- •2. Електромагнітний розрахунок
- •2.3. Розрахунок обмоткових даних якоря
- •Примітка: Марка плівкосклопласту — ізофлекс для класу b й імідофлекс для класів f і h.
- •2.5. Вибір матеріалу осердя якоря.
- •2.6. Розрахунок розмірів зубцевого шару якоря
- •2.9. Розрахунок розмірів головного полюса й станини. Визначення розмірів магнітного кола.
- •2.10. Розрахунок компенсаційної обмотки
- •Пазова ізоляція компенсаційної обмотки
- •2.12. Середні довжини магнітних ліній
- •2.13. Індукція в розрахункових перерізах
- •2.14. Магнітні напруги окремих ділянок магнітного кола
- •Розрахунок характеристики намагнічування машини
- •2.15. Розрахунок паралельної обмотки збудження
- •Ізоляція котушок головних і додаткових полюсів
- •2.16. Колектор і щітки
- •2.17. Комутаційні параметри
- •Розрахунок мрс обмотки додаткових полюсів
- •2.18. Розрахунок обмотки додаткових полюсів
- •2.19.Втрати і ккд
- •2.20. Розрахунок робочих характеристик
- •Pобочi хаpактеpистики двигуна
- •3. Вентиляційний розрахунок
- •4. Тепловий розрахунок
- •6. Опис конструкції
- •Література
- •1. Попічко в.В., Проектування електричних машин постійного струму. -л.:Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004.
2.3. Розрахунок обмоткових даних якоря
2.3.1. За рекомендаціями, наведеними в 2.9.3[1], вибираємо просту петльову обмотку, для якої кількість паралельних гілок 2а = 2p = 6.
2.3.2. Попереднє значення кількості провідників обмотки якоря за (2.78) [1]
де
В
- попереднє значення ЕРС обмотки якоря;
Вб
- попереднє значення робочого магнітного потоку;
м
- полюсна поділка.
2.3.3. Зовнішній діаметр колектора
Dk = (0,65 – 0,7)Da = (0,65 – 0,7)·0,13 = 0,08 – 0,09 м.
За рекомендаціями, наведеними в 2.10[1], приймаємо найближче до обчисленого значення Dk із рекомендованого ряду чисел
Dk = 0,08 м.
2.3.4. Мінімально допустиме значення колекторної поділки за табл. 2.9[1]
tkmin = 3,0·10-3 м.
2.3.5. Із визначеного у п. 2.2.3 діапазону допустимих значень Z (Zmin = 20, Zmax = 41) виберемо такі значення, за яких виконується умови симетрії (2.70)[1]обмотки якоря
Отже, кількість пазів якоря може приймати такі значення:
Z = 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39.
2.3.6. Кількість uп елементарних пазів у реальному за (2.89), (2.82) [1]
для Z = 21
для Z = 24
для Z = 27
для Z = 30
для Z = 33
для Z = 36
для Z = 39
Вибираємо варіант, у якому значення якомога менше відрізняється від цілого числа
Z = 36;
2.3.7. Перевіримо значення середньої напруги між колекторними пластинами і колекторної поділки
<
де для машин середньої й великої потужності без компенсаційної обмотки
В;
м
2.3.8. Уточнимо кількість провідників обмотки якоря
Уточнене значення відрізняється від попередньо обчисленого на 0,13 відсотка, а тому коректувати значення A і не потрібно.
2.3.9. Кількість витків у секції, кількість K колекторних пластин та кількість проводів обмотки зв'язані між собою співвідношенням за (2.89) [1]
|
2.3.10. Для подальших розрахунків приймаємо такі обмоткові дані якоря:
2.3.11. Зубцева поділка якоря
м.
2.4. Вибір корпусної та виткової ізоляції обмотки якоря
2.4.1. За табл. 2.11[1] вибираємо ізоляцію обмотки якоря класу нагрівостійкості F. Специфікація пазової ізоляції наведена в табл. Д2.1.
Таблиця Д2.1
Пазова ізоляція обмотки якоря для
Висота осі обертання, мм |
Позиція на рисунку |
Матеріал |
Кількість шарів |
Одностороння товщина, мм |
|
Назва |
Товщина, мм |
||||
80 – 112
132 – 200
|
1 2 1 2 |
Плівкосклопласт Плівкосклопласт Плівкосклопласт Плівкосклопласт |
0,35 0,35 0,25 0,25 |
1 1 2 2 |
0,35 0,35 0,50 0,50 |