1.Походження грошей. Походження грошей і їх розвиток пов'язаний з виникненням категорії вартості. Першою формою вартості є проста або випадкова форма, це коли товари вироблялись, як правило, для себе і обмінювались один на оден випадково. Гроші виникають у еквівалентній формі. Із зростання обсягів товарів на ринку ( це розширення натурального господарства) перетворює обмін на регулярний процес. Визначення економічної категорії «гроші». Гроші це :1. Товар товарів, що безпосередньо обмінюється на всі інші товари. 2. Це загальний еквівалент для всіх інших товарів, який слугує засобом вираження вартості товару. 3. Гроші – це специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту. походження грошей в економічній думці характеризувалась двома концепціями:раціоналістична і еволюційна. Суть раціоналістичної концепції (Арістотель) що гроші виникли як результат певної раціоналістичної угоди між людьми, через необхідність виділення спеціального інструменту, для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення особливості їх функціонування. (Сміт , Рікардо) ввжали, що гроші виділяються або виділились із загальної маси в етапі розвитку товарного виробництва і обігу. Оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару.

2. Властивості грошей. Виходячи із економічної сутності грошей , їхнього значення в ринкових відносинах можна сформувати їх основні властивості. 1. Портативність,-як засіб обігу, гроші мають бути зручними для транспортування та обігу.2. Легкоподільність – гроші мають бути зручними під час розрахунків за придбані твари. 3. Довговічність – гроші повинні мати довгий строк існування у тій формі, в якій вони були емітовані. 4. Однорідність – гроші не повинні втрачати свої властивості в процесі обігу. 5. Ідентифікованість – вони повинні легко і швидко ідентифікуватись. 6. Загальновизначеність – гроші є законним платіжним засобом на території країни. 7. Стабільність купівельної спроможності – на протязі тривалого періду зберігати однакову купівельну силу.

3. Роль держави у творенні грошей. З виникненням держави гроші починають виконувати і певні державні атрибути ( властивості держави) , найменування держави, її керівництва, однорідності та т.д. Етапи розвитку грошей характеризуються таким чином: 1) етап товарних грошей – гроші на товар. Втручення збоку держави мінімальне , бо наш ринок висуває певні вимоги до грошового товару і призначає на цю роль один з найбільш грошових товарів. 2) Повноцінні гроші – це метал. Держава бере на себе обов’язки: - надавати грошам точно визначену форму- монета. (Рим. Імперія III ст..) - встановити контроль за їх карбування. - запроваджувати контроль за повноцінністю грошей. 3) неповноцінні гроші – паперові гроші. Держава визначає при друкуванні паперові гроші : форму грошей, вартість грошей, систему заходів щодо підтримання сталості грошей, держава регулює масу грошей в обігу, держава надає паперовим грошам силу законного платіжного засобу та приймає їх оплату за своїми видами.

4. Вартість грошей Вартість грошей визначається її купівельною спроможністю , а цінність грошей порівнюється з вартістю товарів та послуг, які можна за них придбати. Вартість грошей можна охарактеризовувати через так звану прийнятність . Гроші приймають як засіб платежу і обігу тому що є виявленість що у будь-який момент їх можна обміняти на будь-які блага чи матеріальні цінності:1) абсолютну ліквідність мають гроші;2) відносна рідкість – попит економічних суб’єктів на гроші є постійним завдяки корисності грошей. Корисність грошей: 1) гроші абсолютно ліквідний товар можна обміняти на інший товар 2)гроші є зручною формою накопичення багатства(збережена вартість) 3) гроші мають унікальну властивість перенесення вартості в просторі та часі. 3.Законний платіжний засіб. Держава надає грошам законності та приймає їх оплату за своїми виплатами. товарні повноцінні гроші які виступали у вигляді товарів чи повноцінних товарів які мали власну внутрішню вартість , яка недекларувалась державою а тільки виконувалась певна атрибутика держави. Неповноцінні гроші мають відносну вартість і тому забезпечення довіри до них визначається певними чинниками:- проголошення статусу боргових зобов’язань емітента ( той хто боргує гроші); - підтвердження боргового статусу попереднім ринковим досвідом. В просторі змінюється вартість грошей. Виділяються три основні чинники, які впливають на: !. Інфляція – зниження вартості грошей через їх купівельну спроможність. 2. Ризик – гроші мають більшу вартість по відношенню до безготівкових форм грошей (кредитні відносини) 3. Ліквідність – теперішні гроші більш вартісні ніж майбутні(наприклад інвестицій) Зміна вартості грошей є обернено пропорційна.

