- •5 Анотація
- •8 Вступ
- •10 Розділ 1. Огляд наукової літератури
- •1.1. Походження культури сої, обсяги та перспективи її виробництва
- •1.2. Особливості вітчизняної селекції сої
- •24 1.3.Технологія вирощування сої
- •1.3.1. Попередники
- •1.3.2. Система обробітку ґрунту
- •1.3.3. Удобрення
- •1.3.5. Догляд за посівами
- •39 1.3.6. Збирання та післязбиральна доробка
- •2.1. Характеристика об’єкту досліджень
- •2.2. Грунтово-кліматичні умови
- •47 Температура повітря, с Кількість опадів, мм
- •48 2.4. Схема та методика проведення досліджень
- •51 2.5. Агротехніка вирощування культури в досліді
- •68 3.4. Відмінності виробничих сортів сої за мінливістю ознак
- •72 3.5. Порівняльна оцінка зернової продуктивності виробничих сортів сої
- •81 4. Економічна ефективність результатів досліджень
- •86 Висновки
- •88 Пропозиції виробництву
- •89 Список використаної літератури
1.3.5. Догляд за посівами
Механізований догляд за посівами сої містить комплекс заходів боротьби із бур’янами, шкідниками і хворобами. Для боротьби з бур’янами доцільно поєднати механічні (до сходове боронування, рихлення міжрядь) і хімічні способи (обприскування посівів) (Мельник І., Гречкосій В., Марченко В., 2004; Гукова М.М., 1984).
За безгербіцидного вирощування сої застосовують до- та після сходові боронування, а також додаткові боронування в період масових сходів бур’янів на поверхні грунту. Крім цього проводять міжрядні обробітки, зокрема, перший обробіток через 12-15 діб після появи сходів культиваторами з набором бритвових і стрілчастих лап. Глибина обробітку міжрядь – 5-6 см. Для знищення бур’янів у рядках на культиваторах встановлюють дротяні борінки або голчасті диски (Дерев’янський В., 2005).
35
Якщо гербіциди не вносили або з якихось причин ефективність їх невисока, то необхідно насамперед провести 1-3 післясходових боронувань. Перше – через 4-5 днів після сівби, друге – через 8-10, третє – через 12-14 днів. Як тільки позначаться рядки, проводять неглибокий міжрядний обробіток - шарування. Післясходове боронування можна проводити у фазі першого справжнього листка. Пізніше міжряддя розпушують 2-3 рази до змикання рядків. Глибина першого розпушування 6-8 см, другого (через 8-10 днів після першого) – 8-10 см, третього – 6-8 см.
На сильно забур'янених площах досягти успіху агротехнічними заходами практично неможливо. Тим більше, що соя відноситься до культур, які дуже негативно реагують на забур'янення посівів, практично не витримуючи з бур'янами конкурентної боротьби (Бабич А.О., 1998).
При гербіцидній технології не проводять до і післясходових боронувань і, як правило, міжрядних розпушувань. Рекомендується звуження міжрядь до 18-22 см. Застосовують гербіциди до чи після сходів (Лихочвор В.В., 2004).
Бур’яни та заходи боротьби з ними
На посівах сої розвивається понад 50 видів бур’янів. Утрати врожаю від них можуть сягати 30-50%. В Україні 90-98% посівів польових культур забур’янені в середньому і сильному ступенях (15 шт. на 1 м² і більше), що призводить до значного зниження продуктивності.
Ступінь забур’яненості полів вегетуючими бур’янами визначають за п’ятибальною шкалою в екз/м²: 1 бал (дуже слабкий) – 1-5; 2 бали (слабкий) – 6-15; 3 бали (середній) – 16-50; 4 бали (сильний) – 51-100; 5 балів (дуже сильний) – понад 100.
36
Найбільш поширеними і ефективними гербіцидами під сою є Дуал у дозі 2,5 л/га (96 % к. е.), Ацетал - 4,5, Харнес – 1,5 – 3, Базагран – 2 – 3, Блазер – 1,5 – 2, Стомп – 4 – 5, Фронтьєр – 1,7 л/га. Базагран і Блазер застосовують для боротьби з широколистими бур’янами (Жуйков Г.Є., Колот В.М., Заверюхін В.І., 2005).
На полях із високою потенційною засміченістю орного шару насіння однорічних бур’янів доцільно використовувати ґрунтові гербіциди: Стомп 330, к. е. – 6,0 л/га, Трефлан 480, к. е. – 5л/га, Трофі 9,0, к. е. – 2,0 л га, Харнес, к. е. – 3,0 л/га, Харнес новий, к. е. – 3,0, Фронтьєр 900, к. е. – 1,7 л/га, Фронтьєр оптима, к. е. – 1,4 л/га (Заостровных В.И., Дубовицкая Л.К., 2005).
