3. Зміст карт – почему синий цвет? и сделать все назв. Разделов жирным шрифтом

Розпочати розділ з загальних понять про спадщину (те що відповідно до законодавства України охороні підлягають різні за видом об’єкти спадщини), можна вказати, що картографували лише пам’ятки (тільки вказати тоді в чому відмінність об’єкта від пам’ятки). И все это болем красивими научными фразами.

Вказати з чого формується тематичний зміст (те, що на нього впливає призначення серії карт – в таком духе), зміст склали вихідні дані управлінь ….(перечислить каких).

У Вовчанському районі (1 888,1 кв. км) зареєстровано (вказати загальну кількість об’єктів) об’єкти різного статусу від місцево до національного, в тому числі: 45 археології, 107 – історії, 35 – архітектури та містобудування, 10 – природи (рис. 3.1). Пам’ятки монументального мистецтва у районі відсутні. Вказати скільки всього в районі о’бєктів нац.. знач.

Рис. 3.1. Структура ПІКС Вовчанського району

До Державного реєстру України, в Вовчанському районі знаходяться такі об’єкти ПІКС:

• 107 пам’яток історії: з них 3 – Державного устрою та суспільного життя, 5 – соціальних та національно-визвольних рухів, 84 – воєнної історії, 4– історії виробництва і техніки, 5 – науки і культури;

• 45 археологічних пам’яток, із яких 44 – місцевого значення, 1 – національного значення, з яких 2 городища, 11 поселень одношарових, 4 поселення двохшарові, одне поселення багатошарове, 23 курганні комплекси, 4 могильника;

• 10 пам’яток природи, 9 із них місцевого значення, 1 – міжнародного ?.

• 35 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 13 – громадського призначення, 2 – житлова архітектура, 13 – містобудування, 7 - промислової архітектури та інженерного мистецтва. – это все хорошо, но получается,что повторяет последующие разделы, так что можно убрать.

При створенні серії карт було використано традиційний спосіб відображення тематичного змісту – спосіб значків. И немного расписать еще.

(лінійних знаків, ареалів, якісного і кількісного фону, локалізованих діаграм- разве эти способы использовали?)

4. Пам’ятки археології

Пам’ятки археології - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

У Вовчанському районі до Державного реєстру занесені 45 пам’яток археології (44 – місцевого, 1 – національного значення), з них: 2 городища, 11 поселень одношарових, 4 поселення двохшарові, одне поселення багатошарове, 23 курганні комплекси, 4 могильники.

Городища: всього представлено два городища салтівської культури VIII – X ст. місцевого значення у місті Вовчанськ і смт. Старий Салтів.

Майже ціле тисячоліття через степи Східної Європи проходили шляхами з Азії багатокількісні, різномовні і різноплемінні кочові народи. У VII сармато-аланські і тюркські племена ввійшли до складу Хазарського каганату, у результаті чого сформувалась нова єдина культура. Перші пам’ятки цієї культури були відкриті в Харківській області, у смт. Верхній Салтів, тому вона і отримала назву Салтівська.

Вовчанське і Верхньо Салтівське городища– захисні комплекси, створені задля охорони робітничого населення у часи воєнної загрози. Захисний а не житловий, характер городищ підтверджує відсутність культурного прошарку в їх центральних дворах. Навколо городищ не було знайдено жодного поселення старше залізного віку.

Поселення: одинадцять поселень, всі місцевого значення. Поселення таких культур як: салтівської, бондарихинської, черняхівської та зрубної. Вік поселень представлений від кінця ІІ тис. до н.е. до Х ст.

Найдавнішим є поселення черняхівської культури II-IV ст. Осілі племена черняхівської культури жили у великих неукріплених поселеннях. Населення займалося різними ремеслами, було розвинене бронзоливарство, залізообробка, ювелірство та гончарство. Посуд вироблявся переважно на гончарському колі. Була розвинена торгівля з римськими колоніями, звідки імпортувалися амфори, скляні кубки, глиняний посуд; у торговельних операціях вживалися римські монети. VIII-X ст. датуються салтівськими поселеннями.

Поселення двошарові датуються бронзовим віком і представлені салтівської культурою II тис. до н.е., VIII-X ст. Чотири двошарові поселення місцевого значення. У с.Хотімля знаходиться багатошарове поселення аналогічного датування, представлене скіфською та салтівської культурами.

Значна кількість у Вовчанському районні курганних поховань, час створення яких III тис. до н.е. – I тис. н.е. Всі місцевого значення. У цей проміжок часу на території Степового Причорномор'я, Наддніпрянщини та Лівобережжя виділялася ямна культура (назва походила від характеру поховань в ямах під курганами), носії якої були спадкоємцями середньострогівських племен. Саме ця культура залишила по собі вищезазначені кургани.

