19.Попит на гроші.

Сутність попиту на гроші розглядається як попит можливих форм багатства, або запас грошей у певний фіксований у часі момент.

Існує 2 джерела сукупного попиту на гроші:

1) попит на гроші для трансакцій- суб’єкти грошового ринку готівки чи депозитних грошей, щоб сплачувати рахунки або купувати товари.

2) попит як на активи – формування інвесторами портфеля цінних паперів або інших ліквідних активів для отримання вищих доходів.

Попит на гроші Мd залежить від 3 економічних змінних:

1. рівня інфляції(цін) P

2.реальних доходів Y

3. норм процента ƞ

Md=f(P,Y,ƞ)- функціональна залежність.

Можна виділити 3 аспекти попиту на гроші:

-зростання динаміки цін залишає незмінним реальний попит на гроші .

- зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки.

- більш високий рівень реальних доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.

20.Пропозиція на гроші.

На грошовому ринку попит на гроші завжди протистоїть пропозиції, яку формує банківська система через свої економічні важелі. до таких важелів відносять:

-грошову базу- консолідуючий показник резервних грошей банківської системи.

-банківські резерви- резервна категорія, до неї належать також гроші готівкою.

-грошовий мультиплікатор- величина множника на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті оперецій на грошовому ринку. Ms=M0+R*(1+c/r+c)

Ms- пропозиція грошей

М0- грошова база

R-банківські резерви

C-співвідношення суми готівки до депозитів r- норма обов’язкового банківського резерву. Звідки відношення означає грошовий мультиплікатор, М0+R-загалом грошову базу. Якщо грошовий мультиплікатор визначити як m, а грошову базу як Mh тоді

Ms=Mh*m. Взаємодія 2 велечин грошової бази і грошового мультиплікатора визначає потенційні можливості банківської системи в забезпеченні приросту грошової маси, тобто додаткової пропозиції грошей.

21.Грошова система — це запроваджена державою форма організації грошового обігу в країні. Основними елементами грошової системи є: — грошова одиниця (встановлений у законодавчому порядку грошовий знак; призначений для вимірювання цін товарів і послуг); — масштаб цін (законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється державою за певною грошовою одиницею);

— емісійна система (установи, які здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії); — форми грошей (матеріалізована в певному типі загального еквівалента вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у готівковому обігу. До основних форм грошей належать банківські білети, казначейські білети та розмінні монети. Суттєвою відмінністю видів грошових знаків е механізм їх емісії); — валютний курс (співвідношення між грошовими одиницями різних країн, що використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій.

— регламентація готівкового та безготівкового обігу (охоплює визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо).

22.Тип грошової системи визначається зміст її елементів та їх взаємодією які зумовлюють тенденції розвитку та закономірності фун-нування гр. системи. Класиф гр. систем:

* залежно від форми в якій функціонують гроші - система металевого обігу - система паперово-кредитного обігу * за характером ек системи – ринкові –неринкові * за характером регулювання валютних відносин - відкриті

- закриті Еволюція систем пройшла 2 етапи: 1.саморегульовані 2. регульовані

23.Механізм держ.регулювання гр. систем Регулювані гр системи формують згідно економіки політики держави. Складові економічної політики:

- структурна політика- передбачає субсидій чи інших стимулів активізації розвитку відсталих регіонівчи певних галузей в-цтва - політика конкуренції-заходи антимонопольного характеру, вільного ціноутворення і т.д

- соціальна політика- заходи спрямовані на забезпечення соц. рівності та забезпеченості всіх членів суспільства - конюктурна політика- регулятивний вплив держави на ринкову конюктуру, співвідношення сукупного попиту і пропозиції на ринках

24.Гр-кредитна політика ЦБ та її інструменти Грошово-кредитна політика ЦБ-це комплекс взаємоповязанихскоорденованих на досягнення заздалегідь визначених цілей,заходів щодо регулювання гр.обороту. Обєкти грош-кред політики: - пропозиція - процентна ставка - ш-сть обігу грошей - валютний курс Інструменти гр.-кред політики ЦБ: • політика відкритого ринку-полягає в змінах обсягів купівельта продаж державних цінних паперів ЦБ

• політ. зобов. резервів-ЦБ встановлює для всіх комерційних банків нормуобовязкового зберігання залучених коштів на кореспондентських рахунках без права їх в-тання і без виплати відсотка по них

• облікова політика-ЦБ встановлює ставки процентів за позичками які він надає комерц банкам у порядку їх рефінансування

25.Інфляція її суть причини і форми вияву Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей Чинники інфляції:

* Внутрішні

1. Незбалансованість бюджету, що виявляється в його дефіциті або криза державних фінансів;

2. Надмірні військові витрати

3. Надмірні інвестиції;

4. Необгрунтоване підвищення цін і заробітної платні..

5. Кредитна експансія - розширення масштабів банківського кредитування понад реальні потреби господарства, що веде до емісії грошей в безготівковій формі;

6. Надмірна емісія грошей в наявній і безготівковій формах, збільшення швидкості їх обігу;

7. Інфляційні очікування.

* Зовнішні

1. Структурні світові кризи (сировинний, енергетичний, екологічний), що супроводяться багатократним зростанням цін на сировину, паливо, імпорт яких став приводом для різкого підвищення цін монополіями.

2. Обмін банками національної валюти на іноземну, що викликає потребу в додатковій емісії грошей, що поповнює канали грошового обігу і веде до інфляції.

Форми вияву: - знецінення грошових законів через зменшення їх купівельної спроможності - знецінення нац..грошей щодо іноземної валюти - поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому і зовнішньому ринках.

26.Наслідки інфляції та протиїнфляційна політика держави Наслідки інфляції:

• зниження життєвого рівня населення

• зниження реальної вартості накопичених грошей

• спад в-цтва як результат зниження стимулів до праці

• дисгармонія економіки країни загалом

Протиінфляційна політика:

- вводити грошові обмеження

- реформи оподаткув. скорочення податкових ставок

- регулювання валютного курсу

- проведення привегтизаційних процесів

27.Грошові реформи та їх види

Грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо За глибиною реформаційних заходів можна виділити структурні або повні грошові реформи та реформи часткового типу. Структурні (повні) грошові реформи 1 проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперовогрошового чи кредитного обігу Реформи часткового типу торкаються тільки самої організації грошового обороту і зводяться до зміни окремих елементів грошової системи. Ці реформи, у свою чергу, можна класифікувати за повнотою здійснюваних змін у грошовій системі. Це формальні реформи, за яких купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін не змінюється. Деномінаційні реформи проводять шляхом обміну старих купюр на нові. Конфіснаційні реформи- обмінюється певна частина старих грошей. За порядком введення в обіг нових грошей розрізняють одно-моментні грошові реформи та реформи паралельного типу. За одномоментних реформ введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7-15 днів) За реформ паралельного типу випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з випуском старих знаків

28.Класична кількісна теорія грошей Кількісна теорія грошей - це не якась окрема концепція, а загальнометодологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв'язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором). Залежно від того, як прибічники кількісної теорії пояснюють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється кілька її напрямів: класична кількісна теорія; неокласична кількісна теорія; кейнсіанський напрям; сучасний монетаризм; кейнсіансько-монетаристський синтез. Класична кількісна теорія грошей зміну цін пояснює лише зміною кількості грошей в обігу. При цьому вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів. Сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробництва ця теорія не вивчає.Цю теорія розробляли: Юн,Міль,Монтескє і т.д