- •Часть 1. Економическая история ведущих зарубежных стран
- •Предмет и метод экономической истории.
- •Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •15. Развитие экономики Англии с 1870 по 1913 гг.
- •16. Развитие экономики Франции с 1870 по 1913 гг.
- •17. Развитие экономики Германии из 1870-1913 гг.
- •18. Развитие экономики сша с 1870 по 1913 гг.
- •Вплив першої світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •Економіка Англії в період 1914-1939 рр.
- •Економіка Франції в період 1914-1939 рр.
- •Економіка Німеччини в період 1914-1939 рр.
- •Економіка сша в період 1914-1939 рр.
- •Криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •Криза 1929-1933 рр. В сша. Новий курс Рузвельта.
- •26. Влияние второй мировой войны на экономику сша
- •27. Развитие экономики сша в 50-60 гг. XX ст.
- •28. Развитие экономики сша в 70-90 гг. XX ст.
- •29. Влияние Второй мировой войны на хозяйство Англии. Послевоенные преобразования в экономике
- •30. Развитие экономики Англии в 50-60 гг. XX ст.
- •31. Развитие экономики Англии в 70-90 гг. XX ст.
- •32. Влияние Второй мировой войны на хозяйство Германии. Послевоенные преобразования в экономике. Возникновение фрг и ее развитие в 1945-1950 гг.
- •33. Развитие экономики фрг в 50-60 гг. XX ст.
- •34. Развитие экономики фрг в 70-90 гг. XX ст.
- •Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 1945-1950 рр.
- •Розвиток економіки Франції в 50-60 рр. XX ст.
- •Розвиток економіки Франції в 70-90 рр. XX ст.
- •Часть 2
- •40. Социально-экономические предпосылки формирования Киевской Руси. Критика норманской теории
- •41. Развитие сельского хозяйства, ремесла и торговли Киевской Руси
- •42. Экономические причины и последствия распада Киевской Руси
- •43. Татаро-монгольськое завоевание Киевской Руси. Формы эксплуатации непосредственных производителей
- •44. Сельское хозяйство и промышленность Украины в 13 – первой половине 17 в.
- •45. Долговременный процесс закрепощения украинского крестьянства (в период 14-17 ст.). Литовские статуты
- •46. Развитие ремесла и торговли украинских земель в 13 – первой половине 17 в.
- •47. Социально-экономические последствия освободительной войны украинского народа под проводом б. Хмельницкого
- •48. Хозяйство Украины во второй половине 17 – 18 в. Сельское хозяйство. Промыслы. Мануфактура. Торговля
- •49. Реформы Петра і и их влияние на экономическое развитие Левобережной Украины
- •Розвиток господарства України в 1928-1941 рр.
- •Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.).
- •Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 рр.).
- •Розвиток економіки України в 50-60 рр. XX ст.
- •Господарські реформи 1957 р. Та 1965 р., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •Розвиток економіки України в 70-80 рр. XX ст.
- •Розвиток економіки незалежної України
- •Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції. - нет
48. Хозяйство Украины во второй половине 17 – 18 в. Сельское хозяйство. Промыслы. Мануфактура. Торговля
Еволюція соціальних відносин і розвиток народного господарства України в другій половині ХVІІ — початку ХVІІІ ст. відбувається у складних суспільно-політичних умовах. Об’єднання в 1654 р. української держави з російською сприяло розвиткові продуктивних сил у сільському господарстві, ремеслі й промислах, піднесенню мануфактурного виробництва та зростанню міст. До того ж не можна заперечувати негативну роль царизму в історичній долі українського народу, адже суспільно-політичний лад, що сформувався за часів Б. Хмельницького, був несумісним із самодержавно-кріпосницькою системою Росії, і це врешті-решт призвело до повної втрати як політичної автономії, так і самобутніх рис господарського розвитку.
Зростання товарності поміщицьких господарств сприяє зростанню посівів технічних культур, покращуються породи великої рогатої та робочої худоби, овець тощо. У маєтках зростає промислове виробництво з переробки сільськогосподарської продукції.
Ліквідація кріпацтва, що відбувається в процесі Визвольної війни, особиста свобода селян, перехід землі у власність Війська Запорізького відкривали широкі можливості для розвитку підприємницької ініціативи. Підприємцями ставали не лише багаті міщани, але й козаки та збагатілі селяни. Особливого поширення цей процес набув у таких галузях, як селітроваріння, залізоробна промисловість, виробництво скла тощо. З кінця ХVІІ ст. козацька старшина, яка зміцнила своє становище, починає прибирати до своїх рук також і інші галузі промисловості. Але враховуючи той факт, що на цей період старшинське землеволодіння стає домінуючим, а особиста залежність селян-виробників посилюється, то старшинська підприємницька діяльність набирає феодальних рис, притаманних мануфактурному виробництву в Росії.
Надзвичайно багато роблячи для розвитку мануфактурного виробництва в Росії, здійснюючи політику «насадження мануфактур», Петро І одночасно накладав певні заборони на розвиток їх в Україні, створюючи умови, перш за все, для підприємців-росіян та іноземців. Використовуючи українську сировину, російський уряд створював казьонні (скарбові) мануфактури, всіляко підтримував створення й приватних, але таких, якими володіли б росіяни, продукція яких ішла виключно на потреби російської армії та флоту.
На кінець 18 ст. рівень сільськогосподарського виробництва, особливо селянського, залишався надзвичайно низьким. Головними його напрямами були хліборобство та вирощування технічних культур. З 80-х років XVIII ст. почали широко культивувати картоплю, особливо у селянських господарствах. Картопля часто починає замінювати селянам хліб. Втягування поміщицьких господарств у товарно-грошові відносини призводило до зростання панщини, яка досягла наприкінці XVIII ст. у багатьох фільварках 6—7 днів на тиждень.
Розвиток сільського господарства, ремесла, мануфактур зумовлював розвиток економічних зв’язків між окремими регіонами, зростання кількості базарів і торгів; усе більшого значення набували ярмарки, що у ХVІІІ ст. вже діяли протягом року у визначений час. Ярмарки відігравали велику роль в економіці України, вони сприяли розширенню торговельних зв’язків між окремими регіонами.