Чотири ґрунтових могильника салтівської культури часу VIII-X ст. місцевого значення.

Серед археологічних пам’яток Вовчанського району є Верхньосалтівський археологічний комплекс: городище, могильник катакомбний салтівської культури VIII-X ст., національного значення, с. Верхній Салтів.

«Верхній Салтів» — історико-археологічний музей-заповідник, що розташований біля сел. Верхній Салтів Вовчанського району, Харківської області. Городище має декілька оборонних ліній. Головне укріплення за планом має форму неправильної трапеції з розмірами 180 х 135 х 160 х 50 м. Ця територія була захищена валом з кам'яною кладкою. До городища з півночі примикає селище, яке тягнеться уздовж водосховища до с. Рубіжне, що знаходиться за 4 км від Верхнього Салтова. Таким чином, до системи Верхньосалтівського археологічного комплексу входять: безпосередньо городище, селище, чотири катакомбних могильники, а також селище та ґрунтовий Нетайлівський могильник, що розташовані на протилежному березі водосховища, навпроти Верхньосалтівського городища, у с. Металівка. Відкриття салтівського некрополя, яке відбулося в 1900 році, дало поштовх іншим пошуковим археологічним дослідженням, наслідком яких стало відкриття окремих об'єктів археологічного комплексу в районі с. Верхній Салтів.

З 1905 р. до 1927 р. безперервно працювали археологічні комісії Харківського університету, Харківського Археологічного музею, Харківського соціального музею ім. Артема, Одеського музею, Московського археологічного інституту. Ґрунтовні дослідження захисних споруд починаються після Великої Вітчизняної війни. В 1946—1948 рр. харківський вчений С. А. Семенов-Зусер здійснив декілька розрізів валів на всіх трьох лініях оборони стародавньої фортеці та дослідив декілька десятків катакомбних поховань.

З 1984 р. до 2004 р. археологічні експедиції Харківського історичного музею систематично проводять дослідження Верхньосалтівського археологічного комплексу.

Пам'ятка була взята під охорону держави Постановою Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р. та рішенням Харківського облвиконкому № 61 від 25 січня 1972 р. (охоронні номери 608, 619). Рішенням Харківського облвиконкому № 33 від 23 січня 1984 р. на всій площі Верхньосалтівського археологічного комплексу, а також на території, що розташована навколо нього на відстані 50 м від його меж, була встановлена охоронна зона, а рішенням облвиконкому № 259 від 15 червня 1987 р. уся територія Верхньосалтівського археологічного комплексу була оголошена заповідною зоною, у межах якої заборонялись будь-які будівельні, земельні та інші роботи без погодження з органами охорони пам'яток.

На будущее – надо стараться, чтобы в конце раздела оставалось не менее половины пустой страницы. Так что или добавь среди текста пару фото, тогда он сдвинеться, или что-то удали-премести, удали где-то абзац.

Таблиця 4.1.

