7. Структура мови. Основні та проміжні рівні, їх одиниці. Синхронія та діахронія.

Мова є системою..Кожна система має свою структуру.. Так, зокрема, мова має чотирирівневу будову. Найнижчим рівнем є фонологічний, далі йде морфологічний, відтак лексико-семантичний, і найвищим рівнем є синтаксичний. Кожен рівень має свою одиницю: фонологічний- фонему, морфологічний — морфему, лексико-семантичний — лексему (слово), синтаксичний -речення.

Для позначення понять стану мови, її певного

часового зрізу, з одного боку, і розвитку, зміни мови протягом тривалого часу — з іншого в мовознавстві використовують терміни синхронія і діахронія. Синхронія — 1) стан мови в певний момент її розвитку, в певну епоху; 2) вивчення мови в цьому стані (в абстракції від часового чинника). Діахронія—1) історичний розвиток мови; 2) дослідження мови в часі, в її історичному розвитку.

8. Мова як знакова система. Специфіка мовного знака. Місце мови серед інших знакових систем

У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Семіотика – наука, що вивчає знаки. Знак — матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використовується для отримання, зберігання і передачі інформації. Основними ознаками знака є матеріальність.

Речення не можна вважати знаком, бо воно вже складається зі знаків і належить до рівня структур. Мовні знаки, як і знаки інших семіотичних систем, є умовними, довільними.

9. Мова і мислення, їх взаємозв’язок. Типи мислення. Мова і мовлення. Невербальне мислення. Мова і мислення.

Мислення - узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях й умовиводах.

Представники першої точки зору вважали, що мова — це всього лише форма мислення. Представники протилежного погляду стверджували, що мова й мислення між собою абсолютно не пов'язані, мислення не залежить від мови, воно здійснюється в інших формах.Насправді мова й мислення тісно пов'язані між собою

Загалом існує три типи мислення: 1) чуттево-образне.

2) технічне (практично-дійове); 3) поняттеве мислення - здійснюєтся за допомогою мови.

Мова і мовлення.

Мова — система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Мовлення — конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації. Загалом мову і мовлення розрізняють за такими параметрами:

1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення—конкретне. 2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте; мовлення — динамічне (рухливе), випадкове й унікальне. 3. Мова — явище психічне, а мовлення — психофізичне. 4. Мовлення — лінійне, мова — нелінійна.

10. Гіпотези походження мови (донаукові та наукові). Первісні центри виникнення мови.

У XVII—XIX ст. з'явилося кілька гіпотез походження мови — звуконаслідувальна, звукосимволічна, вигукова, соціального договору, трудових вигуків, жестів та ін.ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНА ГІПОТЕЗА. Полягає в тому, що мова виникла шляхом наслідування людиною звуків природи.

Згідно зі ЗВУКОСИМВОЛІЧНОЮ ГІПОТЕЗОЮ між почуттями й емоціями людини і звуками є певний прямий зв'язок. ВИГУКОВА ГІПОТЕЗА (ЕМОЦІЙНА, ДОВІЛЬНИХ ВИГУКІВ). Суть її в тому, що предмети навколишнього світу викликали в людини певні почуття, і вона мимоволі вимовляла звуки, які й стали першими словами.

ГІПОТЕЗА СОЦІАЛЬНОГО ДОГОВОРУ. Її основоположником вважають Діодора Сицилійського. Її можна заперечити таким фактом: щоб домовитися, необхідно було вже мати мову.

ГІПОТЕЗА ТРУДОВИХ ВИГУКІВ.

За цією гіпотезою, інстинктивні вигуки супроводжували колективні трудові дії.

ГІПОТЕЗА ЖЕСТІВ. За цією гіпотезою, спочатку виникла мова жестів, а потім на її основі звукова мова.

ГІПОТЕЗА ПОХОДЖЕННЯ МОВИ Ф. ЕНГЕЛЬСА. За цією гіпотезою, багато тисячоліть тому в Південній Азії жила високорозвинена порода людиноподібних мавп — австралопітеки, після яких згодом зявилися гомо сапієнс.

ТЕОРІЯ МОНОГЕНЕЗУ— вчення про походження всіх мов світу від однієї мови.

ТЕОРІЯ ПОЛІГЕНЕЗУ— протилежний моногенезові погляд.