- •4 Вступ
- •6 Розділ 1. Огляд літератури
- •1.1. Народногосподарське значення сої
- •1.2. Напрями селекції сої
- •19 Розділ 2. Грунтово-кліматичні умови та методика проведення досліджень
- •2.1. Грунтово-кліматичні умови
- •25 Температура повітря, с Кількість опадів, мм
- •27 2.2. Методика проведення досліджень
- •30 Розділ 3. Результати досліджень
- •3.1. Вивчення сортів сої за тривалістю вегетаційного періоду
- •34 3.3. Генотипні відмінності сортів рослин сої за проявом ознак
- •38 Розділ 4. Економічна ефективність результатів досліджень
- •43 Розділ 5. Охорона праці
- •5.2. Охорона праці при проведенні передпосівного обробітку
- •5.3. Рекомендації по покращенню умов охорони праці
- •45 Розділ 6. Охорона довкілля
- •47 Висновки
- •49 Список використаної літератури
30 Розділ 3. Результати досліджень
3.1. Вивчення сортів сої за тривалістю вегетаційного періоду
Під час досліджень із численним експериментальним генофондом сої (десятки тисяч генетичних зразків – від диких форм до культурних сортів), отриманим за неоднозначних екологічних умов України й Молдови, протягом 1991 – 2005 рр. на Поділлі створено серію еколого адаптованих сортів цієї культури, а саме: Подільська 1, Подолянка, Подільська 416, Стратегія, Вінничанка, Горлиця, Особлива. Вони мають значний потенціал зернової продуктивності та стійкості до несприятливих факторів у різних грунтово-кліматичних умовах нашої держави (Шерепітко В.В., 2002).
Результати проведених досліджень, спрямованих на розкриття генетичної природи різних типів ознак дослідних рослин можуть бути покладені в основу розробки нових технологій селекції високопродуктивних і адаптованих до конкретних умов вирощування сортів сої (Шерепітко В.В., Созінов О.О., 2001).
23
За тривалістю вегетаційного періоду сорти сої розподілилися за роки досліджень, таким чином (Таблиця 3.1): до середньоранніх: Подільська 416 – 119 днів, Горлиця - 113, Стратегія - 115, Особлива - 112, Аркадія одеська - 114, Васильківська – 117 днів; до середньостиглих: Подолянка – 127 днів, Вінничанка - 123, Подільська 1 – 128 днів.
Потрібно, відмітити, що умови 2010 року сприяли подовженню вегетаційного періоду для всіх сортів, що досліджувалися, на відміну умовам 2009 року, коли тривалість вегетаційного періоду була менш тривалою.
31
Тривалість вегетаційного періоду сортів сої
Сорт |
Тривалість вегетаційного періоду, днів |
||
2009 |
2010 |
Середнє |
|
Середньоранні |
|||
Подільська 416 |
118 |
120 |
119±3,43 |
Горлиця |
112 |
114 |
113±2,48 |
Стратегія |
113 |
117 |
115±2,87 |
Особлива |
111 |
113 |
112±2,65 |
Аркадія одеська |
112 |
116 |
114±2,93 |
Васильківська (st) |
115 |
119 |
117±3,31 |
Середньостиглі |
|||
Подолянка |
125 |
129 |
127±4,13 |
Вінничанка |
122 |
124 |
123±3,82 |
Подільська 1 (st) |
126 |
130 |
128±4,12 |
Так в умовах 2009 та 2010 років тривалість вегетаційного періоду для середньоранніх сортів була слідуючою: Подільська 416 – 118; 120 днів, Горлиця – 112; 114 днів; Стратегія – 113; 117 днів, Особлива – 111; 113 днів, Аркадія одеська – 112; 116 днів, Васильківська 115; 119 днів. Для середньостиглих сортів тривалість вегетаційного періоду була такою: Подолянка – 125; 129 днів, Вінничанка – 122; 124 дні, Подільська 1 – 126; 130 днів.
