- •Часть 1. Економическая история ведущих зарубежных стран
- •Предмет и метод экономической истории.
- •Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •15. Развитие экономики Англии с 1870 по 1913 гг.
- •16. Развитие экономики Франции с 1870 по 1913 гг.
- •17. Развитие экономики Германии из 1870-1913 гг.
- •18. Развитие экономики сша с 1870 по 1913 гг.
- •Вплив першої світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •Економіка Англії в період 1914-1939 рр.
- •Економіка Франції в період 1914-1939 рр.
- •Економіка Німеччини в період 1914-1939 рр.
- •Економіка сша в період 1914-1939 рр.
- •Криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •Криза 1929-1933 рр. В сша. Новий курс Рузвельта.
- •26. Влияние второй мировой войны на экономику сша
- •27. Развитие экономики сша в 50-60 гг. XX ст.
- •28. Развитие экономики сша в 70-90 гг. XX ст.
- •29. Влияние Второй мировой войны на хозяйство Англии. Послевоенные преобразования в экономике
- •30. Развитие экономики Англии в 50-60 гг. XX ст.
- •31. Развитие экономики Англии в 70-90 гг. XX ст.
- •32. Влияние Второй мировой войны на хозяйство Германии. Послевоенные преобразования в экономике. Возникновение фрг и ее развитие в 1945-1950 гг.
- •33. Развитие экономики фрг в 50-60 гг. XX ст.
- •34. Развитие экономики фрг в 70-90 гг. XX ст.
- •Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 1945-1950 рр.
- •Розвиток економіки Франції в 50-60 рр. XX ст.
- •Розвиток економіки Франції в 70-90 рр. XX ст.
- •Часть 2
- •40. Социально-экономические предпосылки формирования Киевской Руси. Критика норманской теории
- •41. Развитие сельского хозяйства, ремесла и торговли Киевской Руси
- •42. Экономические причины и последствия распада Киевской Руси
- •43. Татаро-монгольськое завоевание Киевской Руси. Формы эксплуатации непосредственных производителей
- •44. Сельское хозяйство и промышленность Украины в 13 – первой половине 17 в.
- •45. Долговременный процесс закрепощения украинского крестьянства (в период 14-17 ст.). Литовские статуты
- •46. Развитие ремесла и торговли украинских земель в 13 – первой половине 17 в.
- •47. Социально-экономические последствия освободительной войны украинского народа под проводом б. Хмельницкого
- •48. Хозяйство Украины во второй половине 17 – 18 в. Сельское хозяйство. Промыслы. Мануфактура. Торговля
- •49. Реформы Петра і и их влияние на экономическое развитие Левобережной Украины
- •Розвиток господарства України в 1928-1941 рр.
- •Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.).
- •Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 рр.).
- •Розвиток економіки України в 50-60 рр. XX ст.
- •Господарські реформи 1957 р. Та 1965 р., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •Розвиток економіки України в 70-80 рр. XX ст.
- •Розвиток економіки незалежної України
- •Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції. - нет
Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.).
У червиi 1941 р. розпочалася Велика Вітчизняна вiйна.Господарство Україии, з початку вiйни було переорiентовано на потреби оборони. Почалася масова евакуацiя на Схiд заводiв,робiтникiв та iнженерiв. Майже все обладнання з украiнських електростанцiй було вивезено i встановлено на нових станціях.
Перед нiмецьким вторгненням зерно та iншi види продовольства форсованими темпами вивозились на державнi заготiвельнi пункти. Що неможливо було вивезти — спалювали, з наказу сталiнського керiвництва в Українi застосовувалась тактика “спаленої землi”. У Донбасi було затёплено yci шахти, знищено промисловi об’екти Дніпрельстану, всi 54 домни,зруйновано залiзницi, телеграфнi лiнii тощо. Все це негативно позначилося на життевому рiвнi населення, яке залишилося на окупованiй нiмцями територii.
Фашистський режим, який встановився на українських землях, поставив перед собою завдання пiдкорити та колонiзувати Україну, знищити її народ. Гiтлер планував переселення в Україiну в найближчi двадцять рокiв 20 млн нiмiців. Одна частина мiсцевого Населения пiдлягала винищенню, iнша —зведенню до статусу рабiв, решта — виселенню до Азiї.
Масовi страти вiдбувалися майже в кожному мiстi. Iншим засобом винищення мирного йаселення мав стати голодомор. Вже в груднi 1941 р. нiмецька адмiнiстрацiя вирішила збільшити обсяг продовольчого постачання Рейху з України шляхом зменшення числа надлишкових споживачiв” —євреїв і населення украiнських мiст, таких як Київ”,для яких навiть не встановлювалася норма рацiонованого пайка. В iншиx українських містах передбачалося рiзко скоротити цi йорми. У результаті цих заходiв у великих мiстах склалася катастрофiчна ситуацiя з продовольством.