5. Еволюція форм грошей. Характеристика сучасних засобів платежу. Гроші в своїй еволюції мають три основних етапи : 1) товарні гроші – виникли у формі предметів першої необхідності 2) етап символічних або паперових грошей3) етап кредитно-електронної форми (14 ст. в Італії векселі) чек, традиційні депозитні гроші і на суч. Етапі розвитку використовують електронні гроші.

6.Функції грошей 1. Міра вартості. 2. Засіб обігу. 3. Засіб платежу. 4.Засіб нагромадження. 5.Світові гроші. Міра вартості – це функція в якій гроші забезпечують вираження і випромінювання вартості товарів та послуг , надаючи їм форму ціни. засіб обігу – це функція . в якій гроші виступають як посередник. Засіб платежу – це функція , в якій гроші обслуговують погашення різних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин. засіб нагромадження – в ній гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі . Функція світових грошей – це функція , в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забезпечують реалізацію взаємовідносин між країною.

7. Роль грошей у ринковій економіці. Роль грошей у ринковій економіці визначається через : - їх функції - розвиток товарного виробництва. Розвиток товарного виробництва можна розглянути в двох аспектах :якісний та кількісний.. якісний – наявність грошей та громадського середовища, в якому діють економічні суб’єкти позитивно впливає на розвиток виробництва. Кількісний – через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, загалом на результати д-ності економ. Суб’єктів . як виробників, так і споживачів.

8. Поняття грошового обороту. Грошовий оборот – це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання національного продукту, який здійснються шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Визначається 4 групи грошового обороту : 1) фрма – всі хто виробляють ВВп забезпечують створення і реалізацію національного продукту. 2) домашні господарства – забезпечує виробництво національного продукту через робочу силу і здійснюють його кінцеве споживання (народ) 3) державні структури – забезпечує розподіл вартості створеного нац.. продукту. 4) фінансові посередники – це суб’єкти грошового ринку, що здійснюють перерозподіл грошових коштів. Субєкти грошового обороту в процесі своїх взаємовідносин формують 4 типи ринків: 1) ринок продуктів – забезпечує реалізацію створеного фірмою продукту. 2. Ринок ресурсів - шляхом купівлі – продажу здійснення розподілу ресурсів. 3. Грошовий ринок – забезпечує акумуляцію вільних грошових коштів суб’єктів господарювання. 4. Світовий ринок – здійснює зв'язок із зовнішнім світом шляхом експортно – імпортних операцій та приплив – відплив капіталу.

9.На макроекон рівні грошовий оборот обслуговує кругооборот усього суспільного капіталу.На мікроекон рівні грошовий оборот обслуговує кругооборот індивідуального капіталу.Взаємовідносини між суб’єктами по відповідних типах ринків в процесі грошового обороту формують грошові потоки.Грошовий потік- це сукупність платежів,які обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення. Всі суб´єкти грошового обороту згруповано у чотири укрупнені групи:а) фірми - всі ті юридичні та фізичні особи, які приймають участь у створенні й реалізації ВНП;б) сімейні господарства - усі сімейні одиниці, які отримують самостійні грошові доходи і несуть видатки з сімейного бюджету;в) уряд - державні управлінські та інші структури, що забезпечують розподіл і перерозподіл національного доходу та національного продукту;г) фінансові посередники - суб´єкти грошового ринку, які діють посередниками, акумулюючи та розміщуючи вільні грошові кошти на грошовому ринку від свого імені і за свій рахунок (банки, страхові, інвестиційні, фінансові компанії тощо).

10.Грошові потоки або к-ть грошових платежів,які здійсн суб’єктами формують в сукупності грошовий оборот країни.Грошові потоки характ за їх цільовим призначенням:1.грошовий потік-оплата фірмами придбання необхідних їм ресурсів(робоча сила,земля,нерухомість,енергоносії тощо.2-це доходи домашніх господарств від реалізації ресурсів(зарплата,рентні платежі)3-витрати домаш господарств на споживання.4-сплата податків домашніми господарствами.5-формування заощаджень які спрямовуються на грошовий ринок.