Пам’ятки археології Вовчанського району

№ п/п	Охоронний номер	Місце знаходження (адреса)	Найменування пам’ятки	Автор, дослідник пам’ятки. Дата відкриття	Матеріал, з якого виготовле ний пам'ятник. Основні розміри.	Категорія охорони	Номер і дата рішення державних органів про взяття пам'ятки під охорону
1	609	м. Вовчанськ, на схід від мосту від вапнякового заводу в урочищі Городище	Городище салтівської культури. VIII-X ст.	Бабенко В.О., археол. 1903р.	Площа – 36 га	Місцева	№61 від 25.01.72р.
2	611	м. Вовчанськ, східна околиця міста в кінці вул. Кірова	Поселення салтівської культури “Чаплиївка”. VIII-X ст.	Кадєєв В.І., д.і.н. 1955р.	Площа не встановлена	-<<-	-<<-
3	1919	м. Вовчанськ	Кургани. 16. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Багалій Д.І., історик. 1905р.	Вис. 1,0-2,8 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
4	1922	с. Бережне Котівської с/р	Кургани. 5. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Шрамко Б.А. та інші.1977р	Вис. 1,2-3,0 м	-<<-	-<<-
5	1921	смт. Білий Колодязь Білоколодязьної сел/р	Кургани. 7. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Багалій Д.І., історик. 1905 р.	Вис. 0,5-1,5 м	-<<-	-<<-
6	2540	с. Благодатне Іванівської с/р	Поселення двошарове: доби бронзи та салтівської культури. II тис. до н.е., VIII-X ст.		Площа не встановлена	-<<-	№975 від 18.09.97р.
7	620	с. Бочкове Волохівської с/р, в 1,5 км на захід від села біля птахоферми	Могильник грунтовий салтівської культури. VIII-X ст.	Міхеєв В.К. д.і.н. 1962р.	-<<-	-<<-	№61 від 25.01.72 р.
8	1918	с. Бугруватка Гатищенської с/р	Поселення двошарове: доби бронзи і салтівської культури. II тис. до н.е., VIII-X ст.	Коленчен ко Н.Г., археол.	Площа – 300х70 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
9	1923	с. Варварівка Жовтневої Другої с/р	Кургани. 21. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Шрамко Б.А. та інші.1977р	Вис. 0,3-2,2 м	-<<-	-<<-
10	200017- Н	с. Верхній Салтів Рубіжненської с/р	Верхньосалтівський археологічний комплекс: городище, могильник катакомбний салтівської культури VIII-X ст.	“Книга Большому Чертежу”. XVII ст. Бабенко В.О., археол. 1900р.	Загальна площа 120 га. Городище - 290х140 м Могильник – 700х700х500 м; 300 м	Національне	Постанова КМУ № 928 від 03.09.09р.
11	2547	с. Верхній Салтів Рубіжненської с/р, урочище “Єндола”, в 3,0 км на захід від села	Курган. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Шрамко Б.А. та інші.1977р	Вис. 1,0 м	Місцева	№975 від 18.09.97р.
12	610	с. Верхня Писарівка, Червоноармійської Першої с/р, на піщаній дюні в поймі лівого берега р. Сів. Дінця	Поселення бондарихинської культури. Кін.II тис. до н.е. – поч. Iтис. до н.е.	Шрамко Б.А. д.і.н. 1959р.	Площа не встановлена	-<<-	№61 від 25.01.72р.
13	2541	с. Верхня Писарівка Червоноармійської Першої с/р, урочище “Задонецьке”	Поселення салтівської культури. VIII-X ст.	Тєлєгін Д.Я., д.і.н., Пузаков Є.В., археол., Міхеєв В.К., д.і.н., 1959р.	-<<-	-<<-	№975 від 18.09.97р.
14	1925	с. Вовчанські Хутори, Вовчансько-Хутірської с/р	Кургани. 26. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Багалій Д.І., історик. 1905р.	Вис. 0,5–2,6 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
15	1924	с. Волохівка Волохівської с/р	Кургани. 14. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Багалій Д.І., історик. 1905р.	Вис. 0,7-3,0 м	-<<-	-<<-
16	1920	с. Ганнопілля Петропавлівсь кої с/р	Кургани. 2. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Багалій Д.І., історик. 1905р.	Вис. 0,9–2,8 м	-<<-	-<<-
17	1926	с. Гонтарівка Гонтарівської с/р	Курган. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983р.	Вис. 0,5-1,2 м	-<<-	-<<-
18	1927	с. Караїчне Волохівської с/р	Кургани. 4. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Шрамко Б.А. та інші.1977р	Вис. 0,6-1,0 м	-<<-	-<<-
19	1928	с. Котівка Котівської с/р	Кургани. 2. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	-<<-	Вис. 1,0-1,5 м	-<<-	-<<-
20	612	с. Металівка Старосалтівської сел/р	Поселення салтівської культури VIII-X ст.	Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р.	Площа 1500х500 м	-<<-	№61 від 25.01.72р.
21	2543	с. Металівка Старосалтівської сел/р	Могильник грунтовий салтівської культури VIII-X ст.	Березовець Д.Т., к.і.н. 1959р.	Площа 14 га	-<<-	№975 від 18.09.97р.
22	607	с. Огірцеве, Гатищенської с/р на півд від села	Поселення неолітичне. VI-IV тис. до н.е.	Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р.	Площа 120х70 м	-<<-	№61 від 25.01.72р.
