47 Температура повітря, с Кількість опадів, мм

Рис 2.1 Характеристика метеорологічних умов за період досліджень

48 2.4. Схема та методика проведення досліджень

Вивчення колекційних і виробничих сортів сої проводилось на дослідному полі кафедри селекції та насінництва сільськогосподарських культур Вінницького державного аграрного університету протягом 2008 – 2009 рр.

За цей період вивчалися колекційні і виробничі сорти, які відрізнялися за довжиною вегетаційного періоду, морфологічними ознаками і врожайними властивостями. Для встановлення міжсортових відмінностей та порівняльної характеристики за проявом цінних господарських ознак були взяті такі сорти:

Схема досліду

Варіанти	Назва сорту	Варіанти	Назва сорту	Роки
1	Грибська 30	17	Степовичка 4	2008, 2009
2	Соєр	18	Юг 30 (st)
3	Гама 85	19	Подільська 416
4	Мепл Престоу	20	Горлиця
5	Аврора	21	Стратегія
6	МОН-04	22	Особлива
7	ІСЗ-7	23	Аркадія одеська
8	Фора	24	Нива
9	Альтона	25	Зірниця
10	Мепл Ероу	26	Київська 27 (st)
11	Комет	27	Подільська 1
12	Оліма	28	Подолянка
13	Свіфт	29	Вінничанка
14	Устя	30	Витязь 50
15	Фея	31	Чернівецька 8 (st)
16	Білосніжка

Сіяли сою за рівнем термічного режиму грунту 10-12°С на глибині загортання насіння і стійкому підвищенні середньодобових температур, повітря. Площа облікової ділянки 1,8 м². Ширина міжряддя 45 см, відстань між насінинами в рядку 5 см, глибина загортання насіння 4 см. Стандарт розміщували через 10 номерів робочої колекції. За стандарти використовувались сорти вітчизняної селекції відповідних груп стиглості, рекомендовані інспектурою Державної комісії України з випробування та охорони сортів рослин, а саме: Юг-30, Київська 27 та Чернівецька 8.

49

Фенологічні спостереження проводились згідно "Методики Держсортовипробування сільськогосподарських культур" (1985) і "Методики проведення досліджень в кормовиробництві" (1994).

Фенологічні спостереження проводилися кожного дня або не рідше, ніж через день. Вегетаційний період та його структура визначались шляхом фенологічних спостережень, які проводились окомірно з врахуванням стану розвитку рослин на ділянці. Відмічались дати слідуючих фаз: початок і повні сходи, галуження стебла, початок і масове цвітіння, початок і повне дозрівання.

Початок сходів, відмічали: – при появі приблизно 15 % рослин, а повні сходи при появі 75-80 % рослин шляхом їх підрахунку від загальної кількості. Аналогічно проводили спостереження та облік по інших фазах.

Відмічали тривалість періодів в днях: посів – початок сходів, початок сходів – початок цвітіння, початок цвітіння – початок дозрівання, початок сходів – повне дозрівання (тривалість вегетаційного періоду) та дату збирання.

Догляд за колекційними посівами полягає в підтримані міжряддя і доріжок в пухкому і чистому від бур’янів стані, боротьбу з шкідниками і хворобами шляхом обприскування колекційних посівів.

Крім того, визначали наступні показники: вилягання рослин ( в період масового цвітіння і перед збиранням), висоту рослин та прикріплення нижніх бобів (на початку дозрівання), стійкість проти хвороб і шкідників ( за допомогою бальної шкали).

При наявності вилягання в період наливу бобів або перед збиранням необхідно роз’єднати полеглі зразки, щоб не допустити механічного засмічення. Збирання проводять по мірі достигання зразків колекції в період повного дозрівання насіння. Під час збирання підраховують кількість зібраних рослин. На сноповій етикетці записують: назву розсадника, номер ділянки, номер каталогу зразка, дату збирання, число зібраних рослин.

50

Біометричний аналіз рослин сортів сої включав визначення: маси надземної частини рослини, кількості гілок, кількості продуктивних вузлів, кількості одно-пятинасінних бобів, кількості насінин із рослини та насіннєву продуктивність рослин (вага насіння із однієї рослини), облік урожаю насіння проводять зі всієї ділянки з наступним перерахунком на 1м².

Оцінку варіювання морфологічних ознак та властивостей проводили за (Гужовим Ю. А., 1987).

Коефіцієнт повторюваності (Rn) прояву ознаки визначали згідно методики (Савченко В. К., 1980)  за формулою (1).

1.

де g²_v – варіанса мінливості ознаки між рослинами;

g²_p – варіанса мінливості ознаки в рослин по роках

Масу 1000 зерен визначали по двох наважках по 500 зерен з середньої зони качанів одного генотипу, зважували їх з точністю до 0,01г. Якщо при цьому різниця між масами взятих наважок перевищувала 3%, відбирали і зважували третю наважку.

Дослідні дані оброблялись дисперсійним, кореляційним і регресійним методами аналізу (Доспехов Б.А., 1985; Мойсейченко В.І., Єщенко В.О.; Рокицький П.Ф., 1993) на персональному комп’ютері за використання спеціальних прикладних програм для Windows 95/98: Excel 7.0, Mathcad 2000.