20.Флективні мови синтетичної та аналітичної будови. Мови народів і народностей України.

Флективні мови — мови, в яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення).(індоєвропейські та семіто-хамітські). Флективні (фузійні) мови поділяють на синтетичні та аналітичні. СИНТЕТИЧНІ МОВИ— мови, у яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах слова (граматичне значення виражається за допомогою флексій і формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму)(укр.,рос,біл,пол,чес,лит,нім)

АНАЛІТИЧНІ МОВИ характеризуються тенденцією до окремого (аналітичного) вираження лексичних і граматичних значень (лексичне значення виражене повнозначними словами, а граматичне службовими словами, порядком слів, інтонацією).(всі роман,анг,дат,тадж,гінді,урду,болг,макед та ін.)

21. Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.

Письмо — штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі. "Предметне письмо", або протописьмо, — оптичні мнемонічні системи, які не відтворюють безпосереднього мовлення, а є нагадуванням чи підказкою для особи, яка приймає повідомлення.

Першим етапом граф письма була піктографія.

Піктографія—відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або послідовності малюнків (малюнкове письмо).. Другим етапом у розвитку графічного письма була ідеографія.

Ідеографія - письмо графічними знаками, що позначають поняття. Основною одиницею ідеографії є ідеограма, або логограма, — писемний знак, який, на відміну від букв, позначає не звук чи склад якоїсь мови, а ціле слово або корінь слова.

22. Основні етапи розвитку фонографічного письма.

Фонографія— різновид письма, в якому графічні знаки позначають звуки. Фонографічне письмо передає мову не тільки в її граматичній будові, а й у фонетичному звучанні. У розвитку фонографії розрізняють три етапи: складове, консонантне і буквено-звукове письмо.

Складове, або силабічне письмо —це система графічних знаків, які передають звучання скла-

дів, тобто кожен склад позначається окремим знаком..

Консонантне письмо – в алфавіті букви позначають лише приголосні.

Буквенно-звукове - започаткували давні греки. Запозичивши букви у фінікійців, вони стали позначати ними не тільки приголосні, а й голосні. На відміну від фінікійців греки стали писати зліва направо і відповідно обернули зображення букв.

23. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.

Графіка -1) сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків);2) розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між графемами і звуками. Букви певної мови складають її алфавіт. Алфавіт - сукупність букв якогось фонографічного письма, розташованих у історично усталеному порядку.

За співвідношенням зі звуками букви бувають:

1) однозначні: вони завжди позначають тверді звуки [ц] і [ш]);2) двозначні: укр. п, б, в, т, д, н, с, з, л, р (позначають тверді й м'які звуки);

3) які позначають два звуки: я, ю, є, ї , їх можна назвати силабографемами;

4) які не позначають жодного звука: укр. ь, рос. ъ, ь. Орфографія - 1) система однакових написань, що історично склалася, яку використовують в писемному мовленні; Існує чотири принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний та ідеографічний.

Фонетичний принцип. Суть його полягає в тому, що слова пишуть так, як вимовляють. Морфологічний принцип. Для нього характерне однакове написання однієї й тієї самої морфеми незалежно від її вимови в тій чи іншій позиції. Історико-традиційний принцип. Він полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість,

Ідеографічний, або символічний, принцип . Опирається на смислові відмінності подібних написань(напр, в укр. мові є слова компанія і кампанія.