32
Вивчалися кореляційні зв’язки між одними і тими ж ознаками у різних сортів сої. Незважаючи на сортову відмінність за проявом цінних господарських ознак, кореляційні плеяди за певними парами ознак мали одну направленість та незначну зміну вираження за абсолютним значенням коефіцієнтів кореляції. Зокрема встановлено, високі кореляційні зв’язки у межах кожного із сортів між зерновою продуктивністю та масою надземної частини рослин – (r=0,59 і 0,97); кількістю насінин на рослині (r=0,58-0,98); Між зерновою продуктивністю та кількістю бобів - (r=0,65-0,96). Від’ємна кореляційна залежність спостерігалася між висотою прикріплення нижніх бобів і зерновою продуктивністю - (r=-0,12-0,45); хоча величина кореляційних зв’язків була мінливою за абсолютним вираженням, проте спрямованість її була однозначна. Що в даному випадку вказує на загально біологічний характер причинності і наслідку цих кореляційних плеяд, на вагомість та генетичну природу даних зв’язків.
Більш різнонаправленими та неоднаковими за величиною виявилися зв’язки між кількістю гілок на рослині та зерновою продуктивністю - (r=-0,06-0,9); висотою рослин і зерновою продуктивністю - (r=-0,21-0,45); Більшим розмахом кореляційних зв’язків спостерігалась залежність між кількістю продуктивних вузлів та зерновою продуктивністю (r=0,21-0,8). Враховуючи за даними ознаками різної сили кореляційні зв’язки із зерновою продуктивністю рослин сортів сої, можна вказувати на нерівнозначний вклад даних елементів структури врожаю в обумовленість зернової продуктивності кожного сорту зокрема. Тобто, розглядаючи кожний сорт індивідуально за вказаними елементами структури врожаю необхідно відмітити, що кожен із зазначених компонентів має неоднаковий рівень прояву ознак і вносить певну частку у вираження даної зернової продуктивності індивідуально.
Таблиця 3.4
Кореляційні зв’язки зернової продуктивності з іншими ознаками у сортів сої
-
Ознаки
Сорти
Роки
Горлиця
Стратегія
Аркадія одеська
Вінничанка
Подільська 1
Висота рослин, см
2009
0,04±0,25
0,39±0,17
-0,21±0,18
0,32
0,24
2010
0,1±0,15
0,43±0,17
-0,19±0,16
0,45
0,33
Висота прикріплення нижніх бобів, см
2009
-0,28±0,17
-0,21±0,18
-0,33±0,18
-0,12
-0,19
2010
-0,34±0,09
-0,35±0,17
-0,45*±0,1
-0,22
-0,28
Маса надземної частини рослини, г.
2009
0,78*±0,05
0,59*±0,08
0,79*±0,05
0,87
0,75
2010
0,91*±0,03
0,85*±0,03
0,97*±0,01
0,96
0,92
Кількість гілок, шт.
2009
0,56*±0,09
0,08±0,17
0,49*±0,1
-0,06
0,1
2010
0,90*±0,02
0,14±0,12
0,87*±0,05
0,1
0,17
Кількість продуктивних вузлів, шт.
2009
0,59*±0,09
0,21±0,18
0,59*±0,09
0,64
0,56
2010
0,75*±0,04
0,34*±0,09
0,8*±0,05
0,79
0,72
Кількість бобів, шт.
2009
0,78*±0,06
0,67*±0,05
0,79*±0,06
0,84
0,65
2010
0,95*±0,02
0,89*±0,05
0,96*±0,01
0,95
0,88
Кількість насінин, шт.
2009
0,82*±0,05
0,67*±0,05
0,58*±0,09
0,86
0,68
2010
0,96*±0,01
0,88*±0,03
0,75*±0,06
0,98
0,89
Примітка: 1)*-позначено істотні коефіцієнти кореляції;