68 3.4. Відмінності виробничих сортів сої за мінливістю ознак

З метою встановлення міжсортових відмінностей рослин сої за проявом по роках окремих цінних господарських ознак, а також визначення в цілому мінливості даних ознак, від впливу умов навколишнього середовища нами були пораховані коефіцієнти повторюваності (Rn) у відповідності до формули 1 за В. К. Савченко [60], з метою виділення сортів з найбільш стабільними генетично обумовленими величинами ознак. Отримані нами середні значення коефіцієнтів повторюваності (Табл. 3.8) за всіма групами стиглості свідчать, що менш мінливими ознаками, які вивчалися виявилися висота прикріплення нижніх бобів, середній коефіцієнт повторюваності по всіх сортах становив – 0,85, а інтервал мінливості вираження ознаки у окремих сортів становив від 0,72-0,91; маса 1000 зерен де коефіцієнт повторюваності по всіх сортах також становив 0,85, а інтервал прояву даної ознаки у окремих сортів змінювався від 0,72-0,94. Дещо нижчим коефіцієнтом повторюваності, а значить вищою мінливістю характеризувалась ознака кількості продуктивних вузлів – 0,80, інтервал зміни вираження цієї ознаки у окремих сортів від 0,69-0,91. Ще нижчими середніми коефіцієнтами повторюваності характеризувалися ознаки кількості бобів на рослині – 0,78, а інтервал варіювання вираження даної ознаки змінювався від 0,53 до 0,92 і середньої маси зерна із рослини – 0,71, інтервал зміни обумовленості даної ознаки від 0,43-0,89, що вказує на значну мінливість прояву даних ознак від умов року. Зміна більшої амплітуди розподілу вираження даних ознак у окремих сортів сої за кількістю бобів на рослині та середньою масою зерна із рослини вказує на більший вплив умов зовнішнього середовища у вираженні даної ознаки, за роками, як в окремих сортів, так і в цілому по всіх сортах, про вищу мінливість даних ознак у порівняно із іншими ознаками.

Таблиця 3.8

Коефіцієнти повторюваності та коефіцієнти варіювання господарсько-цінних ознак виробничих сортів сої

Сорти	Господарсько-цінні ознаки
	Висота прикріплення нижніх бобів, см		Кількість продуктивних вузлів, шт.		Кількість бобів, шт.		Маса зерна з рослини, г		Маса 1000 зерен, г.
	Rn	V	Rn	V	Rn	V	Rn	V	Rn	V
Устя	0,91	17,6	0,69	31,4	0,71	15,04	0,43	18,9	0,72	9,6
Фея	0,84	25,3	0,82	11,2	0,92	11,5	0,75	11,4	0,94	4,1
Білосніжка	0,89	14,6	0,78	16,9	0,65	21,2	0,56	18,4	0,81	8,4
Степовичка 4	0,72	40,4	0,78	12,6	0,80	12,4	0,64	12,9	0,84	6,8
Юг-30 ( st )	0,78	34,1	0,79	14,6	0,69	18,1	0,70	13,5	0,78	8,8
Подільська 416	0,91	8,3	0,81	13,3	0,88	13,3	0,79	8,1	0,82	6,9
Горлиця	0,96	6,6	0,91	7,44	0,86	17,9	0,82	6,8	0,92	3,9
Стратегія	0,91	10,5	0,86	13,7	0,89	13,3	0,75	8,9	0,92	4,3
Особлива	0,91	11,8	0,82	14,6	0,87	13,9	0,75	9,2	0,84	7,3
Аркадія одеська	0,83	12,9	0,74	24,3	0,71	16,4	0,68	11,8	0,91	5,1
Нива	0,82	18,4	0,81	15,7	0,80	13,5	0,67	12,2	0,9	5,5
Зірниця	0,82	16,9	0,82	16,9	0,53	21,2	0,69	12,4	0,87	5,9
Київська 27 (st)	0,89	12,4	0,79	16,8	0,69	17,2	0,75	9,9	0,78	7,9
Подільська 1	0,91	8,9	0,82	12,1	0,85	9,4	0,84	6,7	0,84	6,3
Подолянка	0,91	8,6	0,82	11,5	0,86	9,12	0,89	4,1	0,91	4,9
Вінничанка	0,85	12,6	0,79	14,9	0,91	8,31	0,83	5,4	0,89	5,5
Витязь 50	0,82	17,8	0,75	17,8	0,80	11,3	0,61	13,7	0,81	6,4
Чернівецька 8 (st)	0,83	18,9	0,79	20,2	0,64	15,7	0,71	12,3	0,83	6,6
Середнє	0,85	-	0,80	-	0,78	-	0,71	-	0,85	-

Rn – коефіцієнт повторюваності;

V – коефіцієнт варіювання.

