47 Висновки

1. За тривалістю вегетаційного періоду до середньоранніх віднеслися сорти: Подільська 416 – 119 днів, Горлиця - 113, Стратегія - 115, Особлива - 112, Аркадія одеська - 114, Васильківська – 117 днів; до середньостиглих: Подолянка – 127 днів, Вінничанка - 123, Подільська 1 – 128 днів.

2. Встановлено, високі кореляційні зв’язки у межах кожного із сортів між зерновою продуктивністю та масою надземної частини рослин – (r=0,59 і 0,97); кількістю насінин на рослині (r=0,58-0,98); Між зерновою продуктивністю та кількістю бобів - (r=0,65-0,96).

4. За кількістю продуктивних вузлів виділився середньостиглий сорт Вінничанка. За кількістю бобів на рослині в середньоранній групі – сорт Горлиця, в середньостиглій - Вінничанка. За масою 1000 зерен - сорт Горлиця та Вінничанка.

5. Кращими за урожайністю виявилися в середньоранній групі сорти Горлиця - 29,2 ц/га, Стратегія -27,4, в середньостиглій Вінничанка – 33,0 ц/га і Подолянка – 30,0 ц/га.

7. Найбільший рівень урожайності зерна (33,0 ц/га)‚ найбільшу вартість вирощеної продукції (8250 грн./га) отримано при вирощуванні середньостиглого сорту Вінничанка. При вирощуванні даного сорту також відмічено найменшу (107,5 грн./ц) собівартість одиниці продукції та найвищий, у наших дослідженнях, рівень рентабельності - 133%.

48

Пропозиції виробництву

Для селекційної практики при створенні нового вихідного матеріалу використовувати в схрещуваннях сорти - Горлиця; Вінничанка. Дані сорти є донорами за скоростиглістю і високими значеннями елементів структури врожаю.

Для умов виробництва пропонуємо високопродуктивні сорти сої: Горлиця; Вінничанка, які за коротший вегетаційний період ніж сорти –аналоги однієї групи стиглості формують вищу продуктивність, що дозволить підвищити валовий збір врожаю сої з тієї ж самої площі.

49 Список використаної літератури

1. Адамень Ф.Ф., Письменов В.П. Использьшание сой в народном хозяйстве. – Сімферополь.: «Таврида», 1986. – 126 с.

1. Бабич А. Нові сорти сої і перспективи виробництва в Україні // Пропозиція. – 2007. - №4. – С. 46-49.

2. Бабич А., Бабич-Побережна А. Соя – стратегічна культура світового землеробства 21 століття // Пропозиція. – 2006. - № 6. – С. 44-46.

3. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої .- К.: Урожай, 1993. – 432 с.

4. Бабич А.О. Кормові і білкові ресурси світу. - Київ, Аграрна наука. - 1995. - 298с.

5. Бабич А.О. Проблеми білка: Сучасний стан, перспективи виробництва і використання сої // Корми і кормовиробництво. - 1992. -№ 33. - С. 3-13.

6. Будак А.Б. Наследованиен екоторых количесвенных признакою у сои. // Молодежь и научно-технический прогресс. Тез. докл. конф. молодых ученнях АН МССР. Кишинев, 1982. – С. 23-24.

7. Барвінченко В.І., Заболотний Г.М.. Грунти Вінницької області // Навчальний посібник. – В.: ВДАУ, 2004. – 46 с.

8. Ващенко А.П., Фисенко П.П. Селекцыя высокопродуктивных форм сои // Пути повышения продуктивности растениеводства на Дальнем Востоке. – Владивосток, 1987. - С. 107-113.

9. Ващенко А.П., Обухов В.П. Резервы повышения урожаев в Приморье // Зерновое хазяйство. - 1978. - № 7. – С. 25-28.

10. Ващенко А.П., Мудрик Н.В. Изучение донорских свойств сои у сортов- источников высокой продуктивности // Селекция, семеноводство и технология возделывания с.-х. культур в Приморье. – Новосибирск, 1990. – С. 31-33.

