5. Пам’ятки історії

У пам'ятках історії втілені події Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, трудові подвиги робітничого класу, колгоспного селянства та інтелігенції тощо.

Пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.

Пам’ятки історії – складова історико-культурних рекреаційних ресурсів (пам’ятні місця, будинки). Споруди та предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства та держави.

У Вовчанському районі до Державного реєстру занесено 107 пам’яток історії місцевого значення, з них 3 – державного устрою та суспільного життя, 5 – соціальних та національно-визвольних рухів, 84 – воєнної історії, 4– історії виробництва і техніки, 5 – науки і культури.

Серед пам’яток державного устрою та суспільного життя 2 об’єкта віднесені до категорії адміністративних та інших будинків, в яких розміщувались державні й громадянські установи, 1 об’єкт - до категорії поховання визначних державних і громадських .

П’ять пам’яток відносяться до категорії соціальних та національно-визвольних рухів. Однією з таких пам’яток є будинок №5 по вулиці Гоголя 29 червня 1891 року народилася Ганна Хоперська, вчителька, революціонерка. Після закінчення гімназії у місті Вовчанську вона одержує призначення учительки сільської школи в с. Білий Колодязь. В 1912-1914 роках Ганна працює в революційних гуртках у Вовчанську, а потім в Харкові під час навчання на історико-філологічному відділі Вищих жіночих курсів. Закінчивши курси, вона витримує конкурс на кращу вчительку міста і працює при робітничому будинку Петінського району в Харкові. На увічнення пам'яті Ганни Хоперської жителі міста Вовчанськ її ім'ям назвали одну з вулиць Кисляківки - вулиця Ганни.

84 пам’ятки воєнної історії. Роки Другої Світової війни принесли розруху та тяжкі випробування мешканцям Вовчанщини. Більше ніж 25 тисяч чоловік пішли на фронти з Вовчанського району, а додому з них повернулися лише 14 тисяч. Понад 11 тисяч солдат та офіцерів Червоної Армії загинули у воєнні роки на Вовчанській землі, захищаючи Батьківщину.

Німецько-фашистська окупація Вовчанського району почалася 10 червня 1942 року і тривала майже до кінця літа 1943 року. За цей період у районі було знищено 770 мирних жителів, 1700 вовчан було відправлено до Німеччини. У цілому за роки війни району було нанесено збитків на суму більше мільярда рублів у довоєнних цінах. 14 земляків—вовчан у роки Другої Світової війни отримали високе звання Героїв Радянського Союзу.

Рис.5.1. Братська могила борців за встановлення радянської влади, червоноармійців і партизан.

На території Вовчанського району усього нараховується 2 об’єкта історії виробництва і техніки. Один з них присвячений трудовому подвигу механізатора Стрельцова І.С. Пам’ятний знак являє собою встановлений трактор моделі У-2. Цей примірник трактора У-2 був доставлений в Вовчанськ з Володимирського тракторного заводу в 1947 році. Колишній фронтовик Іван Степанович Стрільцов працював на ньому з 1947 по 1968 рік у колгоспі «Жовтень». За 21 рік безперебійної роботи трактор жодного разу не був у капітальному ремонті. Ці машини в той час вважалися першокласними через дешевизну і простоту в обслуговуванні. У 1973 році визріла думка увічнити пам'ять всіх тих механізаторів, які змінили військову професію на мирне ремесло хлібороба. Власне, варіантів інших і не було, - було вирішено спорудити на постамент У-2.

До пам’яток науки і культури відносяться два об’єкти. Один з яких – будинок №1 по вулиці Пушкінської у якому в 1907 – 1909 рр. працював викладачем мови та літератури вчитель семінарії, письменник-драматург Костянтин Андрійович Тренов.

Рис.5.2. Дошка на будинку колишньої семінарії

у якій працював Треньков К.А.

Таблиця 5.1.