11.Грошовий оборот за екон змістом можні розділити на 4осн.сектори:1.сектор грошового обігу:2.фінан сектор:3.фіскально –бюджетний:4.кредитний.Сектор грошового обігу-це безповоротній еквівалентний рух грошей від покупця до продавця(покупка товарів)Фінансовий сектор-це безповоротній і нееквівалентний рух грошей з перспективою їх повернення через визначений термін(купівля цінних паперів)Фіскально-бюджетний-справляння та сплата податків.Кредитний-це безповоротній,але нееквівалентний рух грошей.Грошовий оборот здійсн 2 грошовими формами:1.готівковий(гроші рухаються поза банками)2.безготівковий(гроші рухаються на рах в банках).

12.Маса грошей. Грош. Агрегати.

Грошова маса- це сукупність запасів грошей у всіх формах,

Які перебувають у розпоряджені суб’єктів грошового обороту у певний момент.

Для визначення маси грошей яка є в обороті Ц.Б. застосовує агрегатний метод. Тобто визначається певна форма і маса грошей за ступенями їх ліквідності.

Розрізняють 4 грошові агрегати:

М0= це готівка поза банками , в касах п-ств.

М1=М0 + кошти на рахунках і поточних депозитах.

М2= М1+ строкові депозити і кошти на рах капітальних вкладень. М3=М2+ кошти клієнтів за трастовими операціями банків(операції з нерухомістю, цінними паперами, крім акцій)

Грошова база- це гроші які не беруть участі в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення. Грошова база= М0+ готівка в касах банків+ резерви комерційних банків на їх кореспондентських рах в НБУ.

13.Швидкість обігу грошей –

це частота переходу грошей від одного суб’єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні екуономіцних операцій. МV= PQ(рівняння обігу Фішера) M- маса грошей яка є в обороті за певний період. V- швидкість обігу грошей P-середній рівень цін

Q- фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані в даному періоді. V=PQ/M

Швидкість обігу грош. є прямо пропорційною до товарного ринку. Чинники які впливають на шв. Об. Грошей: -обсяг –структура -ефективність суспільного виробництва

-збалансованість попиту та пропозиції - рівень інфляції

-глибина поділу суспільної праці - розвиток економічної інфраструктури(транспорт, торгівля, банківська справа) .

Швидкість обігу грошової одиниці показує на скільки ефективними є взаємовідносини між економічними суб’єктами в процесі формування і розподілу ВВП.

14..Закон грошового обігу

Для обігу потрібна лише певна маса купівельних і платіжних засобів. Суть закону може бути виражена рівнянням: Мф=Мн

Мф-фактична маса грошей в обігу Мн- об’єктивно необхідна для обігу маса Мн=PQ/V

PQ-сума цін що реалізуються за певний період V- середня кількість оборотів грошової одиниці за цей період.

Проте ця формула не враховує ряду факторів, з врахуванням цього Мн можна виразити формулою: Мн=∑PQ-∑K-∑П-∑ВП ,∑К- сума товарів і послуг проданих в кредит. ∑п- сума платежів строк оплати яких настав. ∑ВП- сума платежів які були погашені шляхом взаємного зарахування боргів.

Вирівнювання Мф і Мн є важливою умовою забезпечення сталості грошей

15.Випуск в обіг грошових знаків в усіч формах назив емісією.Емісія може бути первинна і вторинна.первинна-це коли здійсн ЦБ в готівковій і безготівковій формах.Вторинна-здійсн комерційні банки у безготівковій формі шляхом грошово-кредитної мультиплікації,їх вільних резервів та депозитних вкладів.Грошовий –кредитний мультиплікатор – це процес ств безготівкових грошей при кредитуванні банками,клієнтури на основі вільних резервів,що надійшли до банку ззовні.Фактичний рівень мультиплікатора що склався на певний час можна визначити за формолою: m= МО+Д/МО+R m-величина грошового мультиплікатора,MO-маса готівки яка є в обороті,D-маса грошей на депозитах в комерцыйних банках,R-сума резервів комерційних банків.