11. 50

    Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. перший. – К., 2000 –100 с.

12. Гужов Ю.А. Модификационная изменчивость количественных признаков у самоопылённых линий и гибридов кукурузы. // Доклады ВАСХНИЛ. – 1987. – № 7.– С. 3-5.

13. Гришняк Г.М., Лахман С.Д., Бутко Д.А., Луценко В.А. Охорона праці. – К.: Урожай , 1994. – 272 с.

14. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М. : Агропромиздат, 1985. – 356 с.

15. 3аверюхин В.П., Левандовский И.Л. Производство и использование сои. - К.: Урожай, 1988. – 112 с.

16. Зелений С.І. Сійте сою. // Насінництво. – 2004. - № 9. – С. 7-8.

17. Коротич П. Соя виходить на мільйон // Пропозиція. – 2006. - №9. – С. 44-46.

18. Кириченко В.В., Петренкова В.П., Кобизєва Л.Н. та інші. Результати наукових досліджень селекції зернобобових культур в інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. Селекція і насінництво.2005. – Випуск 90. С. 335-340.

19. Мельник І., Гречкосій В., Марченко В. Комплексна механізація виробництва сої // Пропозиція. – 2004. - № 5. – С. 40-41.

20. Мельник А., Вовк В. Продуктивність різних сортів сої в умовах Прикарпаття // Пропозиція. – 2008. - №6. – С. 58-60.

21. Моніч Р. Соя – найкращий попередник для … м’яса. // Пропозиція. – 2003. - № 3. – С. 28-29.

22. Матушкін В.О., Мошкова О.Н. Методи і результати селекції сої на адаптивність, продуктивність і скоростиглість // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск 90 . – С. 84-95.

23. Михайлов В.І., Стариченко В.М., Щербина О.З. Характеристика гібридів сої F2 за тривалістю періоду вегетації, масою насіння та висотою рослин // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск 90. - С. 175-186.

24. 51

    Мартинюк О.М. Соя в Західному Лісостепу // Насінництво. – 2007. - №10. – С. 8-10.

25. Марчак А.В. Ліс і довкілля.: Вінниця, 1998. – 199 с.

26. Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Колісник С.І., Іванюк С.І., та ін. Соя, технологічні аспекти вирощування на насіння. // Насінництво. – 2008. -№ 6. – С. 5-9.

27. Патика В.П., Шерепітко В.В., Заболотний Г.М., Середа Л.М., Шерепітко Н.А. Адаптивна селекція сої на Поділлі. // Вісник аграрної науки. – 2004. - №7. – С.45-49.

28. Пльонсак В.А., Марчак А.В. Екологічна експертиза. – Вінниця: ВДСГІ, 1993. – 45 с.

29. Серебрянникова Н.И. Совершенствование системы мероприятий по защите от вредных обьектов // Тезисы докл. науч.-произв. конфер. по возделыванию, переработке й использованию сой для решения проблеми белка й растительного масла. - Винница. - 1990. - С. 103-104.

30. Смоляр В., Кириченко Л. Соєве молоко: перспективи використання в тваринництві Пропозиція. – 2008. - №2. – С. 130-131.

31. Смолянинов В.В. Деревянский В.П. Применение гербицидов на посевах сой / Методические рекомендации. - Черновцы. - 1993. – 9 с.

32. Січкар В.І. Особливості селекції сої. // Вісник аграрної науки. – 2004. - №5. – С. 47-51.

33. Січкар В.І., Ганжело О.І., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П. Методи, напрямки і практичні результати селекції сої в умовах Південного Степу України // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск- 90.- С. 35-43.

34. Сеферова И.В., Мисюрина Т.В., Никишкина М.А. Содержание белка в семенах образцов сои адаптированых к условиям Северо-запада Российской Федерации // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск – 90. – С. 225-230.

35. 52

    Тищенко Л.Є. Комора повноцінного білка // Насінництво. – 2005. - №12. – С. 10-12.

