35.Валютний ринок.

Валютний ринок забезпечує реальну свободу вибору для власника валюти на основі попиту і пропозиції.В залежності від територ ознак валютні ринки поділ: міжнародні; регіональні; національні. Субєктами вал ринку є: ЦБ; комерц банки; спеціалізм фін-кредитні інститути; юрид і фіз. Особи зайняті у зовнішноекон д-сті.

Ф-ції валютних ринків у світовій економіці: - забезпечення своєчасності здійснення розрахунків; --страхув валютних ризиків;

--держане регулювання валютних відносин;

--регулювання економіки вцілому. Торгівля валютою здійснюється на валютних біржах. На вал біржах є 3 основних види валютних операцій: 1.SPOT(колові операції)уклад валютних угод терміном до 48 год на достаку валюти з негайною оплатою

2. Форвард – тіж самі угоди але але розрахунки здійснюються терміном більше 48 год. 3.Своп—одночасна купвля і продаж валюти на однакові суми в розрахунках на різні дати.

36.Валютне регулювання.

Як на національному так і на міжнародному здійснюються певні заходи у сфері валютних відносин які дозволяють впливати на саме ці відносини через регулювання валютного курсу .На націон рівні валютне регулювання здійснюють: 1.ЦБ

2.Міністерство фінанасів через бюджетний механізм 3Кредитні органи контролю На міждержавному: 1.МВФ 2. Міжнар банк реконструкції та розвитку 3.Міжнар фінансово валютні інститути. Інструменти валютного регулювання: *девальвація (пониження курсу національної валюти стосовног іноземної)*Ревальвація(підвищення курсу національної валюти стосовно іноземної)*Валютна інтервенція(коли ЦБ купує або продає валюту для регулюв коньюктури валютного ринку) *Регулюв платіжного балансу

*Регулюв валютних резервів

37.Валютні системи.

Види валютних систем:

*національна;*регіональна;

*світова Світова створена у 1867р на Паризькій конференції. Основними елементами було оголошено:

1.Функціонування золота в якості світових грошей;

2.Фіксація золотого вмісту націон валюти; 3.Дозволялось велике карбування золотих монет; ІІетап: 1922р на Генуезькій конференції введений золото зливковий стандарт. Відмінили карбування золотих монет,а розрахунки здійснювались золотими зливками. ІІІ етап: 1944р- Бретон-Вудська конференція. Введено золотовалютний стандарт. Долар США прирівнюється до золота. Ця конференція зобов’язала всі країни створювати валютні резерви в доларах США.

IVетап. 1976-1978рр—Ямайська конференція.Відмінено золо валютний стандарт.Золото перестало виконувати ф-цію грошей. Введений стандарт SDR спеціал. права запозичення – кошик валют .

39.За своєю сутністю кредит- це певні суспільні відносини,що виникли між економічними суб’єктами,кредиторами і позичальниками,у зв’язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах:зворотності,строковості,платності.Ознаки відносин що характеризують сутність кредиту: 1-учасники повинні бути економ.самостійними,функціонув. на основі самодостатності і самоокупності; 2 кред.відносини мають бути добровільними і рівноправними; 3-кред відносини не змінюють власника цінностей з причин яких вони виникають;4-кред.відносини є вартісними оскільки вони виникають з рухом вартості грошей чи матер.цінностей.

