88 Пропозиції виробництву

1. В якості геноносіїв цінних ознак рослин сої, використовувати вихідними батьківськими формами для штучної гібридизації такі колекційні сорти, як Соєр, Гама 85, Мепл Престоу, Фора, Альтона, Комет.

2. Для умов Лісостепу України рекомендуємо такі середньостиглі високоврожайні еколого-адаптовані сорти сої, як Вінничанка, Подолянка, Подільська 1, а також середньоранні сорти Горлицю, Стратегію і Особливу та Подільську 416 в даних сортів сої прояв ознак за роки досліджень в меншій мірі піддатливий впливу погодних умов.

89 Список використаної літератури

1. Бабич А., Бабич-Побережна А. Соя – стратегічна культура світового землеробства 21 століття // Пропозиція. – 2006. - № 6. – С. 44-46.

2. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої .- К.: Урожай, 1993. – 432 с.

3. Бабич А. Нові сорти сої і перспективи виробництва в Україні // Пропозиція. – 2007. - №4. – С. 46-49.

4. Бабич А.О. Корми і кормовиробництво. – К.: Аграрна наука, 1998. – 195 с.

5. Бабич А. Колісник С. Венедіктов О. Посів та захист сої від хвороб//Пропозиція. – 2001. - №5. – С. 40.

6. Бабич А. Колісник С. Розміщення посівів і технологія вирощування сої в Україні// Пропозиція. – 2000. - №5. – С. 38 – 40.

7. Бабич А.О. Ткачук В.С. Сортова технологія вирощування – шлях до реалізації потенційних можливостей сої// Пропозиція. – 2000. - №10. – С. 41 – 42.

8. Барвінченко В.І., Заболотний Г.М.. Грунти Вінницької області // Навчальний посібник. – В.: ВДАУ, 2004. – 46 с.

9. Бороевич С. Принципы и методы селекции растений / Пер. с сербохорв. В.В. Иноземцева; Под ред. И с предисл. А.К. Федорова. – М.: Колос, 1984. – 344 с.

10. Вишнякова Л.М. Соя – історія культури // Агроном 2004. - №3. – С.82-83.

11. Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. перший. – К., 2000 –100 с.

12. Грикун О. Захист посівів сої від шкідників, хвороб та бур’янів // Пропозиція. – 2005. - №6. – С. 70-74.

13. Гноєвий І. Кукукрудзяно-соєвий силос. // Пропозиція. – 2006. - № 4. – С. 36.

14. 90

    Гужов Ю.А. Модификационная изменчивость количественных признаков у самоопылённых линий и гибридов кукурузы. // Доклады ВАСХНИЛ. – 1987. – № 7.– С. 3-5.

15. Гукова М.М., Баранов В.Ф., Кигита Рамо Рао. Динамика накопления азота в растениях сои// Пути повышения производства растительного белка. – М., 1984. – С. 28-35.

16. Голов Г.В. Расчет доз удобрений под планируемый урожай сои// Технические культуры. 1988. -№ 6. – С. 27-28.

17. Дерев’янський В. Кулісна технологія вирощування сої // Пропозиція. – 2004. - №10. – С. 56-59.

18. Дерев’янський В. Подільська технологія вирощування сої // Пропозиція. – 2005. - №4. – С. 45-46.

19. Дерев’янський В. Технологія ущільненого вирощування сої з кукурудзою // Пропозиція. – 2004. - №8-9. – С. 54-56.

20. Дерев’янський В. П. Соя. – К.: УкрИНТЭИ. – 1994. –216с.

21. Дерев’янський В.П. По інтенсивні технології// Технические культуры. – 1991. - №5. – С. 32.

22. Дерев’янський В.П. Прогресивна технологія вирощування сої з кукурудзою на силос//Тваринництво України. – 2005. - №1. – С. 26.

23. Довідник із захисту рослин. – Бублик Л.І., Васечко В.І., та інші – К.: Урожай, 1999. – 744 с.

24. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М. : Агропромиздат, 1985. – 356 с.

25. Жуйков Г.Є., Колот В.М., Заверюхін В.І. Агроекологічна характеристика технології та сортів сої для вирощування в Південному регіоні України // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск 90. – С. 323-330.

26. Зайцев О., Ковальов В., Турчинов О. Застосування інтенсивної технології вирощування – шлях до підвищення урожайності сої // Пропозиція. – 2004. - №2. – С. 44-45.

27. Зелений С.І. Сійте сою. // Насінництво. – 2004. - № 9. – С. 7-8.

28. 91

    Заостровных В.И., Дубовицкая Л.К. Севообороты и борьба с болезнями и вредителями сои. // Земледелие. – 2005. - №1. – С. 35-36.

