;

- спільнії дії з дорослими поступово змінюються самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого.

Провідна діяльність: сюжетно-рольова гра.

Новоутворення дошкільного віку:

• Починає розвиватись наочно-образне мислення.

• Розвиток образно-мовного мислення.

• Виникає внутрішнє мовлення.

• Формується довільна увага.

• Формується мимовільна поведінка, яка поступово переходить у довільну.

• Розвивається ієрархія мотивів.

• Формуються певні етичні установки.

• Розвиток емоційно-вольової сфери.

Джерелом емоційних переживань дитини є її діяльність, спілкування з оточуючим світом.

Причини ніяковості:

• зумовлюється ставленням дитини до оцінки дорослими його дій;

• зумовлюється власним ставленням дитини до своїх конкретних дій незалежно від оцінок дорослого;

• зумовлюється загальною самооцінкою дитини, яка виявляється в невпененості в позитивному ставленні дорослого, старх бути в центрі уваги;

• потреба соромязливих дітей обмежити внутрішній простір своєї особистості від стороннього втручання при бажанні спілкуватися з дорослими

Воля розвивається у грі, продуктивних видах діяльності.

Тема 4. Психологічна готовність дитини до навчання в школі

ТАБЛИЦЯ 1

Аспекти готовності дитини до школи

ТАБЛИЦЯ 2

Особливості розвитку шестирічок

ТАБЛИЦЯ 3

ТАБЛИЦЯ 4

Довідник

Психологічна готовність до шкільного навчання – це система психологічних характеристик дитини, необхідних для успішного навчання в школі

Готовність дитини до школи включає такі аспекти:

Фізична готовність – визначається рівнем функціональних особливостей і станом здоров’я

Інтелектуальна готовність - передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати та узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей у дитини.

Емоційно-вольова готовність - це вміння дошкільника довільно керувати своєю поведінкою, пізнавальною активністю, спрямовувати її на розв’язання навчальних завдань. Емоційно-вольова готовність передбачає вміння:

• Робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки).

• Поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності.

• Розуміти й адекватно виражати свої емоції.

• Свідомо підкорятися загальним правилам поведінки та вимогам.

• Уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого.

• Самостійно діяти за зразком (точно відтворювати).

Мотиваційна готовність – виявляється у настроях дитини, її прагненні, бажанні йти до школи, яке поєднується з тим, як дитина уявляє вимоги школи, наскільки готова змінювати свою дошкільну, ігрову позицію. При цьому:

• Має належне уявлення про школу;

• Позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих норм дисципліни.

• Віддає перевагу урокам грамоти й лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання)

• Визнає авторитет учителя.

Комунікативна готовність – передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками, а саме: знання моральних норм, правил поведінки.

Спеціальна готовність – пов’язана з рівнем грамотності дошкільника: вміння читати, рахувати і писати.

Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності

Труднощі, які виникають у першокласників:

• пов’язані з особливостями шкільного режиму;

• зумовлюється новим становищем дитини у колективі, характером взаємовідносин з учителем, ровесниками і батьками;

• у більшості першокласників приблизно в середині року з’являється байдужість до навчання.

Криза 7 років – це період зародження соціального «Я» дитини. Зміна самосвідомості зумовлює переоцінку цінностей.