36. Турін Е., Січкар В. Найпоширеніші у виробництві сорти сої для степової зони // Пропозиція. – 2007. - №2. – С. 47-48.

37. Шерепітко В.В. Особливості генетичного контролю холодостійкості у сої. // Агроекологічний журнал. – 2002. - №2. – С. 35-38.

38. Шерепітко В.В., Шерепітко Н.А. Результати селекційної роботи по сої на Поділлі. // Вісник аграрної науки. – 2000. - №10. – С.34-36.

39. Шерепітко В.В., Созінов О.О. Наукові основи адаптивної селекції сої. // Вісник аграрної науки. – 2001. - №10. – С. 49-51.

53

ДОДАТКИ

Додаток А

Шкідники сої

Вид	Зона поширення	Зимуюча стадія	Плодючість, яєць (личинок/самицю), місце відкладання яєць, характер	Тривалість розвитку генерацій, діб	Кількість генерацій, шт.	Строк появи, декада/місяць		Трофічні зв’язки, шкідливість, деякі біологічні Особливості
						імаго	Личинок
Бобова (акацієва) вогнівка	С, ЛС	Гусениці у щільних сірувато-білих коконах у верхньому шарі грунту	Понад 600 яєць – тільки на бобові рослини, на молоді недозрілі боби, залишки чашечки, тичинкові трубочки. Частково – на листя і стебла.	26-40	2 (іноді 3 факультативні)	1 генерація 2-3/05, 2 генерація 2-3/07-1/08	2-3/06-1-2/07, 3/07-3/08	Шкодить гусінь другого та часткового третього поколінь. Молоді гусениці прогризають стінки бобів і проникають усередину, де пошкоджують зерно, залишають екскременти. За період розвитку одна гусениця може пошкодити один-два боби. Пошкоджене зерно втрачає посівні якості. Поріг шкодочинності – 2-3 яйця на рослину в період після цвітіння – на початку формування та розвитку бобів або 5% заселеність рослин шкідником. На розвиток бобової вогнівки впливають опади. Вища шкодочинність на пізньостиглих сортах. Зменшення урожаю на 60-70% і більше. Шкодить у степовій частині та прилеглій до неї зоні Лісостепу.
Люцернова совка	С,ЛС,П	Лялечка в ґрунті	600-700 яєць, по одному на листя і квіти різних рослин (бобові трави, нут)	30-40	2	1-3/05-2-3/07	2-3/05-1/06; 3/07-1-3/08	Сої шкодять гусениці першого та другого покоління. Гусениці перших віків скелетують листя, об’їдають їх з країв або проїдають наскрізь. Гусениці старших віків другого покоління шкодять зерну сої, проникаючи в середину боба.
Клопи-сліпняки, Трав’яний клоп, польовий	С,ЛС,П	Імаго на посівах багаторічних бобових трав під рослинними рештками, в заростях чагарників	Пересічно 30-80 яєць у вегетативну частину рослини		2-3 3	1-2/06 1-2/06	2/06 2/06	Імаго, личинки висмоктують сік із молоди, не загрубілих верхівок, стебел і гілок, листя, квіток, молодих бобів, рослини пригнічуються, відстають у рості, деформуються, при сильному пошкодженні – гинуть. Поширюють збудників різних хвороб. Поріг шкодочинності – 40-50 особин імаго та личинок старших віків на 50 помахів сачка у період від бутонізації до повного наливання бобів (облік до світанку)