29. Заостровский В.И. Оброботка почвы и пораженость сои вредными организмами//Земледелие.- 2005. - №3. – С. 33-34.

30. Коротич П. Соя виходить на мільйон // Пропозиція. – 2006. - №9. – С. 44-46.

31. Коротич Ю. Українське соївництво: у грі чи на лаві запасних ? // Пропозиція. – 2006. - №11. – С. 66-67.

32. Коротич П. Фермер Моніч у нове сторіччя в’їхав на сої // Пропозиція. – 2003. - №1. – С. 26-28.

33. Конюшенко В. Нові перспективні сорти сої в Україні // Пропозиція. – 2005. - №3. – С. 58.

34. Коротич П. Соєві розклади 2005 // Пропозиція. – 2005. - №8-9. – С. 38-41.

35. Канаш А.Н., Глущук М.М. Агропочвенное раенирование Вииницкой области и некоторые предпосылки использование ее земельных ресурсов.// Физическая география и геоморфология. – В.: 1980. – 104 с.

36. Кириченко В.В., Петренкова В.П., Кобизєва Л.Н. та інші. Результати наукових досліджень селекції зернобобових культур в інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. Селекція і насінництво.2005. – Випуск 90. С. 335-340.

37. Крохмаль С.Д. Бортников А.И. Шафоростов В.Д. Уборка и послеуборочная оброботка сои// Технические культуры. – 1989. - №4. – С. 14.

38. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології. – Л.: НВФ ”Українські технології”, 2006. – 730 с.

39. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 808 с.

40. Лысенко Н.И. Относительная скорость роста семядольных листьев сахарной свеклы – информативный параметр для прогнозирования гетерозиса. 8 съезд генетиков и селекционеров Украины. Часть 3. Тезисы докл. – К.: - 1981. – С. 198-199.

41. 92

    Моніч Р. Соя – найкращий попередник для … м’яса. // Пропозиція. – 2003. - № 3. – С. 28-29.

42. Мельник І., Гречкосій В., Марченко В. Комплексна механізація виробництва сої // Пропозиція. – 2004. - № 5. – С. 40-41.

43. Мельник А., Вовк В. Продуктивність різних сортів сої в умовах Прикарпаття // Пропозиція. – 2008. - №6. – С. 58-60.

44. Мартинюк О.М. Соя в Західному Лісостепу // Насінництво. – 2007. - №10. – С. 8-10.

45. Матушкін В.О., Мошкова О.Н. Методи і результати селекції сої на адаптивність, продуктивність і скоростиглість // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск 90 . – С. 84-95.

46. Михайлов В.І., Стариченко В.М., Щербина О.З. Характеристика гібридів сої F2 за тривалістю періоду вегетації, масою насіння та висотою рослин // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск 90. - С. 175-186.

47. Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. – К.: Вища школа, 1994. – 335 с.

48. Методика проведення дослідів по кормовиробництву /Під ред А.О.Бабича. – Вінниця, 1994. – 87 с.

49. Нікішенко В., Шелудько О., Ігнатенко В. Перспективи вирощування кукурудзи та сої на зрошувальних землях Півдня України // Пропозиція. – 2008. - № 4. – С. 72-74.

50. Найдьонов В., Нижеголенко В., Поляков О. Соєвництво в степах Херсонщини // Пропозиція. – 2006. - №3. – С.58-59.

51. Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Колісник С.І., Іванюк С.І., та ін. Соя, технологічні аспекти вирощування на насіння. // Насінництво. – 2008. -№ 6. – С. 5-9.

52. Патика В.П., Шерепітко В.В., Заболотний Г.М., Середа Л.М., Шерепітко Н.А. Адаптивна селекція сої на Поділлі. // Вісник аграрної науки. – 2004. - №7. – С.45-49.

53. 93

    Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. – Минск: Вышэйшая школа, 1973. – 319 с

54. Січкар В., Шевченко В., Жаркова О. Нові сорти сої різних груп стиглості // Пропозиція. – 2005. - №12. – С. 70-71.

55. Січкар В.І. Особливості селекції сої. // Вісник аграрної науки. – 2004. - №5. – С. 47-51.

56. Січкар В.І., Ганжело О.І., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П. Методи, напрямки і практичні результати селекції сої в умовах Південного Степу України // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск- 90.- С. 35-43.

57. Січкар В.І. Стратегія селекції сої на покращення харчових якостей насіння // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск- 90. - С. 22-32.

