Тема 9. Основи психології виховання

ТАБЛИЦЯ 1

ТАБЛИЦЯ 2

ТАБЛИЦЯ 3

Види виховання

ТАБЛИЦЯ 4

ТАБЛИЦЯ 5

ТАБЛИЦЯ 6

ТАБЛИЦЯ 7

ТАБЛИЦЯ 8

Усунення негативних форм поведінки

Довідник

Виховання – це спеціальна система цілеспрямованих впливів на дитину з метою формування її особистості.

Завдання виховання:

• Здійснювати активне і цілеспрямоване формування особистості.

• Вивчати закономірності і механізми формування моральної сфери особистості.

• Визначити принципи і умови організації системи виховних впливів на формування особистості.

• Визначити оптимальні форми, умови, засоби організації виховного процесу.

Інститути виховання – це суспільні організації та структури, які забезпечують виховний вплив на особистість.

Засоби виховання – конкретні дії, спрямовані на зміну особистості, організовані та неорганізовані впливи, за допомогою яких у вихованців виробляються певні психологічні якості та форми поведінки.

Класифікація засобів виховання:

І. За характером впливу:

- прямі – безпосередній особистий вплив на дитину.

Переваги прямих методів:

- охоплюють зараження, навіювання, копіювання;

- розширюють можливості виховання;

- на ранніх етапах дитячого розвитку це єдиний засіб, коли дитина ще не розуміє мову.

Недоліки:

• персональна і часова обмеженість їх використання;

• вихователь не завжди може бути в особистому контакті з вихованцями.

- непрямі – опосередковані будь-якими засобами.

Переваги:

- різнобічність і тривалість впливу на вихованця.

Недоліки:

• позбавлені живої емоційної сили;

• вікові обмеження.

ІІ. За усвідомленістю:

- усвідомлені – вихователь свідомо ставить мету, а дитина знає її і приймає.

Позитивне:

• керованість процесом виховання.

Недолік:

• обмеженість для дітей молодшого шкільного віку.

- неусвідомлювані – без свідомого контролю та впливу вихователя.

ІІІ. За характером вихованого впливу:

- емоційні – спрямовані на афективні стани;

- когнітивні – спрямовані на перетворення системи знань;

- засоби поведінки – спочатку здійснюється вчинок, а потім усвідомлюється його корисність чи шкідливість.

Закономірності виховання

1. Виховання дитини здійснюється тільки шляхом активності самої дитини.

2. Зміст діяльності дитини у процесі виховання визначається актуальними потребами дитини.

3. Співвідношення зусиль дитини та дорослого у спільній діяльності.

4. Дитина може розвиватись тільки в умовах любові і захищеності.

5. Діяльність дитини повинна завершуватись ситуацією успіху.

6. Прихований характер виховання – дитина повинна відчувати, що вона діє самостійно.

7. Єдність позицій і вимог сім’ї, школи, суспільства.

8. Виховання повинно підготувати дітей до дорослого життя.

Асоціальна поведінка – поведінка, яка не відповідає моральним нормам і вимогам суспільства.

Тема 10. Основи психології педагогічної діяльності

ТАБЛИЦЯ 1

Характеристики педагогічної діяльності

ТАБЛИЦЯ 2

ТАБЛИЦЯ 3

Ознаки потреби у домінуванні

(за Мюрреєм Г.А.)

ТАБЛИЦЯ 4

ТАБЛИЦЯ 5

ТАБЛИЦЯ 6

Довідник

Педагогічна діяльність – це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.

Специфічною характеристикою педагогічної діяльності, за Кузьміною Н.В., є її продуктивність.

Центрація – особливим чином побудована на засадах емпатії, безоціночному прийнятті іншої людини взаємодія вчителя і учня.

Педагогічні здібності

1. дидактичні здібності – здібність доступно передавати учням учбовий матеріал, викликати інтерес до предмету;

2. академічні здібності – зібності до відповідної галузі знань (математики, фізики, біології);

3. перцептивні здібності – здатність сприймати і розуміти іншу людину;

4. мовленнєві здібності – здатність ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою вербальних і невербальних засобів спілкування;

5. організаторські здібності – організовувати учнівський колектив і свою власну роботу;

6. авторитарні здібності – здібність безпосереднього емоційного впливу на учнів і вміння завойовувати авторитет;

7. комунікативні здібності – здатність до спілкування з учнями;

8. прогностичні здібності (педагогічна уява) - вміння передбачати свої дії, що вийде з учня в майбутньому;

9. креативні здібності – здатність до творчості;

10. здібність до розподілу уваги.

Стиль діяльності – це стійка система способів, яка проявляється в різних умовах її здійснення.

Авторитарний стиль – вчитель знаходиться над групою, всіляко демонструючи цю позицію, вплив на учнів здійснюється безпосередньо без врахування потреб і думок підлеглих.

Перевага цього стилю: забезпечує хороші результати діяльності в обмежений проміжок часу.

Недоліки: не створює психологічного комфорту в колективі.

Демократичний стиль – позиція вчителя в групі, він знає своїх учнів, не обмежується у спілкуванні офіційними питаннями, орієнтується на потреби і можливості учнів, не сконцентровує в руках всієї влади, схильний до розподілу як влади, так і відповідальності; карає і заохочує коректно.

Перевага: створення психологічно комфортного клімату в колективі.

Недолік: дещо нижча ефективність діяльності, ніж при авторитарному лідерстві.

Ліберальний – позиція вчителя поза группою. Вчитель не втручається у процес діяльності групи. Керівництво здійснюється опосередковано (через іншу особу або відповідні циркуляри).

Перевага: зростає активність діяльності самих членів групи.

Недолік: не має єдиної стратегії взаємодії лідера і підлеглих.