23	613	с. Огірцеве, Гатищенської с/р, в 2,5 км на північ від села	Поселення черняхівської культури. II-IV ст.	Тєлєгін Д.Я., д.і.н., Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р.	Площа 320х130 м	-<<-	-<<-
24	1929	с. Паськівка Гонтарівської с/р	Кургани. 5. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983р.	Вис. 1,4-1,5 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
25	614	Колишнє с. Перше Травня Іванівської с/р в 4 км на захід від села	Поселення 1 салтівської культури. VIII-X ст.	Шрамко Б.А., д.і.н. 1956р.	Площа не встановлена	-<<-	№61 від 25.01.72р.
26	615	Колишнє с. Перше Травня Іванівської с/р в 1 км на півн-захід від села	Поселення 2 салтівської культури. VIII-X ст.	Шрамко Б.А., д.і.н. 1956р.	Площа не встановлена	-<<-	№61 від 25.01.72р.
27	2545	с. Піщане Нестерянської с/р	Кургани. 2. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Шрамко Б.А. та інші.1977р	Вис. 0,5-1,0 м	-<<-	№975 від 18.09.97р.
28	1930	с. Погоріле Червоноармійської с/р	Кургани. 9. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983р.	Вис. 0,5-1,0 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
29	1931	с. Покаляне Вовчанськохутірської с/р	Кургани. 11. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983р.	Вис. 0,6-2,4 м	-<<-	-<<-
30	2239	с. Революційне Революційної с/р	Кургани. 8. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	-<<-	Вис. 0,2-2,0 м	-<<-	№183 від 20.04.87р.
31	2238	с. Рубіжне Рубіжненської с/р	Могильник грунтовий салтівської культури. VIII-X ст.	Бородулін В.Г., археол. 1987р.	Площа не встановлена	-<<-	-<<-
32	2542	смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р	Поселення зрубної та бондарихинської культури. 2-га пол. II тис. до н.е., XII-VIII ст. до н.е.	Ляпушкін І.І., д.і.н. 1948р.	Площа 110,0х60,0 м	Місцева	№975 від 18.09.97р.
33	2544	смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р, 2 км на південь від селища	Городище салтівської культури. VIII-X ст.	Багалій Д.І., історик. 1905р.	Площа 120х70 м	-<<-	-<<-
34	1828	смт. Старий Салтів Старосалтівської сел/р	Могильник грунтовий . салтівської культури. VIII-X ст.	Бородулін В.Г., археол. 1982р.	Площа 160х120 м	-<<-	№328 від 23.05.83р.
35	616	с. Стариця 1 Старицької с/р, біля шляху в с. Бургуватка	Поселення двошарове: доби бронзи та салтівської культури. Кін. II тис. до н.е., VIII-X ст. н.е.	Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р.	Площа 150х80 м	-<<-	№61 від 25.01.72р.
36	617	с. Стариця 2 Старицької с/р, на під від села біля лісу	Поселення двошарове: доби бронзи та салтівської культури. Кін. II тис. до н.е., VIII-X ст. н.е.	Шрамко Б.А., д.і.н. 1959р.	Площа не встановлена	-<<-	-<<-
37	1932	с. Томахівка Гонтарівської с/р	Курган. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983р.	Вис. 3,0 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
38	2240	с. Федорівка Шестаківської с/р	Кургани. 3. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983р.	Вис. 0,3-1,0 м	-<<-	№183 від 20.04.87р.
39	2546	с. Федорівка Шестаківської с/р	Курган. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983 р.	Вис. 1,0 м	-<<-	№975 від 18.09.97р.
40	618	с. Хотімля Хотімлянської с/р, в 2 км на півд від села	Поселення багатошарове: доби бронзи, скіфського часу та салтівської культури. Кін. II тис. до н.е., VI-IV ст. до н.е., VIII-X ст.	Костючен ко І.П., археол. 1950р.	Площа не встановлена	-<<-	№61 від 25.01.72р.
41	1933	с. Хотімля Хотімлянської с/р	Кургани. 11. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Багалій Д.І., історик. 1905р.	Вис. 0,5-1,8 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
42	1934	с. Червоноармійське Перше Червоноармійської Першої с/р	Кургани. 3. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол. 1983р.	Вис. 0,9-1,0 м	-<<-	-<<-
43	2241	с. Шестакове Шестаківської с/р	Кургани. 10. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Бородулін В.Г., археол., 1983р. Ревенко В.І., археол., 2003р.	Вис. 0,3-3,5 м	-<<-	№183 від 20.04.87р.
44	1935	с. Юрченкове Юрченківської с/р	Кургани. 4. III тис. до н.е. – I тис. н.е.	Шрамко Б.А. та інші.1977р	Вис. 0,5-1,5 м	-<<-	№196 від 16.04.84р.
45	2000025	с. Охрімівка, Охрімівська сільська рада Вовчанського р-ну. Поселення знаходиться на території с. Охрімівка по обидва боки вул. Заріччя, розташоване на надзаплавному підвищенні правого берега р. Вовча.	Поселення салтівської культури та козацької доби «Охрімівка»	Пеляшенко К.Ю. Окатенко В.М. 2006 VІІІ-Х ст. ХVІІ-ХVІІІ ст.	Площа не встановлена	Місцева	Наказ МКТ від 18.02.09р. № 100/0/16-09(У редакції наказу МКТУ від 27.11.2009р. № 1054/0/16-09)