15. Валюта вільного використання — це:

1. валюта, в якій країни зберігають свої ліквідні міжнарод­ні резервні активи, що використовуються для покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;

2. платіжний засіб інших країн, який законно або незакон­но використовується на території певної країни;

3. валюта, яку можна вільно обмінювати для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами;

4. законний платіжний засіб на території країни, що її ви­пускає;

5. валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і ку­пується на головних валютних ринках;

6) валюта, що характеризується стабільним валютним кур­сом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундамен­тальних макроекономічних закономірностей.

16. Міжнародна ліквідність — це:

1. сукупність усіх платіжних інструментів;

2. склад валютного курсу та валютних паритетів;

3. складний економічний механізм, який забезпечує купів­лю та продаж окремих валют;

4. готівкова частина грошової маси, яка передається з рук у руки.

17. Що відбувалося після прив'язки валютного курсу до зо­лота:

1. збільшувались можливості кредитно-грошового регулю­вання економіки;

2. обмежувались можливості кредитно-грошового регулю­вання економіки;

3. валютні курси встановлювались без урахування фунда­ментальних економічних закономірностей;

4. темпи економічного розвитку починали випереджати фі­зичні обсяги золотодобування?

18. За класифікацією МВФС всі валюти залежно від ступеня гнучкості поділяються на:

1. тверді, фіксовані, резервні;

2. тверді, обмежено гнучкі, гнучкі;

3. фіксовані, обмежено гнучкі, гнучкі;

4. конвертовані, неконвертовані, зовнішньоконвертовані, внутрішньоконвертовані.

19. Валюта — це:

1. особливий товар, який виконує роль загального еквіва­лента при обміні;

2. готівкова частина грошової маси, що передається з рук у руки у вигляді банкнот і монет;

3. один із різновидів цінних паперів.

20. Конвертованість з поточних операцій регулює:

1) центральний банк; 2) міністерство фінансів; 3) міністерство економіки.

Задачі:

Задача №1

Банк у Києві встановив такий курс долара США: купівля —5,40 грн, продаж — 5,50 грн. Визначити: а) скільки гривень можна одержати за 250 дол. США; б) скільки доларів США можна купити на 200 тис. грн.

Задача №2

Банк у Лондоні встановив такий курс долара США: продаж— 2,2510 дол. США за ф. ст.; купівля — 2,2520 дол. США за 1 ф. ст. Визначити: а) скільки фунтів стерлінгів можна одержа­ти за 1000 дол. США; б) скільки доларів США можна одержати за 1000 ф. ст.

Задача №3

Банк у Москві оголосив таке котирування валют: дол. США / руб. — 1840—1880; канадський дол. / руб. — 1100—1130. Ви­значити крос-курс долара США до канадського долара.

Задача №4

Швейцарський банк дає такі котирування: дол. США / ка­надський дол. — 1,8183—1,8193; дол. США / швейцарський франк — 1,6627—1,6637. Визначити крос-курс канадського долара до швейцарського франка.

Задача №5

Пряме й обернене котирування курсу. Розрахунок крос-курсів. Нехай склалися такі значення обмінних курсів дол. США (табл.):

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1. Світова валютна система ґрунтується на функції світових грошей.

2. Світова валютна система функціонує на основі національ­них валютних систем.

3. Стан валюти держави не залежить від стану її еконо­міки.

4. Якщо ціна гривні в доларах знижується, кажуть, що до­лар знецінився стосовно гривні.

5. У процесі зменшення курсу національної валюти щодо валют інших країн у виграші виявляються імпортери.

6. Політика дисконтної ставки центрального банку є мето­дом прямого регулювання валютного курсу.

7. Валютні інтервенції на зовнішніх валютних ринках —це метод непрямого регулювання валютного курсу.

8. Продаж Центральним банком національної валюти на зовнішніх валютних ринках сприяє збільшенню обмінного курсу.

9. Система гнучких валютних курсів може впливати на внутрішню економіку, зумовлювати скорочення зовнішньої торгівлі й обсягу інвестицій за кордоном.

10. З 1971 р. у світовій економіці діє система фіксованих валютних курсів.

11. Ревальвація здійснюється як законодавче збільшення валютного курсу.

12. Девальвація за своїми економічними наслідками не­вигідна, оскільки призводить до зменшення виторгу в націо­нальній валюті.

13. Для Світового банку пріоритетними є зміни, що стосу­ються безпосередньо виробництва і не торкаються бюджетної сфери.

14. Європейський банк реконструкції та розвитку створе­ний спеціально для надання допомоги країнам Східної Європи і республікам колишнього СРСР.

15. У процесі взаємодії зі Світовим банком країна втрачає контроль над своїм виробництвом.