30.Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.

Основоположником неокласичної кількісної теорії грошей був америк. Фішер,який математично довів постулати класичної кількісної теорії(рівняння обміну)

MV=PQ,де М – к-ть грошей в обороті; V – швидкість обігу грошей в обороті за певний період;Р- середній рівень цін товарів на ринку; Q- фізичний обсяг товарів і послуг що реалізовані за цей період.

Рівняння обміну показало пропорційну залежність між грошовою масою яка є в обороті враховуючи швидкість обертання товарним ринком за певний період.

Представники:Маршал,Робертон. Основна ідея:Гроші виконують функції не лише засобів обігу і платежу а й нагромадження.Тому товарний ринок необхідно коректувати на коефіцієнт який показує частку річних доходів суб’єктів яку вони бажають тримати у грошовій формі.MV=PQ*K

Твердження авторів кембриджської версії розвиває англ..Кейнс,який довів що механізм ринкової конкуренції не в змозі самотужки без втручання держави забезпечити ефективне використання головних факторів в-ва.

31.Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії грошей. Сучасний монетаризм-напрям економічної думки який зародився в 20р ХХст але як цілісна система неокласицизму сформувався в 60рр.Якщо кейнсіанство шукало методи боротьби з безробіттям то монетаризм- подолання наслідків інфляції.

Основоположник:Фрідман(амер) Модель монетиристської теорії базується на обгрунтуванні «ділового циклу» який показує зміну кількості грошей в обороті від звуження чи розширення підприємн. д-ті.

Пропорція грошей яка зростає впливає на реальний обсяг в-цтва а в свою чергу з певною затримкою реальний обсяг в-цтва впливає на темпи зміни абсолютного рівня цін. Ця зміна може впливати на швидкість обороту грошей.

32.Кейсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей.

Спираючись на рекомендації що синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність довгостроковим цілям економічного розвитку що походитьз монетаристських ідей з оберненим застосуванням регулюючих заходів держави на короткотермінових інтервалах зокрема в межах економічного циклу. Якраз тому Заходу вдалося уникнути великих економічний потрясінь з початку 80х рр. ХХст.

Сучасна монетарна практика базується власне на рекомендаціях як кейнсіанців так і монетаристів. Кейнсіанці більше орієнтувалися на проблеми короткотермінового періоду а монетаристи-довгострокового.Щоб запобігти загрозам в 70-80рр економіку потрібно було «лікувати» комплексно- від можливостей сплеску інфляції і безробіття. Ні кейнсіанські ні монетариські концепції для цього не годилися що й визначило процес взаємопроникнення ідей формування кейнсіан. та монетарист. синтезу.

33.. Міждержавні економічні відносини здійснюються на основі валюти – грошової одиниці що використовується як світові гроші,тобто як міжнародна розрахункова одиниця,засіб обігу і платежу.

Залежно від чинників які її визначають валюта може бути:

*Залежно від емітента:національ

на,іноземна,колективна.

*Залежно від режиму використ:

конвертована,неконвертована.

*Залежно від сфери і мети використання:валюта оплати,валюта кредиту,валютні угоди(ф’ючерси,опціони).

Поняття валюти базується на визначенні валютних відносин.

Валютні відносини можуть означати: -уклад. угод щодо купівлі-продажу валют;

-отрим. та надання з-за кордону різного роду позик,кредитів;

-надання економ. і техн. допомоги за кордон; -функціонування валют у зовнішньоекономічній торгівлі.

34.Співвідношення між грошовими одиницями двох країн визначає валютний курс. Валютний курс виражає виробничі відносини між націон товаровиробниками і світовим ринком.В залежності від способу і місця встановлення валютний курс буває: *офіційний(встан ЦБ держави)

*ринковий(встан на валютних ринках) *змішаний; *коливний;

*плаваючий. В економіці валютний курс виконує різні ф-ції: 1порівння цінових структур і результатів виробн. відтворення; 2як засіб інтернаціоналізації грошових відносин. Здатність валюти до вільного використання для будь яких операцій та обміну на інші валюти визначає її конвертованість. В залежності від різних чинників конвертов може бути різною: *Залежно від ступеня обміну та видів операцій: повна;часткова *Залежно від суб’єкта: внутрішня;зовнішня.

*Залежно від механізму зовнішньо економ відносин:

конвертов за поточними операціями; конвертов за переміщенням капіталів і кредитів. Методи котирування:

1.Пряме(курс одиниці іноз валюти виражений у відповідній кількості націон)

2.Непряме 3юКрос-курс(співвідношу 2 валют яке випливає з їх курсу щодо третьої)