Люцерновий клоп	С,ЛС,П	Яйця в середині стебел на стерні багаторічних бобових рослин і бур’янів осоту, лободи,березки	150-160 одноразово від 1 до 20-40 в одне стебло	35-40	2	1 генерація 1-2/06 2 генерація 3/07-1-2/08	1 1-2/05 2 2-3/07	Багаторічні бобові трави, бобові однорічні культури. шкодять імаго, личинки. Переносники вірусних хвороб. Поріг шкодочинності – 2-5 екз. на рослину сої у фазі 2-6 листочків.
Продовження додатку А
Клопи-щитники, ягідний Люцерновий щитник Гостроплечий	С, ЛС, П С, ЛС, П С, ЛС, П	Ім. Ім. Ім.	12-104 (залежно від культури)	50-43	1 (на півдні - 2)	1 генерація 2/04 2 генерація 1/07 Під час формування і достиган ня бобів	1 1/05 2 1-2/07 Під час формування, достигання бобів	Пошкоджують у червні-вересні сходи до початку достигання бобів. Шкодять імаго, личинки. Висмоктують соки із молодих листків, стебел, бруньок, квітів, бобів, зерна. На місцях уколів з’являються знебарвлені плями, за сильного пошкодження частини рослин можуть в’янути та опадати. Сприяють поширенню бактеріальних хвороб через пошкоджене зерно. Поріг шкодочинності – 2 особини імаго, личинок старшого віку на 1 м рядка від початку формування і до початку побуріння бобів.
Червоно клоп безкрилий	С, ЛС, П	Ім.	-	-	-	На сої – зі сходів до кінця вегетації	-	Пошкоджує зерно в бобах на 90-100%. Концентрується на сої близько полезахисних лісосмуг, польових доріг, заселяючи від краю смуги завширшки 10-15 м.
Тютюновий трипс	С, ЛС, П	Дорослі комахи у верхньому шарі грунту	Близько 100 яєць	15-30	6-8	1/04 2-3/04- 1/05	1-2/04	Імаго, личинки з появою примордіальних листків до цвітіння. Висмоктують соки з листків та переносять вірусні хвороби, погіршують фотосинтез, затримують розвиток рослин, особливо на початкових етапах, удвічі-втричі. спочатку живляться вздовж листка, у цих місцях утворюються сріблясто-матові смужки на верхньому боці, згодом на всьому листку. Дуже пошкоджені частини листка під час спеки засихають і опадають. ЕПШ – 10-15 особин на одну рослину у фазі другого-третього трійчастого листка за посушливих умов.
Павутинний кліщ	С, ЛС, П	Запліднені діапазуючі самиці в тріщинах грунту, під грудочками землі та опалим листям, в рослинних рештках	50-180 по одному на нижню поверхню листків	10-28	8-15 (на сої – 3-4)	На сої зі сходів до кінця вегетації	Те саме	Спочатку до сівби сої, живляться на бур’янах, з яких згодом переходять на сою. Імаго, личинки висмоктують сік із нижнього боку листків. Обплітають листок, квіти, молоді боби павутинням. Порушується обмін речовин і фотосинтез. Пошкоджені частини рослин жовтіють, потім буріють, засихають, особливо під час спеки. Сильно пошкоджені листки опадають, боби передчасно достигають і розтріскуються, зерно утворюється плюскле. Підвищена шкодочинність спостерігається в посушливі роки, а найвища в серпні. Оптимальні температури для розвитку павутинного кліща – 29 … 30ºС і вологість 35-55%. Висока вологість стримує розвиток і розмноження. Знижує урожайність зерна на 80%. ЕПШ – 2-3 особини на трійчастий листок у період формування і наливання бобів

