40. Лексико-семантичні категорії: синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, конверсиви.

Синоніми — це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням.

Синоніми абсолютні (повні), синоніми, які повністю збігаються за значенням. Вони можуть взаємозамінюватися абсолютно в усіх контекстах. (Напр: мовознавство і лінгвістика). Часткові синоніми — синоніми, які не повністю збігаються. Відповідно серед них виділяють семантичні(які різняться відтінками значень – шлях і дорога), стилістичні (с. які різняться емоційно-експресивним забарвленням – їсти жерти) й семантико-стилістичні (с. які одночасно різняться відтінками значень і стиліст забарвленням – іти плестись).

Антоніми— різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Розрізняють чотири групи антонімів: контрарні (виражають якісну протиставленість і утворюють градуальні опозиції. (Напр:молодий (чоловік) — нестарий — середніх літ — літній — старий), )ком-

плементарні. Заперечення одного з них дає значення іншого: істинний — хибний (не+істинний=хибний),контрадикторні (один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності: молодий — немоло-дий )та векторні(виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей: в'їжджати — виїжджати,

Гіперо-гіпонімія – родовидові відношення в лексико-семантичній системі.(Напр: береза, дуб, — дерево;) Родові слова називають гіперонімами, а видові — гіпонімами. Конверсией - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні відношення в лексико-семантичній системі.(Напр. Сестра молодша від брата, Брат старший від сестри.)

41. Лексико-семантична система мови. Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).

Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми.

Парадигматичні відношення — це відношення між словами на основі спільності або протилежності їх значень. Найбільшими парадигматичними об'єднаннями є лексико-семантичні поля.

Лексико-семантичнє поле - сукупність парадигматично пов'язаних лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ. Синтагматичні відношення — лінійні зв'язки слова, його сполучуваність, контекст. Кожне слово поєднується не з будь-яким іншим словом, а тільки з певними словами.

АКТИВНА ЛЕКСИКА — частовживані

слова.

ПАСИВНА ЛЕКСИКА — це слова, якими переважно є застарілі слова, слова, які тільки-но з'явилися в мові (а також професіоналізми, екзотизми, жаргонізми й арготизми.

42. Поняття про етимологію. Принципи наукової етимології. «Народна етимологія». Деетимологізація.

Етимологія - розділ мовознавства, який вивчає походження слів.Завдання й основна мета етимології — знайти й пояснити давні (первинні) значення та форми слів. НАУКОВА ЕТИМОЛОГІЯ пов'язана з порівняльно-історичним методом і ґрунтується на шести принципах: фонетичному, семантичному, словотвірному, генетичному,речовому і просторовому.

НАРОДНА (ПОБУТОВА) ЕТИМОЛОГІЯ — етимологізування за першим випадковим співзвуччям, без врахування фонетичних законів. Втрату словом своєї внутрішньої форми, тобто етимологічних зв'язків із спорідненими словами називають деетимологізацією.