59. Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень.

Словосполучення — група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, використовувана як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним. За зовн.-синтаксичними стосунками С. поділяються на сурядні і на підрядні С. За надрядним словом С. поділяються на субстантивні — безприйменникові (ріг хати) й прийменникові, ад'єктивні (високий ростом), прономінальні (ми всі), нумеральні (п'ять вершників). адвербіальні (дуже гарно) й вербальні (читати книжку), причому кожне з них має по 6 комбінаційних різновидів (напр., субстантивно-нумеральне С.: три яблука)

60. Синтаксичні зв'язки слів у словосполученні та реченні.

У мовах світу існують, крім сурядного, такі основні типи синтаксичних зв'язків: узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет.

КООРДИНАЦІЯ — це взаємна супідрядність підмета і присудка (вода чиста).

ПРИЛЯГАННЯ — зв'язок між словами в словосполученні,

який виражається позиційно Наприклад: рух уперед, слухати уважно. ТЯЖІННЯ — це узгодження предикативного означення з підметом. Наприклад: Батько повернувся задоволений. ІНКОРПОРАЦІЯ— поєднання слів-коренів, сукупність яких оформляється службовими елементами. ЗАМИКАННЯ — синтаксична побудова, яка вимагає дистантного розташування найтісніше пов'язаних слів.

ІЗАФЕТ— атрибутивне словосполучення, яке складається з двох іменників, перший з яких є означенням.

61. Речення як основна комунікативна одиниця. Ознаки речення. Речення і судження.

Найменшою одиницею спілкування є речення.

Речення — це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість, що несе певну інформацію.

Речення від слова й словосполучення відрізняється трьома основними ознаками: комунікативністю, модальністю й предикативністю.

Комунікативність — це спрямованість висловлювання на слухача, яка виражається за допомогою інтонації Модальність — це особисте

Предикативність — це прив'язка висловлювання до дійсності, що виражається за допомогою часових форм дієслові та обставин місця й часу.

62. Члени речення і частини мови..Актуальне членування речення.

Актуальне членування речення — це членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення і те, що про нього говориться.

Речення має дві змістові частини: одна з них називає предмет мовлення, інша якусь нову інформацію про нього. Друга частина є головною. Вихідна частина висловлювання (дане, відоме) називається темою, а та частина, яка щось стверджує про тему, — ремою

Існує два основних типи співвідношення тем у сусідніх реченнях:

1)послідовний (темою наступного речення є тема попереднього)

2)паралельний (одна й та сама тема повторюється в декількох реченнях):