58. Сеферова И.В., Мисюрина Т.В., Никишкина М.А. Содержание белка в семенах образцов сои адаптированых к условиям Северо-запада Российской Федерации // Селекція і насінництво. - 2005. - Випуск – 90. – С. 225-230.

59. Січкар В.І., Лаврова Г.Д. Створення вихідного матеріалу для селекції сої із застосуваннм гібридизації.//Вісник аграрної науки. – 2001. - №6. – С. 50-52.

60. Савченко В.К. Ассоциированный отбор и его роль в эволюции и селекции. // Журнал общей биологии. – 1980. – Т.41. – №3. – С. 406-417.

61. Турін Е., Січкар В. Найпоширеніші у виробництві сорти сої для степової зони // Пропозиція. – 2007. - №2. – С. 47-48.

62. Темченко В. Соєвий прорив // Пропозиція. – 2005. -№ 8-9. – С. 34-35.

63. Шевчук О. Інноваційні гербіциди на сої // Пропозиція. – 2008. - №2. – С. 96-97.

64. Шерепітко В.В. Особливості генетичного контролю холодостійкості у сої. // Агроекологічний журнал. – 2002. - №2. – С. 35-38

65. Шерепітко В.В., Шерепітко Н.А. Результати селекційної роботи по сої на Поділлі. // Вісник аграрної науки. – 2000. - №10. – С.34-36.

66. Шерепітко В.В., Созінов О.О. Наукові основи адаптивної селекції сої. // Вісник аграрної науки. – 2001. - №10. – С. 49-51.