70

Необхідно відмітити, що у представлених сортів варіанса мінливості ознак у рослин за роками менша за варіансу мінливості ознак між рослинами. Тому є можливість виділення сортів сої зі більш стабільно генетично обумовленим проявом даних ознак, для подальшої селекційної практики.

Найвищі коефіцієнти повторюваності та нижчі коефіцієнти варіювання порівнянно зі стандартом встановлені за висотою прикріплення нижніх бобів для ранньостиглих сортів Устя – 0,91 і 17,6%; Білосніжка – 0,89 та 14,6%; Фея – 0,84 і 25,3%. В середньоранній групи стиглості за висотою прикріплення нижніх бобів виділилися порівняно із стандартом Подільська 416 – 0,91 і 8,3%; Горлиця – 0,96 та 6,6%; Стратегія – 0,91 і 10,5%; та Особлива – 0,91 і 11,8%. В середньостиглій групі за цією ж ознакою кращими порівняно із стандартом були Подільська 1 – 0,91 та 8,9%; Подолянка – 0,91 і 8,6%; і Вінничанка – 0,85 та 12,6%.

За масою 1000 зерен у ранньостиглій групі кращими порівняно із стандартом були сорти Фея – 0,94 та 4,1%; Степовичка – 0,84 і 6,8%. У середньоранній групі Горлиця – 0,92 і 3,9%; Стратегія – 0,92 та 4,3%; Аркадія одеська – 0,91 та 5,1%; Нива – 0,9 і 5,5%. В середньостиглій групі порівняно із стандартом Подолянка – 0,91 та 4,9% і Вінничанка – 0,89 і 5,5%.

За кількістю продуктивних вузлів у ранньостиглій групі кращими порівняно із стандартом був сорт Фея – 0,82 та 11,2%. В середньоранній групі кращими виявилися Горлиця – 0,91 і 7,4%; Стратегія – 0,86 та 13,7%. У середньостиглій групі порівняно із стандартом кращими були Подільська 1 – 0,82 та 12,1% і Подолянка - 0,82 та 11,5%.

За кількістю бобів на рослині, яка є похідною ознакою від кількості продуктивних вузлів у ранньостиглій групі кращим порівняно із стандартом виявився сорт Фея – 0,92 і 11,5%, як і за кількістю продуктивних вузлів. У середньоранній групі Стратегія – 0,89 і 13,3%; Подільська 416 – 0,88 та 13,3%; Особлива – 0,87 та 13,9; Нива - 0,80 і 13,5%. В середньостиглій групі стиглості були кращими Вінничанка – 0,91 та 8,31%; Подолянка – 0,86 і 9,12%; Подільська 1 – 0,85 та 9,4%.

71

За масою зерна із рослини в ранньостиглій групі стиглості кращим був сорт Фея – 0,75 та 11,4%. В середньоранній групі порівняно із стандартом були сорти Горлиця – 0,82 і 6,8%; Подільська 416 - 0,79 та 8,1%. В середньостиглій групі Подолянка 0,89 і 4,1%; Подільська 1 – 0,84 та 6,7%; Вінничанка – 0,83 і 5,4%.

Серед інших сортів сої є певна частина, яка має нижчі коефіцієнти повторюваності, що свідчить про певний вплив на дані ознаки, як умов року, так і фактору взаємодії генотипу з умовами середовища.

Також нами були виділені кращі сорти із високими коефіцієнтами повторюваності і низькими коефіцієнтами варіації за переважаючою кількістю даних ознак, а саме: у ранньостиглій групі сорт Фея, в середньоранній сорти: Горлиця, Стратегія, Подільська 416 та Особлива, в середньостиглій групі Подолянка, Вінничанка і Подільська 1.

Даний аналіз мінливості прояву ознак за роки досліджень вказує на те, що у даних сортів сої прояв ознак за роки досліджень в меншій мірі піддатливий впливу погодних умов в роки досліджень. Тобто це є сорти адаптовані до абіотичних і біотичних умов вирощування на конкретних територіях, вони мають високу стійкість до несприятливих факторів.