Примітка: Марка плівкосклопласту — ізофлекс для класу b й імідофлекс для класів f і h.

Сумарна одностороння товщина пазової ізоляції складає 0,7 мм.

2.4.2. Приймаємо для обмотки якоря провід круглого перерізу марки ПЭТ-155 класу нагрівостійкості F (пази напівзакриті, обмотка двошарова всипна).

2.5. Вибір матеріалу осердя якоря.

2.5.1. За рекомендаціями, наведеними в 2.12[1], для осердя якоря вибираємо електротехнічну сталь марки 2013 товщиною 0,5 мм із двостороннім лаковим покриттям.

Оскільки мм, то якірні листи матимуть круглу форму з пазами по зовнішньому колу та центральним отвором для посадки на вал.

2.5.2. За табл.1.1[1] знаходимо коефіцієнт заповнення осердя сталлю

k_с = 0,93.

2.6. Розрахунок розмірів зубцевого шару якоря

2.6.1. Попереднє значення густини струму в обмотці якоря

А/м²,

де А²/м³ - допустиме значення теплового фактора для ізоляції класу F; визначається за рис. 2.21[1] .

2.6.2. Попереднє значення площі поперечного перерізу ефективного провода обмотки якоря за (2.95) [1]

м².

2.6.3. За значенням обчислюємо попередньо діаметр неізольованого проводу

і за табл. Д 4.1 додатку 4 вибираємо стандартний провід діаметром d, близьким до ; там же знаходимо його площу поперечного перерізу та діаметр з ізоляцією.

, мм.

Для підвищення надійності всипної обмотки та полегшення укладання її в пази діаметр повинен бути не більшим від 1,74 мм.

2.6.4. Допустима ширина зубця якоря у найвужчому перетині за (2.130) [1]

м,

де Тл - допустиме значення індукції в зубцях за табл. 2.15[1] ;

0,1м

– сумарна довжина пакетів осердя без радіальних каналів за (2.106, а) [1].

2.6.5. Попереднє значення висоти паза за рис. 2.24[1]

м.

2.6.6. Діаметр внутрішнього отвору осердя

м.

Приймаємо м.

2.6.7. Для вибраної висоти паза перевіримо значення індукції в спинці якоря за (2.108) [1]

Тл,

де

м

– розрахункова висота спинки якоря.

Допустиме значення індукції в спинці якоря за табл. 2.16 [1]

Тл.

2.6.8 Розраховуємо радіуси і паза із умови, щоб по всій висоті паза (див. рис.) зубець мав однакову ширину за (2.114) ) [1]

Аналогічно з рівнянь (2.112, б), (2.113, б) [1] отримуємо

Віддаль розраховують за формулою (2.116) [1]

Висоту у формули (2.114), (2.116) підставляють у межах 0,5 – 0,8 мм. Приймаємо м.

2.6.9. Для визначених розмірів паза обчислюємо:

площу паза "у штампі" за (2.117) [1]

площу паза "на просвіт" за (2.118) [1]

Припуск на складання осердя залежить від його діаметра (висоти осі обертання машини) й способу штампування листів и за табл. 2.17[1] складає 0,1 мм. Листи якорів із напівзакритими пазами штампують, як правило, компаундними штампами.

площу , яку може зайняти обмотка за (2.119) [1],

Площі розраховуємо за формулами

	(2.102)
Приймаємо	(2.103)

2.6.10. В електромашинобудуванні для характеристики співвідношення між сумарною площею розміщених у пазі проводів та площею , яку вони займуть після укладання в пази, користуються поняттям коефіцієнта заповнення паза проводами, що обчислюється за формулою (2.101) [1]

При розрахунку круглий провід замінюють квадратним розміром

2.6.11. На основі експериментальних досліджень і техніко-економічних розрахунків встановлено, що значення може бути в таких межах

Якщо , то вибирають провідник більшого діаметра, при цьому зменшиться опір обмотки якоря, втрати в ній і нагрівання машини. У випадку значного відхилення від 0,68 слід скоректувати розміри паза: збільшити ширину зубця, якщо прийнята в ньому індукція знаходиться на межі верхнього допустимого значення, або зменшити висоту паза, після чого повторити розрахунки[1].

2.6.12. Повторюємо розрахунки, прийнявши .

2.6.13. Для визначених розмірів паза обчислюємо:

площу паза "у штампі" за (2.117) [1]

площу паза "на просвіт" за (2.118) [1]

площу , яку може зайняти обмотка за (2.119) [1],

Площі розраховуємо за формулами

	(2.102)
	(2.103)

Отриманий знаходиться в допустимих межах.

2.7. Розрахунок розмірів і опору обмотки якоря.

Метою розрахунку є визначення середньої ширини секції, довжини її лобової частини, середньої довжини витка, вильоту обмотки та її опору при температурі 20 ⁰С і при робочій температурі. Для всипної обмотки із м'яких секцій розраховуємо:

2.7.1. Середня ширина секції визначається за формулами(2.135), (2.136), (2.137) [1]:

де

– середня зубцева поділка (на половині висоти паза) для елементарного паза;

– первинний крок обмотки.

2.7.2. Оскільки секції всипної обмотки не мають сформованої форми до вкладання в пази, а набувають її після вкладання, то середню довжину однієї лобової частини секції та її виліт розраховуємо за емпіричними формулами, отриманими на основі досвіду виготовлення таких обмоток(2.138) [1]:

;

2.7.3. Середня довжина витка за (2.140) [1]:

2.7.4. Опір обмотки якоря за (2.141) при температурі 20 ⁰С [1]:

Ом;

де Ом м – питомий опір міді при температурі 20 С;

2.7.5. Опір обмотки якоря при робочій температурі за (2.142) [1]:

Ом.

Робочою температурою називають температуру, яку матиме обмотка в номінальному режимі. Оскільки ця температура може бути визначена лише після розрахунку машини, то згідно ГОСТ 183–74 попередньо її приймають такою, що дорівнює 115 ⁰С – з ізоляцією класів F та H. Відповідно до (2.143) [1] Ом∙м.

2.8. Розрахунок довжини повітряного проміжку між якорем і головними полюсами

За рекомендаціями, наведеними в 2.15[1], приймаємо повітряний проміжок концентричної форми, значення якого

м.

Приймаємо м.