40. Форми кредиту: 1.грошова 2.товарна.Види кредиту можуть бути різними: 1)за субєктими кредитних відносин:-банківські комерційні,,-державні,-міжнародні,-особисті; 2)за сферою спрямування:-виробничий,-споживчий; 3)за терміном:короткострокові,-довгострокові;.4)за забезпеченням:-забезпеч.заставою,-гарантований,-з іншим забезпеченням, незабезпечений; 5)за ступенем ризику:-стандартні,-зпідвищеним ризиком;6)за методами надання:-у разовому порядку,відпов.до кредитної лінії, гарантійні;7)за строком погашення:-водночас,-у розстрочку,-довгостроково,-після закінчення кварталу; 8)за об’єктами: -в основний капітал,-в оборотній капіт.,-на споживчі потреби. Функції кредиту: 1.розподільча-виявляється як при аккумуляції засобів, так і при їх розміщенні, тобто за допомогою кредиту відбувається розподіл грошових коштів на поворотній основі. Ця функція чітко виявляється в процесі надання коштів предприємцям і організаціям для задоволення їхніх потреб в грошових ресурсах. 2. Емісійна функція виявляється вона в тому, що в процесі кредитування створюються платіжні засоби, тобто звороту надаються гроші як в готівковій, так і в безготівковій формах .3контрольна-Вся кредитна справа побудована з юридичної точки зору на цивільному законодовстві країни, де поряд з актами купівлі-продажу, оренди, найму, перевезення і так далі чітко охарактеризовані грошові зобов’язання, розрахунки, кредитування, комісійні операції і інші цивільні акти, що повсякденно здійснюються за посередництва грошових операцій.

41.Позичковий процент –це плата яку отримує кредитор від позичальника за надані йому позику,гроші чи матеріальні цінності. Його величина,строки та методи сплати обумовлені тими відносинами які виникають між кредитором і позичальником. Джерелом сплати є прибуток,який отримує позичальник у процесі використання позичкового капіталу. Величина позичкового процента визначається відношенням доходу на позичені кредити до самої суми кредиту,вона є тим значенням позичкового проценту,який може бути сплачений. N% = дохід/ суму кредиту *100 .Норма позичкового % може бути середня або ринкова. Роль:процент сприяє ефективнішому використанню кредиту, зміцненню комерційного чи господарського розрахунку.процент збільшує доходи банків, покриваючи їх витрати на ведення банківської справи і сприяючи зміцненню їх стійкості, а також отримання дивідендів на інвестований у банки капітал їх учасниками.сприяє й ефективнішому використанню суб'єктами господарювання своїх власних грошових коштів. Тримаючи їх у банку, на поточному чи депозитному рахунку, вони мають можливість отримати додаткові доходи.

42. Фінансове посередництво-це д-сть фін.посередників з акумуляції вільного грошового капіталу та розмежування його серед позичальників.Фін.посередник-це особливі п-ства які акумулюють кошти на грошовому ринку і передають їх позичальникам на комерційних засадах. Призначення фінансових посередників:Фінансові посередники відіграють важливу роль у функціонуванні грошового ринку, а через нього - у розвитку ринкової економіки, їх економічне призначення полягає в забезпеченні базовим суб'єктам грошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування. Тобто функціонально фінансові посередники спрямовані не всередину фінансової сфери, не на самих себе, а зовні, на реальну економіку, на підвищення ефективності діяльності її суб'єктів.Групи посередників: 1)банки; 2) небанківські фін.кред.установи.

43.Кредитна сист.держ.- це сукупність кредитних відносин,форм кредиту,методів кредитування і кредитних установ які ці відносини реалізують. Вона забезпечує акумуляцію грошових заощаджень і доходів по різним каналам та передачу їх у вигляді позик підприємствам, державі, населенню.Кред. Система держ.склад з 2 груп: 1)банківська система Банківська система складається з емісійних(центр.банки) та неемісійних(комерційні банки) 2)небанківська.В групу банківських інститутів входять:-комерційні банки;-інвестиційні банки;-ощадні банки;-іпотечні банки та інші.До небанківських кредитно-фінансових установ відносяться:-страхові компанії;-пенсійні фонди; -інвестиційні компанії;-позико-ощадні асоціації;-фінансові компанії;-ломбарди;-кредитні спілки;-благодійні фонди. Роль окремих ланок в кредитній системі неоднакова. Її головною ланкою є банківські інститути ( які традиційно займають перше місце по розмірах своїх ресурсів), серед яких роль лідера відводиться комерційним банкам, які здійснюють кредитування переважно промисловості і торгівлі Нинішня структура кредитної системи України наближується до моделі кредитної системи промислово-розвинених країн. Але справа в тім, що найбільш слабкою ланкою нової кредитної системи є ярус представлений в основному страховими компаніями, а для розвитку інших типів спеціалізованих кредитних інститутів потрібно повноцінне функціонування ринку капіталів і ринку цінних паперів.

