- •Часть 1. Економическая история ведущих зарубежных стран
- •Предмет и метод экономической истории.
- •Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •15. Развитие экономики Англии с 1870 по 1913 гг.
- •16. Развитие экономики Франции с 1870 по 1913 гг.
- •17. Развитие экономики Германии из 1870-1913 гг.
- •18. Развитие экономики сша с 1870 по 1913 гг.
- •Вплив першої світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •Економіка Англії в період 1914-1939 рр.
- •Економіка Франції в період 1914-1939 рр.
- •Економіка Німеччини в період 1914-1939 рр.
- •Економіка сша в період 1914-1939 рр.
- •Криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •Криза 1929-1933 рр. В сша. Новий курс Рузвельта.
- •26. Влияние второй мировой войны на экономику сша
- •27. Развитие экономики сша в 50-60 гг. XX ст.
- •28. Развитие экономики сша в 70-90 гг. XX ст.
- •29. Влияние Второй мировой войны на хозяйство Англии. Послевоенные преобразования в экономике
- •30. Развитие экономики Англии в 50-60 гг. XX ст.
- •31. Развитие экономики Англии в 70-90 гг. XX ст.
- •32. Влияние Второй мировой войны на хозяйство Германии. Послевоенные преобразования в экономике. Возникновение фрг и ее развитие в 1945-1950 гг.
- •33. Развитие экономики фрг в 50-60 гг. XX ст.
- •34. Развитие экономики фрг в 70-90 гг. XX ст.
- •Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 1945-1950 рр.
- •Розвиток економіки Франції в 50-60 рр. XX ст.
- •Розвиток економіки Франції в 70-90 рр. XX ст.
- •Часть 2
- •40. Социально-экономические предпосылки формирования Киевской Руси. Критика норманской теории
- •41. Развитие сельского хозяйства, ремесла и торговли Киевской Руси
- •42. Экономические причины и последствия распада Киевской Руси
- •43. Татаро-монгольськое завоевание Киевской Руси. Формы эксплуатации непосредственных производителей
- •44. Сельское хозяйство и промышленность Украины в 13 – первой половине 17 в.
- •45. Долговременный процесс закрепощения украинского крестьянства (в период 14-17 ст.). Литовские статуты
- •46. Развитие ремесла и торговли украинских земель в 13 – первой половине 17 в.
- •47. Социально-экономические последствия освободительной войны украинского народа под проводом б. Хмельницкого
- •48. Хозяйство Украины во второй половине 17 – 18 в. Сельское хозяйство. Промыслы. Мануфактура. Торговля
- •49. Реформы Петра і и их влияние на экономическое развитие Левобережной Украины
- •Розвиток господарства України в 1928-1941 рр.
- •Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.).
- •Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 рр.).
- •Розвиток економіки України в 50-60 рр. XX ст.
- •Господарські реформи 1957 р. Та 1965 р., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •Розвиток економіки України в 70-80 рр. XX ст.
- •Розвиток економіки незалежної України
- •Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції. - нет
41. Развитие сельского хозяйства, ремесла и торговли Киевской Руси
За феодалізму земля була основним засобом виробництва.
Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Спираючись на давні традиції, особливо великого розвитку досягло землеробство. Це сталося за рахунок використання досконалих та різноманітних знарядь праці (плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса) та різних, залежно від географічних умов, систем обробітку ґрунту (вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами). У сукупності ці чинники сприяли високому рівню продуктивності зернового господарства. Зокрема, середня врожайність зернових становила сам — 6,2, тобто одна десятина (1,09 га) давала 8 ц зерна. Здобутки в землеробстві в поєднанні із значними площами пасовиськ та сінокосів були підґрунтям для розвитку приселищного скотарства. Допоміжними галузями господарства стали промисли — бджільництво, мисливство, рибальство.
Важливе місце в господарському житті давньоруського суспільства належало ремеслу. У Київській Русі найпоширенішими його видами були залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництва, всього ж існувало понад 60 видів ремесел. Соціальна організація ремісничого виробництва ніби віддзеркалювала процес розвитку феодальних відносин. Існувало три категорії ремісників: сільські, вотчинні та міські. На ранньофеодальному етапі переважають перша і друга категорії; за часів роздрібненості дедалі більшу роль відіграє третя. Міське ремесло відрізняється від сільського складністю, різноманітністю та якістю. Найбільших успіхів давньоруське ремесло досягло в металургії та обробці заліза. За даними археологічних досліджень, асортимент виробів із заліза цього періоду налічує до 150 назв.
Прогресуюче відокремлення ремесла від землеробства, диференціація ремісничих спеціальностей, концентрація та організація ремісників зумовили піднесення торгівлі та зростання міст. Розквіту Київської Русі сприяло й те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів. Одним із найдавніших і освоєних був «грецький» шлях («із варяг в греки»), що через Дніпро зв'язував Прибалтику та Причорномор'я. «Шовковий» шлях, який пролягав через Наддніпрянщину, з'єднував Центральну Європу з Середньою Азією та Китаєм. «Соляний» та «залізний» були сполучною ланкою між Кавказом та Прикарпаттям.
Активні торговельні відносини та операції сприяли становленню в Давньоруській державі грошової системи. Перші монети на території України, головним чином, римські, з'явилися в II—III ст. З часом східні слов'яни запровадили власну специфічно місцеву грошову одиницю — «куну» (хутро куниці або білки).
У добу піднесення Київської Русі інтенсивно розгортається процес урбанізації. «Гради» (городища) — своєрідні зародки майбутніх міст — виникають у східних слов'ян ще в VI ст.
Отже, за доби Київської Русі в соціально-економічній сфері розпочався процес становлення феодальних відносин — формується система приватного землеволодіння, ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно йде диференціація феодально залежного населення.