- •Змістовний модуль 1
- •Змістовний модуль 1
- •Визначте предмет та мету товарознавства. Наведіть приклади прояви споживних властивостей конкретного товару. Обґрунтуйте загальнопрофесійну функцію товарознавства.
- •Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства?
- •Основні категорії товарознавства – споживна вартість, споживна цінність. Наведіть приклади їх визначення для конкретного товару. В чому полягає організаційно-комерційна функція товарознавства.
- •Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства.
- •Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
- •Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару.
- •Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
- •Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
- •Визначте потреби людини як необхідну властивість функціонування суспільства.
- •Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
- •Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
- •Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.
- •Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб.
- •Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
- •Порівняйте теорії раціонального збалансованого та адекватного харчування.
- •Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади.
- •Визначте сутність поняття «товарорух» та зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів?
- •Які хімічні процеси впливають на зміну споживних властивостей товарів?
- •Сутність біохімічних процесів (дихання) та їх значення для зберігання продуктів.
- •Сутність гідролітичних процесів та їх значення для зберігання продуктів.
- •Для яких товарів характерними є процеси автолізу при їх зберіганні?
- •Біологічні пошкодження харчових продуктів та заходи боротьби із шкідниками.
-
Сутність біохімічних процесів (дихання) та їх значення для зберігання продуктів.
Біохімічні процеси відбуваються за участю ферментів самого продукту.
Дихання
-
необоротний процес окиснення енергетичних речовин (вуглеводів, білків, кислот) для покриття потреб в енергії для нормального перебігу фізіологічних процесів.
-
Воно є визначальним процесом у таких видах рослинної сировини, як свіжі овочі, плоди, гриби, картопля, зерно.
-
Дихання може бути: анаеробним та аеробним. При анаеробному диханні спостерігається псування вмісту продукту, виділяється велика кількість токсичних речовин.
Чим більше С02 і менше О2 у повітрі, тим повільніше відбувається аеробне дихання. При мінімальних кількостях кисню посилюється анаеробне дихання, що призводить до нагромадження в тканинах ацетальдегіду й спирту, які згубно діють на них.
Якщо своєчасно не відводити із сховищ тепло й зайву вологу (шляхом вентилювання), що виділяється в процесі аеробного дихання плодів, овочів і зернових, різко зростає інтенсивність дихання. Останнє може призвести до самозігрівання й навіть до самозапалювання великих мас продуктів.
У результаті інтенсивного дихання окислюються органічні речовини плодів, овочів, зернових, що спричинює втрату маси й зниження харчової цінності продуктів
-
Сутність гідролітичних процесів та їх значення для зберігання продуктів.
Гідролітичні процеси відбуваються в товарах і напівфабрикатах під впливом ферментів гідролаз. Інтенсивність цих процесів і їх вплив на якість залежить від хімічного складу товару, наявності й активності ферментів, а також умов зберігання, тобто впливу зовнішнього середовища.
Гідролітичні процеси
-
впливають на процеси дозрівання зимових сортів яблук та груш на початку зберігання.
-
під час зберігання жировмісних продуктів відбувається гідроліз жиру, тим самим підвищується кислотне число жиру;
-
білки м’яса та риби гідролізуються до амінокислот, що може призвести до надмірного розм’якшення консистенції товару.
-
Гідролітичні процеси можуть здійснювати позитивний і негативний вплив на якість продуктів. На першій стадії зберігання, коли у плодах і овочах відбуваються процеси дозрівання, крохмаль перетворюється в цукри, нерозчинний протопектин – у пектин, ці зміни носять позитивний характер, тому що дозрілі плоди і овочі стають солодшими і м’якшими. Але при подальшому розвитку цих процесів, коли відбувається повний гідроліз протопектину, а частина пектину перетворюється в пектові кислоти, тканини плодів стають дуже м’якими, розвалюються, майже зовсім втрачають товарний вигляд і доброякісність.
-
Гідролітичні процеси, якщо вони проходять при зберіганні готових для споживання продуктів, негативно впливають на їхню харчову вартість – зменшується енергетична цінність, можуть погіршуватися органолептичні властивості (смак, запах).
-
Для яких товарів характерними є процеси автолізу при їх зберіганні?
Автоліз – це процеси, які проходять у тканинах м’яса і риби за участю тканинних ферментів. Під автолізом розуміють такі ферментативні процеси, як гліколіз (перетворення глікогену в молочну кислоту в анаеробних умовах), протеоліз (розщеплення білків до амінокислот) і ліполіз (гідроліз жиру до жирних кислот і гліцерину).
При глибокому автолізі відбувається подальший розпад білків, жирів, легше відділяється м’ясний сік, з’являється неприємний кислий смак.