В умовах переважаючого засмічення дводольними бур’янами для обприскування посівів у фазі 2 – 3 справжніх листків культури краще використовувати Галаксі - топ, в. р. к. (1,5 – 2 л/га) у два строки з інтервалом 12 – 14 днів. За змішаного типу забур’яненості доцільно використовувати бакові суміші гербіцидів Галаксі – топ, в. р. к.(2,0л /га) із Селектом 120, к. е. (1,0 – 1,8 л /га) або з Шогуном 100, к. е. (1,0 – 1,2 л/га) за висоти бур’янів 10 – 15 см незалежно від фази розвитку сої. У разі засмічення злаковими та деякими дводольними видами бур’янів можна застосовувати Півот, в. р. к. (0,5 – 1,0 л/га) у фазі 2 – 3 справжніх листків культури та бур’янів у фазі 1 – 4 листків. За значного поширення однорічних і багаторічних злакових бур’янів сою потрібно обробляти Арамо, 50 % к. е. (2,0 л/га) або Селектом 120, к. е. (1,8 л/га ) чи Шогуном 100, к. е. (1,2 л/га) (Деревянський В., 2005).
37
Найнебезпечнішими шкідниками сої слід вважати: акацієву (бобову) вогнівку (особливо в Степу), яка пошкоджує тільки зерно; інші шкідники вегетативних і генеративних органів представлені сисними та листогризучими видами комах із різних родин. Найшкодочинніші – звичайний павутинний кліщ, клопи-щитники (чорношипий щитник та ягідний клоп), клопи-сліпянки (люцерновий і трав’яний), тютюновий трипс. Із листогризучих комах виділені щетинистий і смугастий бульбочкові довгоносики, гусінь лучного метелика, люцернової совки, совки-гами. Шкідниками зерна та паростків у ґрунті є личинки смугастого і степового коваликів, паросткової мухи (Грикун О., 2005).
Для боротьби з цими шкідниками застосовують різні методи боротьби, які включають в себе агротехнічні заходи боротьби, біологічні засоби боротьби та застосування інсектицидів (Бублик Л.І., Васечко В.І., 1999).
Слід зазначити, що деякі сисні шкідники здатні переносити вірусну і бактеріальну інфекцію, що негативно впливає на кількість і якість продукції сої (зниження схожості насіння, товарний вигляд). Найнебезпечніші види, їх біологічні особливості наведено в додатку А.
Найбільшої шкоди посівам сої завдають павутинний кліщ, акацієва вогнівка та соєва плодожерка. Проти павутинного кліща слід використовувати такі акарициди, як Омайт 570, 57% в.е. (1,5 л/га), Нісоран, 10% з.п. (0,5 кг/га), Санмайт , 20% з.п. (0,9 л/га), Талстар, 10% к.е. (0,3 л/га), Нурел Д, к.е. (0,8 л/га). Для запобігання резистентності шкідників до препарату застосовують їх бакові суміші: Омайт 570, 57% в.е. (0,75 л/га) + Нурел Д, к.е. (0,4 л/га), Талстар, 10% к.е. (0,15 л/га) + Нурел Д, к.е. (0,4 л/га). Проти акацієвої вогнівки та соєвої плодожерки застосовують Бі-58 новий, 40% к.е. (1,0 л/га), Золон, 35% к.е. (2,5 л/га) та інші (Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Колісник С.І., Іванюк С.І., 2008).
38
Захворювання (грибні, бактеріальні та вірусні) загалом знижують урожайність сої на 15-20%, а за епіфітотійного розвитку – на 50%. Найнебезпечніші - хвороби сходів, особливо за ранніх строків сівби або в разі холодної затяжної весни.
Із грибних захворювань поширеними є: церкоспороз, антракноз, аскохітоз, септоріоз, пероноспороз та ін.
Із бактеріальних – бактеріальний опік або бура кутаста плямистість і пустельний бактеріоз або бактеріальна пухирчастість чи сім’ядольний бактеріоз.
Серед вірусних захворювань найпоширеніша – вірусна мозаїка. Крім того виділяють окремо тип жовтої мозаїки та вірусне ураження бруньок (Грикун О., 2005). Найпоширеніші хвороби сої в Україні та їх біологічні особливості наведено в додатку Б.
У разі висівання сої з шириною міжрядь 45 см і нормою висіву 400-410, 550-600, 690-700 тис. шт./га найінтенсивніший розвиток пероноспорозу й кореневих гнилей відзначився на площах де висівали 600-700 тис. шт/га. Сильніше уражуються епіфітними хворобами рослини пізніх строків сівби. Порівняно із ранніми посівам, поширеність пероноспорозу на них збільшується на 10,7-12%, а кількість хворого насіння – в 2,3 раза. За однакової норми висіву насіння менше уражуються посіви з шириною міжрядь 45 см
Проти найбільш поширених захворювань сої, таких як септоріоз, пероноспороз, фузаріоз та інші, у фазах бутонізації та на початку наливання насіння слід застосовувати фунгіциди системної дії, зокрема, Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,4 л/га), Фортеця ЕС к.е. (0,5-1,0 л/га), Рекс дуо, к.е. (0,5 л/га), Топсин М, з.п. (0,8 кг/га), а також бакову суміш Рекс дуо, к.е. (0,25 л/га) +Топсин М, з.п (Грикун О., 2005).