- •1/3 Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •5 Основні теорії походження Київської Русі.
- •6,Перші київські князі, їх внутрішня та зовнішня політика.
- •7.Християнізація Русі та її значення
- •9,Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі
- •10.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави
- •11. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •12.Історичне значення Галицько-Волинської держави
- •14.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •15.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •16.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •17.Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного
- •18.Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •19. Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.
- •20.Розвиток української національної культури в Литовсько-польську добу
- •21. Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 р.
- •23. Березневі статті : умови і правове значення.
- •24. Постать б. Хмельницького в укр. Історії. Оцінки діяльності.
- •25.Україна після смерті б. Хмельницького. Гетьмани і. Виговський та ю. Хмельницький
- •26.Андрусівське перемир’я 1667 р. „Вічний мир” та його наслідки для України.
- •27.Гетьманування п. Дорошенка. Причини поразки української Національної визвольної війни 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •28.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •29.Гетьман і. Мазепа: оцінка діяльності.
- •30.Конституція п. Орлика та її історичне значення.
- •31.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •Знищення Батурина
- •Нищення Києво-Могилянської академії
- •Знищення гетьманства
- •32.Українська політика Катерини іі. Ліквідація Гетьманщини.
- •33.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII ст. Гайдамацький рух.
- •34.Геополітичні зміни в Україні в іі половині XVIII ст.
- •35.Українська культура в іі пол. XVII – XVIII ст.
- •36.Сутність українського національного відродження хіх ст., його передумови та етапи.
- •37.Національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні в іі пол. Хіх ст.
- •39.Національно-визвольний рух у Західній Україні в другій половині хіх ст.
- •38.Національно-визвольний рух у Західній Україні в і половині хіх ст.
- •40. Утворення перших політичних партій в Україні, їх програми.
- •42.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •43.Аграрна політика п.А.Столипіна в Україні, її насідки.
- •44.Україна у Першій світовій війні.
- •45.Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •46.Заснування Української Центральної Ради, її соціальна база і програма.
- •47.І і іі Універсали Центральної Ради.
- •48.Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •49.Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •50.IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •51.Українська держава Гетьмана п. Скоропадського.
- •52.Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •53,Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки українських земель.
- •54,Уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 р.Р.
- •55,Союзний договір від 30 грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка.
- •56,Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •57,Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу
- •58,Сталінська політика індустріалізації.
- •59,Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 р.Р.
- •60,Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі. Масові репресії 30-х р.Р. В Україні, їх наслідки.
60,Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі. Масові репресії 30-х р.Р. В Україні, їх наслідки.
Розвиток правової системи в 30-ті роки, як і державного апарату в цілому, був також спрямований на зміцнення командно-адміністративної системи управління, подальшої її централізації. Характерною рисою правової системи стає пріоритет загальносоюзного законодавства над республіканським. З одного боку, поширюється пряма дія союзних нормативних актів, а з іншого — відроджується існуюча в 20-ті роки тенденція запозичення республіканським законодавством якщо не всього змісту загальносоюзних законодавчих актів, то хоча б їх ідеї. Передумовою виникнення командно-адміністративної системи управління стала монополія більшовицької партії на владу. Знищення опозиції прискорило формування тоталітарного режиму. Відбулося повне зрощення партійної влади з владою державного апарату. В 1939 році Сталін зазначав: "Кадри партії — це командний склад партії, а оскільки наша партія стоїть при владі — вони є також командним складом керівних державних органів". Керівники партії одночасно займали керівні державні посади. В командно-адміністративній системі, що склалася, державні і господарські органи діяли під жорстким контролем партійних органів і в рамках централізованого управління відомчого апарату. Сформований привілейований прошарок бюрократії займав керівні місця в партійних, радянських, військових, господарських, репресивних органах. Боротьба в керівництві партії привела до зміцнення єдиновладдя. Режим особистої влади Генерального секретаря партії, який також прибрав функції глави держави, стає характерною ознакою радянської політико-державної системи майже до середини 50-х років.
Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і — 1950-і роки. До цього явища можна віднести чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після 1952 р. КПРС), розкуркулення, депортації цілих етнічних груп і гоніння за підозрілими особами, всюдисущий контроль за «саботажниками», масові ув'язнення і розстріли «ворогів народу». Сталін закликав до «ліквідації куркульства як класу». Тих, хто чинив найупертіший опір, розстрілювали або масово вивозили в табори примусової праці на Північ чи до Сибіру. Решту позбавляли всієї їхньої власності, не приймали до колгоспів, лишаючи їх напризволяще. Розкуркулювання сягнуло апогею взимку 1929/1930 рр. Найпоширенішою його формою стала депортація.