44.Банківська система-це законодавчо визначена,чітко структурована та субординована сукупність фін.посередників які здійснюють банківську діяльність на постійній професійній основі і функціонують взаємозв’язано у самостійну економічну структуру.Риси банк.системи: 1)дворівнева побудова:-верхній рівень(центр.банк) –нижній рівень(комерц банки) 2)поглиблене централізоване регулювання д-сті кожного банку окремо і банківської д-сті загалом.3)централізований механізм контролю та і регулювання руху банківських резервів.Функції системи: 1.емісійна функція-створення платіжних засобів та регулювання гошового обороту. 2.трансформаційна-зміна якісних характеристик грошових потоків. 3.контрольна-забезпечує стабільність банк.д-сті та грошового ринку.Цілі банк.с-теми: 1-забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської д-сті з метою узгодження інтересів окремих банків; 2 забезпечення надійності та стабільності функціонування окремих банків і банківської ситеми вцілому з метою стабільності грошей та безперебійного функціонування економіки.

45.В кредитній системі держави функціонують так звані небанківські фін.кред. установи (парабанки) які виконуть специфічні операції фін посередництва. Небанківські фінансово-кредитні установи теж є фінансовими посередниками грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери та кредити (переважно довгострокові). Операції пара банків є ризикованими для банків тому вони ними не займаються. Всі небанківські фін.посередники діляться на: 1-договірні установи (фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг. Їх діяльність полягає у формуванні на підставі договорів з юридичними і фізичними особами спеціальних грошових фондів, з яких здійснюються виплати страхувальникам грошових коштів в обумовлених розмірах у разі настання певних подій) 2-інвестиційні (це фінансові посередники, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення. Вони спочатку акумулюють грошові кошти дрібних приватних інвесторів шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в акції інших корпорацій та в державні цінні папери.) До договірних відносять: -страхові компанії-недержавні пенсійні фонди-ломбарди -лізингові компанії (фінансові посередники, що спеціалізуються на придбанні предметів тривалого користування та переданні їх в оренду фірмам-орендарям для використання у виробничій діяльності, які поступово сплачують їх вартість протягом визначеного строку)- фактирингові компанії (фінансові посередники, що спеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу.) До інвестиційних відносять: -інвест.фонди -фін.компанії -кред.товариства та спілки

46.Головне призначення ЦБ-це управління грошовим оборотом з метою забезпечення не інфляційного розвитку екон.Ревізація призначення ЦБ в екон с-мі здійсн через роль:1)по-перше роль емісійного банку;2)банк банків;3)орган держ управління який відповідає за монетарну політику.Правовий статус ЦБ-це деж орган управління з покладеними на нього особливостями,завд у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діял.Статутний капітал ЦБ-формується із держ коштів в окремих країнах,статутний капітал може формуватися із коштів приватних інвесторів.Організаційна структукраЦБ визн формою держ устрою країни.

47. банку 1.емісійний центр готівкового обороту (Центральний банк, як правило, має монопольне право емісії банкнот і розмінної монети. Він зазвичай організовує виготовлення грошей, регулює їх оборот, вилучає з обігу фальшиві та зношені гроші, здійснює їх утилізацію) 2.банк банків (Центральний банк як банк банків забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.) 3.орган банківського регулювання та нагляду(Регулятивна діяльність центрального банку відносно комерційних банків зумовлена тим, що одним із його основних завдань, визначених, як правило, на законодавчому рівні, є сприяння ефективному розвитку банківської системи та її надійності. Як орган банківського регулювання, центральний банк визначає певні правила і нормативи, що регламентують діяльність комерційних банків.) 4.банкір і фінансовий агентуряду (Центральні банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування уряду, беруть участь у забезпеченні касового виконання державного бюджету, відіграють помітну роль в управлінні державним боргом, зокрема в розміщенні державних цінних паперів та в їх обслуговуванні за дорученням уряду, виконують функції радника, консультанта уряду з питань грошово-кредитної політики, в деяких країнах вони можуть надавати кредити уряду.) 5.провідник монетарної політики (регулювання грошового обороту з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці і сприяння  у такий спосіб стабільному економічному розвитку)