94

Додатки

Додаток А

Шкідники сої

Вид	Зона поширення	Зимуюча стадія	Плодючість, яєць (личинок/самицю), місце відкладання яєць, характер	Тривалість розвитку генерацій, діб	Кількість генерацій, шт.	Строк появи, декада/місяць		Трофічні зв’язки, шкідливість, деякі біологічні Особливості
						імаго	Личинок
Бобова (акацієва) вогнівка	С, ЛС	Гусениці у щільних сірувато-білих коконах у верхньому шарі грунту	Понад 600 яєць – тільки на бобові рослини, на молоді недозрілі боби, залишки чашечки, тичинкові трубочки. Частково – на листя і стебла.	26-40	2 (іноді 3 факультативні)	1 генерація 2-3/05, 2 генерація 2-3/07-1/08	2-3/06-1-2/07, 3/07-3/08	Шкодить гусінь другого та часткового третього поколінь. Молоді гусениці прогризають стінки бобів і проникають усередину, де пошкоджують зерно, залишають екскременти. За період розвитку одна гусениця може пошкодити один-два боби. Пошкоджене зерно втрачає посівні якості. Поріг шкодочинності – 2-3 яйця на рослину в період після цвітіння – на початку формування та розвитку бобів або 5% заселеність рослин шкідником. На розвиток бобової вогнівки впливають опади. Вища шкодочинність на пізньостиглих сортах. Зменшення урожаю на 60-70% і більше. Шкодить у степовій частині та прилеглій до неї зоні Лісостепу.
Люцернова совка	С,ЛС,П	Лялечка в ґрунті	600-700 яєць, по одному на листя і квіти різних рослин (бобові трави, нут)	30-40	2	1-3/05-2-3/07	2-3/05-1/06; 3/07-1-3/08	Сої шкодять гусениці першого та другого покоління. Гусениці перших віків скелетують листя, об’їдають їх з країв або проїдають наскрізь. Гусениці старших віків другого покоління шкодять зерну сої, проникаючи в середину боба.
Клопи-сліпняки, Трав’яний клоп, польовий	С,ЛС,П	Імаго на посівах багаторічних бобових трав під рослинними рештками, в заростях чагарників	Пересічно 30-80 яєць у вегетативну частину рослини		2-3 3	1-2/06 1-2/06	2/06 2/06	Імаго, личинки висмоктують сік із молоди, не загрубілих верхівок, стебел і гілок, листя, квіток, молодих бобів, рослини пригнічуються, відстають у рості, деформуються, при сильному пошкодженні – гинуть. Поширюють збудників різних хвороб. Поріг шкодочинності – 40-50 особин імаго та личинок старших віків на 50 помахів сачка у період від бутонізації до повного наливання бобів (облік до світанку)
Люцерновий клоп	С,ЛС,П	Яйця в середині стебел на стерні багаторічних бобових рослин і бур’янів осоту, лободи, березки	150-160 одноразово від 1 до 20-40 в одне стебло	35-40	2	1 генерація 1-2/06 2 генерація 3/07-1-2/08	1 1-2/05 2 2-3/07	Багаторічні бобові трави, бобові однорічні культури. шкодять імаго, личинки. Переносники вірусних хвороб. Поріг шкодочинності – 2-5 екз. на рослину сої у фазі 2-6 листочків.
Продовження додатку А
Клопи-щитники, ягідний Люцерновий щитник Гостроплечий	С, ЛС, П С, ЛС, П С, ЛС, П	Ім. Ім. Ім.	12-104 (залежно від культури)	50-43	1 (на півдні - 2)	1 генерація 2/04 2 генерація 1/07 Під час формування і достиган ня бобів	1 1/05 2 1-2/07 Під час формування, достигання бобів	Пошкоджують у червні-вересні сходи до початку достигання бобів. Шкодять імаго, личинки. Висмоктують соки із молодих листків, стебел, бруньок, квітів, бобів, зерна. На місцях уколів з’являються знебарвлені плями, за сильного пошкодження частини рослин можуть в’янути та опадати. Сприяють поширенню бактеріальних хвороб через пошкоджене зерно. Поріг шкодочинності – 2 особини імаго, личинок старшого віку на 1 м рядка від початку формування і до початку побуріння бобів.
Червоно клоп безкрилий	С, ЛС, П	Ім.	-	-	-	На сої – зі сходів до кінця вегетації	-	Пошкоджує зерно в бобах на 90-100%. Концентрується на сої близько полезахисних лісосмуг, польових доріг, заселяючи від краю смуги завширшки 10-15 м.
Тютюновий трипс	С, ЛС, П	Дорослі комахи у верхньому шарі грунту	Близько 100 яєць	15-30	6-8	1/04 2-3/04- 1/05	1-2/04	Імаго, личинки з появою примордіальних листків до цвітіння. Висмоктують соки з листків та переносять вірусні хвороби, погіршують фотосинтез, затримують розвиток рослин, особливо на початкових етапах, удвічі-втричі. спочатку живляться вздовж листка, у цих місцях утворюються сріблясто-матові смужки на верхньому боці, згодом на всьому листку. Дуже пошкоджені частини листка під час спеки засихають і опадають. ЕПШ – 10-15 особин на одну рослину у фазі другого-третього трійчастого листка за посушливих умов.
Павутинний кліщ	С, ЛС, П	Запліднені діапазуючі самиці в тріщинах грунту, під грудочками землі та опалим листям, в рослинних рештках	50-180 по одному на нижню поверхню листків	10-28	8-15 (на сої – 3-4)	На сої зі сходів до кінця вегетації	Те саме	Спочатку до сівби сої, живляться на бур’янах, з яких згодом переходять на сою. Імаго, личинки висмоктують сік із нижнього боку листків. Обплітають листок, квіти, молоді боби павутинням. Порушується обмін речовин і фотосинтез. Пошкоджені частини рослин жовтіють, потім буріють, засихають, особливо під час спеки. Сильно пошкоджені листки опадають, боби передчасно достигають і розтріскуються, зерно утворюється плюскле. Підвищена шкодочинність спостерігається в посушливі роки, а найвища в серпні. Оптимальні температури для розвитку павутинного кліща – 29 … 30ºС і вологість 35-55%. Висока вологість стримує розвиток і розмноження. Знижує урожайність зерна на 80%. ЕПШ – 2-3 особини на трійчастий листок у період формування і наливання бобів

