86 Висновки

1. Встановлено, що колекційні сорти сої відрізнялись не тільки загальним вегетаційним періодом (102-134 днів) та реакцією на умови вирощування, а і строками проходження окремих фаз вегетації, зокрема тривалість періодів сходи-цвітіння - (32 - 50 днів) та цвітіння-достигання - (69-86 днів).

2. За результатами наших досліджень помірним коефіцієнтом варіації (V) характеризувалася маса 1000 зерен – (10,7-11,3%); середнім і вище середнього варіюванням: маса насіння із однієї рослини – (12,3-15,1%), кількість продуктивних вузлів – (19,2-21,3), кількість бобів на рослині – (21,4-24,6%); високим варіюванням характеризувалася кількість гілок на рослині – (28,6-41,9%). Варіювання прояву одних і тих же ознак у межах всієї сукупності проаналізованого селекційного матеріалу вказує на наявність міжсортових відмінностей за рівнем прояву ознак.

3. Аналіз кореляційних зв’язків одних і тих же ознак у різних сортів сої показав, що незважаючи на сортову відмінність, кореляційні плеяди за певними ознаками мали одну направленість та незначну зміну вираження зв’язків. Зокрема, високі кореляційні зв’язки у всіх сортів спостерігалися між зерновою продуктивністю та масою надземної частини рослини (r=0,79-0,97), кількістю бобів на рослині (r= 0,67-0,98); кількістю насінин на рослині (r=0,89-0,98). Що в даному випадку підкреслює вагомість та генетичну природу даних зв’язків. Дещо нижча залежність в даних сортів встановлена для кількості продуктивних вузлів із зерновою продуктивністю (r=0,34-0,87). Більш різнонаправленими та неоднаковими за величиною виявилися зв’язки кількості гілок на рослині із зерновою продуктивністю (r=- 0,05-0,95).

4. На основі істотних відмінностей різниці середніх арифметичних по

колекційних сортах за комплексом ознак виділено кращі зразки порівняно із

стандартами. За висотою прикріплення нижніх бобів у ранньостиглій групі кращим був Гама 85 – 9,6 см, в середньоранній групі сорт ІСЗ-7 – 18,6 см, в середньостиглій Комет – 20,3 см. За кількістю бобів на рослині виділився в ранньостиглій групі сорт Соєр – 23,76 шт., а в середньостиглій сорт Фора – 31,4 шт., як і за масою 1000 зерен 223,9 г.

87

5. За висотою прикріплення нижніх бобів у ранньостиглій групі виробничих сортів кращими були сорти Фея – 13,4 і Білосніжка - 14,3 см, у середньоранній групі Подільська 416 – 17,2 см, в середньостиглій Подолянка – 20,4 см. За кількістю бобів на рослині у ранньостиглій групі кращими були сорти Устя і Степовичка, відповідно 23,8 та 22,9 шт., в середньоранній сорти Подільська 416 – 25,1 шт., Горлиця – 27,3 шт. та Стратегія – 26,5, в середньостиглій виділилися сорти Подільська 1 – 29,8 шт., Подолянка – 30,6 шт. і Вінничанка - 34,4 шт.

6. За середньою масою зерна із рослини кращими були сорти: Подільська 416 - 6,9 г, Горлиця - 7,5, Стратегія – 7,1 та Особлива – 6,9 г. У середньостиглій групі Подільська 1, Подолянка та Вінничанка, середня маса зерна із рослини в них була від 7,1-8,5 г, а маса 1000 зерен від 179,4 до 216,5 г.

7. Проведений аналіз мінливості прояву ознак за період досліджень з врахуванням коефіцієнтів повторюваності та коефіцієнтів варіації вказує на те, що у таких сортів сої, як Горлиця, Стратегія, Подільська 416, Особлива, Подолянка, Вінничанка і Подільська 1 прояв ознак в меншій мірі піддатливий впливу погодних умов за роки досліджень.

8. Сорти сої, що створені методами адаптивної селекції Горлиця, Стратегія, Подільська 416, Особлива, Подолянка, Подільська 416, Вінничанка істотно перевищували за рівнем урожайності виробничі сорти-стандарти Київську 27 та Чернівецьку 8 незважаючи на менш тривалий їх вегетаційний період.

9. Проведені розрахунки показали‚ що найбільший рівень урожайності зерна (34,0 ц/га)‚ найбільшу вартість вирощеної продукції (6800 грн./га) отримано при вирощуванні середньостиглого сорту Вінничанка. При вирощуванні даного сорту також відмічено найвищий рівень рентабельності - 141,3%.