- •1/3 Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •5 Основні теорії походження Київської Русі.
- •6,Перші київські князі, їх внутрішня та зовнішня політика.
- •7.Християнізація Русі та її значення
- •9,Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі
- •10.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави
- •11. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького
- •12.Історичне значення Галицько-Волинської держави
- •14.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •15.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •16.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •17.Політика гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного
- •18.Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •19. Брестська церковна унія 1596 року та її історичне значення.
- •20.Розвиток української національної культури в Литовсько-польську добу
- •21. Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 р.
- •23. Березневі статті : умови і правове значення.
- •24. Постать б. Хмельницького в укр. Історії. Оцінки діяльності.
- •25.Україна після смерті б. Хмельницького. Гетьмани і. Виговський та ю. Хмельницький
- •26.Андрусівське перемир’я 1667 р. „Вічний мир” та його наслідки для України.
- •27.Гетьманування п. Дорошенка. Причини поразки української Національної визвольної війни 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •28.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •29.Гетьман і. Мазепа: оцінка діяльності.
- •30.Конституція п. Орлика та її історичне значення.
- •31.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •Знищення Батурина
- •Нищення Києво-Могилянської академії
- •Знищення гетьманства
- •32.Українська політика Катерини іі. Ліквідація Гетьманщини.
- •33.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII ст. Гайдамацький рух.
- •34.Геополітичні зміни в Україні в іі половині XVIII ст.
- •35.Українська культура в іі пол. XVII – XVIII ст.
- •36.Сутність українського національного відродження хіх ст., його передумови та етапи.
- •37.Національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні в іі пол. Хіх ст.
- •39.Національно-визвольний рух у Західній Україні в другій половині хіх ст.
- •38.Національно-визвольний рух у Західній Україні в і половині хіх ст.
- •40. Утворення перших політичних партій в Україні, їх програми.
- •42.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. Хх ст.
- •43.Аграрна політика п.А.Столипіна в Україні, її насідки.
- •44.Україна у Першій світовій війні.
- •45.Культурний розвиток України на початку хх ст.
- •46.Заснування Української Центральної Ради, її соціальна база і програма.
- •47.І і іі Універсали Центральної Ради.
- •48.Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •49.Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •50.IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •51.Українська держава Гетьмана п. Скоропадського.
- •52.Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •53,Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки українських земель.
- •54,Уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 р.Р.
- •55,Союзний договір від 30 грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка.
- •56,Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •57,Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу
- •58,Сталінська політика індустріалізації.
- •59,Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 р.Р.
- •60,Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі. Масові репресії 30-х р.Р. В Україні, їх наслідки.
18.Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
У кінці XVI ст. надзвичайно широкого розмаху набуло два козацько-селянських повстання: 1591-1593 рр. під проводом гетьмана реєстрових козаків Криштофа Косинського (охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь) та повстання 1594-1596 рр. під проводом сотника надвірних козаків князя К. Острозького – Северина Наливайка (охопило майже всі українські землі).
Основними причинами першої хвилі народного гніву були посилення кріпосницького та національного гніту (нагадаймо, що «артикули» польського короля Генріха Валуа (1573) та третій Литовський статут (1588) фіксували остаточне оформлення кріпосного права); енергійна експансія шляхти на відносно вільні українські землі, колонізовані «уходниками» та запорожцями; зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств; намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.
Повстання К. Косинського (1591—1593) — перший великий селянсько-козацький виступ. Приводом до нього стало захоплення білоцерківським старостою К. Острозьким козацьких земель. Даючи відсіч зухвалому шляхтичеві, загін реєстрових козаків на чолі з К. Косинським у грудні 1591 р. захопив замок і місто Білу Церкву. Цей виступ, підтриманий міщанами та селянами, незабаром переріс у масштабний повстанський рух, який протягом 1592—1593 pp. охопив Київське, Волинське, Брацлавське і частково Подільське воєводства. Успіхи повстанців налякали офіційну владу. Київський воєвода Костянтин Острозький, зібравши численне шляхетське військо та загін німецьких найманців, у серпні 1593 р. завдав поразки козацькому війську у вирішальній битві під П'яткою на Житомирщині. К. Косинський з частиною козаків змушений був відійти на Запорожжя.
Зібравши двохтисячне військо, повстанці в травні 1593 р. розпочали новий наступ. Під час облоги Черкас загинув К. Косинський (за однією версією під час бою, за іншою — підступно вбитий слугами князя Випіневецького в ході переговорів). Залишившись без лідера, повстанці зазнали поразки.
Після першого великого спалаху народної активності 1594 р. розпочинається козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка.
Повстання Наливайка поставило під загрозу існування польської влади в Україні.
Северин Наливайко виношував проект створення незалежного від Речі Посполитої українського князівства, У своєму листі і до Сигізмунда III він висунув власний проект улаштування козацтва, що передбачав передачу йому земель між Південним Бугом і Дністром, південніше Брацлава, де під його началом мало перебувати 2 тис. чоловік. При цьому під єдиною козацькою юрисдикцією опинялася територія від Дніпра до Дністра. Цьому плану не судилося реалізуватися: його автор після жорстоких тортур був четвертований. Масштаб повстання викликав серйозне занепокоєння правлячих кіл Речі Посполитої.
Придушивши повстання, польський сейм у 1597 р. проголосив козаків ворогами держави і прийняв рішення "винищити їх до останку".
Але рішення залишилося на папері - здійснити його вже було Польщі не під силу. До того ж, на поч. XVII ст. Польща ув'язнула в майже безперервних війнах з Москвою та Туреччиною і потребувала допомоги козаків.