Серед iнших заходiв окупацiйної влади була примусова мобiлiзацiя робочої сили з України. зберегалася колгоспна, та існували значні труднощі з адмiнiстративним апаратом. Нiмцi визнали радянськi колгоспи й радгоспи найефективнiшим способом викачування з мiсцевого населення хлiба і продовольства.Пiд час вiйни нiмцi возили з України зерно, м’ясо, олiю,масло, цукор і навiть чорнозем. Промисловi пiдприемства, якi залишились неушкодженими, нiмецька адмiнiстраця оголосила власнiстю Нiмеччини i нещадно експлуатувала.
Безпосередні збитки, завданi господарству республiки, становили 285 млрд ирб.в цiнах 1940 р. (загальнi збйтии СРСР складали 679 млрд крб.,з яких 255 млрд — Росiї). Проте, найстрапiнiщими були людеькi втрати, якi, за рiзними даними, в Українi становили вiд 7 до 15 млн чоловiк. 2,4млн мирних жителiв республiки було силомiць вивезено до Нiмеччини на примусовi роботи.
Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 рр.).
Вiдбудова зруйнованого війною господарства вiдбувалася у надзвичайно складних умовах. За роки війни змiнилася структура економiки.З усьго, що було евакуйовано пiд час вiйни з України, поверталася незначна частина.За вивезене майно Україна не отримала ніякої компенсацiї.Натомiсть за нове обладнання яке поступало в Україну після війни, доводилось платити з власного бюджету.Вiдбудова промисловості здiйснювалася однобоко.Випереджаючими темпами розвивалися галузi важкої промисловості, хронiчно вiдставали харчова та легка промисловiсть. Внаслiдок вiйни та колективноi системи господарюваня сiльське господарство повністю деградувало. Хронiчно не вистачало технiки, реманенту, тяглової худоби, насiння, рабочих рук. Колгоспник був вiдчужений вiд засобiв виробництва, вiд розподiлу створеного ним продукту. Вироблена колгоспамк продукцiя державою не закуповувалася, а фактично вилучалася методом продрозкладки. Оплата працi сiльських виробникiв була символiчною.Село не забезпечувалося пенсiями.
Катастрофу сiльського господарства України довершила жорстока посуха, ака знищила врожай у пiвденних областях республiки. Почався голод, який охопив мiльйони жителiв Україiни. Майже 800 тие. осiб загинуло.Голоду 1946—1947 рр. можна було уникнути. У краiнi були достатнi продовольчi резерви.Однак добiрву пшенищо вивозили за кордон.Вуло вiдбудоваио Днiпрогес, заводи “Азовсталь”, машинобудiвнi заводи Киева, Харкова, введено в дiю газопровід Дашава—Київ. На кiнець 1950 р. бiльше, нiж до вiйни,видобували залiзної руди, виробляли прокату чорних металiв,продукції машинобудування, електроенергii, цементу тощо.
У груднi 1947 р. з метою змiцнення фiнансiв (скорочення грошовоi маси, випущеноi пiд час вiйни) було здiйснено горшову реформу, яка ще бiльше погiршила становище простого населення.ЇЇ проводили конфiскацiйними методами. Старi гроші обмiнювалися на новi у спiввiдношенні 10:1.Пiсля голоду 1946—1947 рр. розпочалося повiльне пiднесення сільского господарства. Проте пiдхiд до розв’язання аграрних проблем залишався старим: форсування виробництва в умовах жорстокої централізації та регламентацiї колгоспного життя. З метою боротьби проти порушення Статуту.Введено грошiовi та натуральнi податки, що призвели до знищення домашнiх тварин, вирубування садiв.
У цiлому до початку 50-х рокiв сiльське господарство залишалося збитковкм. В бiльших мiстах краю почали будувати заводи-гiганти.В захiдних областях розширювалиюя старi виробництва: видобуток нафти , природного газу. Швидкимк темпами зростало число промислових робiтникiв.
У 1948—1949 рр. сталiнський режим здiйснив колективiзацiю сiльського господарства:посилення податкового тиску на заможних селян, примус, депортацiя непокiрних до Сибiру,Середньої Азiї.Отже, у вiдбудовi народного господарства України були певнi успiхи, однак довоенного рiвня в провiдних галузях промисловостi не було досягнуто, темпи розвитку сiльськогосподарського виробництва вiдставали вiд темпiв розвитку промисловостi,не задовольняли потреб населення у предметах споживання.