Додаток Б

Хвороби сої

Хвороби	Період ураження, фаза рослин, джерело інфекції	Характерні ознаки ураження рослин, деякі особливості
Грибні захворювання; Антракноз	З початку розвитку на сім’ядолях хворих в далі – в усіх фазах (травень, вересень). За раннього ураження бобів насіння не утворюється або розвивається лише кілька плюсклих насінин. Інфекція зберігається на ураженому насінні та на поживних рештках	Уражує всі частини рослин. На сім’ядолях сходів спочатку утворюються бурі, трохи запалі виразки. Далі гриб проникає в молоде стебло, викликаючи значне ослаблення або загибель рослин. На пошкодженій поверхні з’являються численні чорні пустули. Черешки стебел і бобів перед достиганням вкриваються невеликими чорними масами міцелію. Поширений у районах із достатнім зволоженням, а також на зрошуваних посівах степових районів України
Аскохітоз	На сім’ядолях (травень, червень) і до фази достигання насіння, залежно від сорту (серпень-вересень). Інфекція зберігається на рослинних рештках, насінні	На сім’ядолях з’являються темно-коричневі плями або виразки, що мають пікніди. Наприкінці вегетації стебла і боби вкриваються світлими плямами з пікнідами. Боби стають трухлявими, пустими. Зниження схожості насіння на 25-40%. Поширенню і посиленню захворювання сприяють підвищена вологість, загущеність посівів. Темнонасіннєві сорти трохи сприятливіші до аскохітозу. Знижує урожайність до 20%.
Септоріоз, або іржаста плямистість	З появою першого листка і до фази достигання (травень-вересень). Інфекція зберігається в опалому листі.	З появою першого листка, а потім на листі дорослих рослин утворюються плями із спороношенням у вигляді занурених пікнід із конідіями, що розносяться вітром. Уражені листки опадають, урожайність знижується. Найбільше уражується листя із нижнього ярусу рослин до їх верхівок. За раннього ураження бобів насіння стає дрібним і плоским або зовсім не утворюється.
Фузаріоз. Комплекс видів збудників.	З початку розвитку до технічної стиглості. Інфекція зберігається на ураженому насінні	Уражуються усі частини рослин: насіння, паростки, сходи, листки, шийка стебла, боби та зерно. Зараження відбувається через грунт. Уражує майже всі однорічні бобові.
Фузаріоз насіння паростків і молодих рослин	Проростаючи насіння	Спочатку плями з’являються на сім’ядолях, згодом утворюються сухі виразки з рожевими подушечками (нальотом) спороношення гриба, уражує підсім’ядольне коліно і корінець, викликаючи виразки, загнивання і рослина гине. Часто уражені сім’ядолі переплетені грибницею, сім’ядольні листочки між ними уражуються і гинуть. Із висіванням насіння в холодний грунт ураженість посилюється
Фузаріоз листя	Липень-серпень	На листках утворюються маленькі сіруваті плями з облямівкою, згодом вони збільшуються, випадають, листки розщеплюються залишаються лише головні жилки з обривками листкової пластинки
Фузаріоз кореневої системи	Фаза утворення справжніх простих і перших трійчастих листків	Стебло при кореневій шийці стає бурим, тонким, підламується. При ураженні кореневої системи корінці розвиваються слабко або не формуються, рослини легко вириваються і відстають у розвитку або утворюють дрібне зморшкувате насіння

98

Додаток В

Дисперсійний аналіз урожайності ранньостиглих сортів сої, 2008 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	164,7	19
Сорти	145,9	4	36,48	24,6	3,3
Повторення	0,94	3	0,31	0,21	3,49
Випадкові відхилення	17,19	12	1,48
Похибка різниці середніх = 0,86 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05) = t05· Sd= 2,18·0,86=1,87 ц/га
Дисперсійний аналіз урожайності ранньостиглих сортів сої, 2009 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	99,1	19
Сорти	78,81	4	19,7	13,9	3,3
Повторення	3,34	3	1,1	0,79	3,49
Випадкові відхилення	16,91	12	1,4
Похибка різниці середніх = 0,83 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05) = t05· Sd= 2,18·0,83=1,82 ц/га

Дисперсійний аналіз урожайності середньоранніх сортів сої, 2008 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	214,3	31
Сорти	165,5	7	23,6	12,6	2,48
Повторення	9,3	3	3,2	1,7	3,1
Випадкові відхилення	39,3	21	1,87
Похибка різниці середніх = 0,96 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05) = t05· Sd= 2,08·0,96=2,01 ц/га
Дисперсійний аналіз урожайності середньоранніх сортів сої, 2009 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	128,2	31
Сорти	99,3	7	14,2	10,44	2,48
Повторення	0,38	3	0,127	0,09	3,1
Випадкові відхилення	28,53	21	1,35
Похибка різниці середніх = 0,82 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05= t05· Sd= 2,08·0,82=1,71 ц/га

99

Додаток Д

100

Додаток Е

Дисперсійний аналіз урожайності середньостиглих сортів сої, 2008 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	206,5	19
Сорти	192,6	4	48,1	66	3,25
Повторення	5,1	3	1,74	2,34	3,49
Випадкові відхилення	8,75	12	0,73
Похибка різниці середніх = 0,6 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05) = t05· Sd= 2,18·0,6=1,3 ц/га
Дисперсійний аналіз урожайності середньостиглих сортів сої, 2009 р.
Дисперсія	Сума квадратів	Число степенів свободи	Середній квадрат	Критерій F 0,05
				Фактичний	Теоретичний
Загальна	109,6	19
Сорти	90,9	4	22,72	25,3	3,3
Повторення	7,95	3	2,65	2,95	3,49
Випадкові відхилення	10,76	12	0,89
Похибка різниці середніх = 0,67 ц/га; Найменша істотна різниця (Нір0,05) – Нір0,05 = t05· Sd= 2,18·0,67=1,46 ц/га