Pобочi хаpактеpистики двигуна

I[A] N[ОБ/ХВ] M[Hм] P2[KBт] P1[KBт] KKД Ф[Bб]

2.64 1570.60 .170E+01 .28 .58 .4815 .590E-02

4.28 1556.79 .387E+01 .63 .94 .6696 .591E-02

5.92 1543.07 .604E+01 .98 1.30 .7498 .593E-02

7.56 1529.43 .823E+01 1.32 1.66 .7922 .595E-02

9.20 1516.79 .104E+02 1.65 2.02 .8171 .596E-02

10.84 1506.47 .126E+02 1.99 2.38 .8324 .597E-02

12.48 1497.67 .147E+02 2.31 2.75 .8418 .597E-02

14.12 1489.84 .169E+02 2.63 3.11 .8475 .596E-02

15.76 1482.95 .190E+02 2.95 3.47 .8505 .595E-02

17.40 1476.77 .211E+02 3.26 3.83 .8517 .594E-02

19.04 1471.15 .232E+02 3.57 4.19 .8515 .593E-02

20.68 1466.00 .252E+02 3.87 4.55 .8503 .591E-02

Робочі характеристики наведені на рис.8.

Рис.8. Робочі характеристики:

1 — P₁(P₂) 2 — n(P₂) 3 — М(P₂) 4 — η (P₂) 5 — І(P₂)

3. Вентиляційний розрахунок

3.1. Необхідна кількість повітря для охолодження двигуна

Q_н= м³/с ,

де C_p=1020Дж/(кг К) – питома теплоємність повітря;

=1,093кг/м³ – густина повітря при 50^оС;

=(15...30)С – підогрів повітря в машині зі ступенем захисту IP22.

3.2. Приймаємо зовнішній діаметр відцентрового вентилятора рівним приблизно 0,9d_c (d_c – внутрішній діаметр станини)

D₂=0,9d_c=0,9·0,196=0,1764 м.

3.3. Колова швидкість вентилятора по зовнішньому діаметру

м/с.

3.4. Внутрішній діаметр колеса вентилятора

D₁=(1,25÷1,3)D=1,25·0,13=0,162 м.

3.5. Колова швидкість вентилятора по внутрішньому діаметру

м/с.

3.6. Ширина лопаток вентилятора за 8-159 [2]

b_лв=(0,12÷0,15)D₂=0,15·0,1764=0,026 м.

3.7. Кількість лопаток приймаємо N_л=17.

3.8. Тиск вентилятора при неробочому ході

,

де _a =0,6 – аеродинамічний ККД вентилятора в режимі неробочого ходу.

3.9. Максимально можливий розхід повітря в режимі короткого замикання вентилятора

,

де – вхідний переріз вентилятора.

3.10. Аеродинамічний опір Z вентиляційної системи машини (див. рис. 5-20 [2])

Z=3·10³ Па·с²/м⁶.

3.11. Дійсний розхід повітря

м³/с.

Дійсний розхід повітря Q_p=0,0773 м³/с є більшим від необхідного Q_p=0,197 м³/с.

Перевірковий розрахунок показав, що підогрів повітря знаходиться в необхідних межах (15...30) С, тобто машина охолоджується добре.

4. Тепловий розрахунок

Тепловий розрахунок проводимо за спрощеними формулами для усталеного режиму.

4.1. Перепад температури в ізоляції якірної обмотки за 5-66 [2]

⁰С,

де k_f = 1,15 – коефіцієнт збільшення втрат в обмотці;

b_із=0,5 мм – товщина пазової ізоляції;

λ_із=0,19 Вт/(м K) – коефіцієнт теплопровідності ізоляції;

м – периметр паза;

Ом·м – питомий електричний опір міді при температурі 75 ⁰С.

4.2. Питомий тепловий потік, який приходиться на одиницю зовнішньої циліндричної поверхні якоря, включаючи при аксіальній вентиляції поверхню аксіальних вентиляційних каналів за 5-67 [2]

де m_к d_к – кількість і діаметр аксіальних вентиляційних каналів (m_к=0);

Р_с – втрати в сталі.

4.3. Коефіцієнт тепловіддачі з поверхні якоря за 5-69 [2]

Вт/(м² K),

де м/c – колова швидкість вентилятора по зовнішньому діаметру.

4.4. Перевищення температури зовнішньої поверхні якоря над температурою навколишнього середовища за 5-70 [2]

⁰С.

4.5. Питомий тепловий потік зовнішньої поверхні лобових частин визначається тільки втратами в них за 5-71 [2]

Вт/м².

4.6. Коефіцієнт тепловіддачі з поверхні лобових частин

Вт/(м² K).

4.7. Перевищення температури зовнішньої поверхні лобових частин над температурою навколишнього середовища за 5-72 [2]

⁰С.

4.8. Середнє перевищення температури обмотки якоря за 5-73 [2]

⁰С.

4.9. Середнє перевищення температури обмотки збудження над температурою навколишнього середовища за 5-76 [2]

⁰С,

де Вт/(м² K) – коефіцієнт тепловіддачі з поверхні обмоток збудження;

Вт/м²;

S_зб=0,267 м² – площа зовнішньої поверхні обмотки збудження.

З отриманих перевищень температури робимо висновок, що перевищення температури в елементах машини не більші від допустимих для ізоляції класу нагрівостійкості F.