Додаток Б

Хвороби сої

Хвороби	Період ураження, фаза рослин, джерело інфекції	Характерні ознаки ураження рослин, деякі особливості
Грибні захворювання; Антракноз	З початку розвитку на сім’ядолях хворих в далі – в усіх фазах (травень, вересень). За раннього ураження бобів насіння не утворюється або розвивається лише кілька плюсклих насінин. Інфекція зберігається на ураженому насінні та на поживних рештках	Уражує всі частини рослин. На сім’ядолях сходів спочатку утворюються бурі, трохи запалі виразки. Далі гриб проникає в молоде стебло, викликаючи значне ослаблення або загибель рослин. На пошкодженій поверхні з’являються численні чорні пустули. Черешки стебел і бобів перед достиганням вкриваються невеликими чорними масами міцелію. Поширений у районах із достатнім зволоженням, а також на зрошуваних посівах степових районів України
Аскохітоз	На сім’ядолях (травень, червень) і до фази достигання насіння, залежно від сорту (серпень-вересень). Інфекція зберігається на рослинних рештках, насінні	На сім’ядолях з’являються темно-коричневі плями або виразки, що мають пікніди. Наприкінці вегетації стебла і боби вкриваються світлими плямами з пікнідами. Боби стають трухлявими, пустими. Зниження схожості насіння на 25-40%. Поширенню і посиленню захворювання сприяють підвищена вологість, загущеність посівів. Темнонасіннєві сорти трохи сприятливіші до аскохітозу. Знижує урожайність до 20%.
Септоріоз, або іржаста плямистість	З появою першого листка і до фази достигання (травень-вересень). Інфекція зберігається в опалому листі.	З появою першого листка, а потім на листі дорослих рослин утворюються плями із спороношенням у вигляді занурених пікнід із конідіями, що розносяться вітром. Уражені листки опадають, урожайність знижується. Найбільше уражується листя із нижнього ярусу рослин до їх верхівок. За раннього ураження бобів насіння стає дрібним і плоским або зовсім не утворюється.
Фузаріоз. Комплекс видів збудників.	З початку розвитку до технічної стиглості. Інфекція зберігається на ураженому насінні	Уражуються усі частини рослин: насіння, паростки, сходи, листки, шийка стебла, боби та зерно. Зараження відбувається через грунт. Уражує майже всі однорічні бобові.
Фузаріоз насіння паростків і молодих рослин	Проростаючи насіння	Спочатку плями з’являються на сім’ядолях, згодом утворюються сухі виразки з рожевими подушечками (нальотом) спороношення гриба, уражує підсім’ядольне коліно і корінець, викликаючи виразки, загнивання і рослина гине. Часто уражені сім’ядолі переплетені грибницею, сім’ядольні листочки між ними уражуються і гинуть. Із висіванням насіння в холодний грунт ураженість посилюється
Фузаріоз листя	Липень-серпень	На листках утворюються маленькі сіруваті плями з облямівкою, згодом вони збільшуються, випадають, листки розщеплюються залишаються лише головні жилки з обривками листкової пластинки
Фузаріоз кореневої системи	Фаза утворення справжніх простих і перших трійчастих листків	Стебло при кореневій шийці стає бурим, тонким, підламується. При ураженні кореневої системи корінці розвиваються слабко або не формуються, рослини легко вириваються і відстають у розвитку або утворюють дрібне зморшкувате насіння

57

Додаток В

Дисперсійний аналіз урожайності середньоранніх сортів сої, 2009 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	47,6	23
Сорти	37,4	5	7,5	13,8	2,9
Повторення	2,12	3	0,71	1,3	3,3
Випадкові відхилення	8,12	15	0,54
Похибка різниці середніх = 0,6 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05= t05· Sd= 2,13·0,6=1,3 ц/га
Дисперсійний аналіз урожайності середньоранніх сортів сої, 2010 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	41,6	23
Сорти	29,4	5	5,87	7,9	2,9
Повторення	1,12	3	0,38	0,52	3,3
Випадкові відхилення	11,1	15	0,74
Похибка різниці середніх = 0,43 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05= t05· Sd= 2,13·0,43=0,92 ц/га

58

Додаток В

Дисперсійний аналіз урожайності середньостиглих сортів сої, 2009 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	60,7	11
Сорти	50,7	2	25,3	16,3	5,14
Повторення	0,7	3	0,22	0,14	4,75
Випадкові відхилення	9,3	6	1,55
Похибка різниці середніх = 0,88 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05) = t05· Sd= 2,45·0,88=2,16 ц/га
Дисперсійний аналіз урожайності середньостиглих сортів сої, 2010 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	46,91	11
Сорти	32,7	2	16,3	8,2	5,14
Повторення	2,25	3	0,75	0,4	4,75
Випадкові відхилення	12,0	6	2
Похибка різниці середніх = 1,0 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05) = t05· Sd= 2,45·1,0=1,45 ц/га