Тема 5. Психологічні особливості молодшого школяра

ТАБЛИЦЯ 1

Вияви дезадаптації

ТАБЛИЦЯ 2

Основні причини труднощів під час адаптації

ТАБЛИЦЯ 3

ТАБЛИЦЯ 4

Довідник

Критерії адаптації:

• Об’єктивні показники адаптації – це адекватна поведінка та успішне навчання;

• Суб’єктивні показники – самовдосконалення, яке виявляється в емоційному стані, та внутрішній комфорт.

Особливості адаптації:

Особливістю соціальної адаптації є пошук дитиною свого місця в групі однокласників, можливість виявити свої здібності та інтереси. Ступінь адаптації до нової соціальної ролі школяра визначається рівнем вольового розвитку та саморегуляції.

Зміна ролей від дошкільника до учня призводить і до нових стосунків у ланці «дитина - батьки».

Багато важать стосунки «учитель – учень».

Різка зміна соціально-психологічних умов життя, збільшення фізичного, емоційного і інтелектуального навантаження призводить до дезадаптації дітей.

Молодший шкільний вік охоплює дітей 7-12 років.

Провідна діяльність – навчальна діяльність.

Компоненти навчання:

Мета – засвоїти певні ЗУН;

Дії і операції – за допомогою яких учні оволодівають змістом навчання.

Мотиви і форми спілкування учнів з учителем та між собою.

Мотиви навчальної діяльності:

внутрішні:

• пізнавальний мотив може відображати прагматичний інтерес і теоретичний інтерес на рівні засвоєння способів навчальної діяльності;

• мотив спрямований на престиж знань (бути розумним).

зовнішні мотиви:

• навчання внаслідок нажиму;

• внаслідок обов’язку;

• “велосипедний мотив” – батьки обіцяють учневі купити певну річ, якщо він буде добре вчитися

Емоційна сфера молодших школярів характеризується:

• легка емоційна відзивчивість на події, що відбуваються;

• безпосередність і відкритість вираження своїх переживань;

• емоційна нестійкість, часта зміна настрою, схильність до короткочасних і бурхливих афектів;

• емоціогенними факторами для молодших школярів є не тільки ігри і спілкування з однолітками, але і успіхи в навчанні і оцінка цих успіхів вчителем і однокласниками;

• емоції і почуття свої і інших людей слабо усвідомлюються і розуміються;

• міміка інших часто сприймається неправильно.

Особливості вольових проявів:

• в 1 і 2 класі молодші школярі здійснюють вольові дії головним чином за вказівкою дорослих;

• в 3 класі здійснюються вольові акти у відповідності з власними переконаннями;

• володіють високою рішучістю, однак сміливість, впертість ще не досягли свого максимального розвитку;

• низький рівень терплячості.

Особливості пізнавальних процесів

Увага. Слабо розвинута довільна увага, гарна мимовільна. Стійкість довільної уваги невелика (10-15 хвилин).

Сприйняття в навчальній діяльності зводиться лише до впізнавання і називання форми предмета і його кольору.

Мислення. Характерне наочно-образне і наочно-дієве мислення.

Пам’ять. Високого рівня розвитку досягає механічне запам’ятовування. Встановлюється тісний взаємозв’язок між мимовільною і довільною пам’яттю. Розвивається образна пам’ять. Зростає роль словесно-логічної пам’яті.

Уява. Переважно відтворююча. Зростає швидкість утворення образів фантазії, які пов’язані з їх бажаннями.

У структурі розумової діяльності першокласників спочатку провідними є компоненти сприймання і пам’яті, третє місце посідає мовлення, четверте – мислення і п’яте – фантазія. Під впливом навчання в інтелекті учнів перших і других класів підвищується роль мислительних і мовних компонентів, 3 місце – пам’ять, 4 – фантазії.