2. Визначні художні феномени, епохи і стилі хіх ст.

Стрімкі соціальні і економічні перетворення, що відбувалися упродовж століття призвели до декількох кардинальних світоглядних зрушень у Європі, що не могло не позначитись на розвитку художньої культури. На протязі століття послідовно виникли три великі художні епохи, для кожної з яких були характерні відповідні художні стилі. Наступна таблиця дає можливість краще зорієнтуватись у цьому матеріалі на прикладі найхарактерніших європейських та українських творів.

Епохи і стилі культури ХІХ ст.

	Епоха класицизму  і романтизму кін. ХVІІІ – 40 рр. ХІХ ст..	Епоха реалізму 1840-і – 1860-і рр..	Епоха символізму др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.
Світоглядні чинники	Класицизм: ідеали просвітництва, державницькі проекти абсолютизму, бюрократизація культури. Романтизм: прагнення до свободи особистості, інтерес до народного минулого.	Поширення освіти, демократизація суспільства, революційні настрої, просвітництво, ідеали суспільної справедливості.	Усвідомлення кризи і занепаду культури, розчарування, безвихідь, індивідуалізм, відсторонення від буденності, пошук містичного ідеалу.
Носії передового світогляду	Дворянство, культурна еліта.	Різночинці, народники-демократи, ліберали, інтелігенція першого та другого покоління.	Містики, декаденти, культурна богема, інтелігенція третього покоління «аристократи духу».
Пануючі стилі	Класицизм (неокласицизм), романтизм, ампір, академізм.	Історизм, еклектика, натуралізм, реалізм, імпресіонізм.	Стиль модерн (ART Nouweau, сецесія, югендстиль).
Стильові ознаки і прийоми	Класицизм: нормативність, ієрархічність, виховна роль, рівняння на античні зразки і форми. Романтизм: емоційність, драматизм зображення минулого, фольклорність.	В літературі: правдиве, конкретне зображення дійсності, ідеї гуманізму і свободи Еклектика – спроба поєднати всі досягнення попередніх епох в гармонійний образ.	Символіка, вишуканість, декоративність, еротизм, містицизм. Теми смерті, страждання.
Визначні імена і твори світової культури	Класицизм: Давид «Клятва Гораціїв», «Смерть Марата». Скульптура А. Канови. Архітектура: Т. Джеферсон, Л. Кленце, Вороніхін, Т.Томон. Романтизм: поезія Байрона, романи В. Скотта, живопис Т. Жеріко «Пліт медузи», Е.Делакруа «Свобода, що веде на барикади».	Творчість Ч. Діккенса, О. Бальзака, Е. Золя, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, А. Чехова. Живопис: (російських «передвижників» І.Шишкіна, В.Верещагіна, І.Рєпіна, В.Пєрова).картини французів Курбе, Міллє (Анжелюс), О. Дом’є.	Ш. Бодлер «Квіти зла», О. Уайльд « Портрет Доріана Грея», Е. По (оповідання, поезія). Живопис: Г. Клімт (Австрія), А. Бьоклін (Швейцарія), М. Врубель («Демон»), Архітектура: В. Орта, Е. Гімар, А. Гауді. Музика: Клод Дебюссі.
Імена і твори в українській культурі	Класицизм: архітектура Беретті (Університет Св. Володимира), А. Меленський, Скульптор І.Мартос. Романтизм: Кобзар Т.Шевченка, альманах «Русалка Дністрова», М. Гоголь (Українські оповідання)	Шевченко: « Сон», «Кавказ». П. Мирний « Хіба ревуть воли, як ясла повні», М. Вовчок «Народні оповідання». Живопис: С. Васильківського, О. Мурашка, М, Пимоненка.	Леся Українка « Лісова пісня», «Contra spem spero», М. Коцюбинський «Фата Моргана». Живопис: В.Кричевського, А. Маневича. Архітектура: В. Городецький, львівська сецесія.