12. Види та різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення.

Рівень згортання первинної інформації, характер вторинної інформації як відображення інформаційних потреб (запитів) споживачів є провідними ознаками вторинних доку ментів. За цими критеріями відрізняють бібліографічні, реферативні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття.

Бібліографічні документи класифікують за різними ознаками: за цільовим призначенням − державні, науково-допоміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі; за об'єктом бібліографування − універсальні, багатогалузеві, галузеві, тематичні, персональні, бібліографічні, краєзнавчі; за метою бібліографування − вибіркові, реєстраційні, сигнальні, анотовані, реферовані, оглядові; за часом виходу в світ − поточні, ретроспективні, перспективні; за ознакою приналежності видавничі, книготорговельні, бібліотечні; за формою організації матеріалу − бібліографічний покажчик, бібліографічний список, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, допоміжний покажчик до видання.

Реферативні документи поділяють на різновиди за такими ознаками: за цільовим призначенням − загальні і спеціалізовані; за належністю до певної галузі знання − реферати із суспільних, гуманітарних, природничих, точних, технічних і прикладних наук, з економіки; за способом характеристики первинного документа − реферати-конспекти, в яких послідовно викладають в узагальненому вигляді зміст усього первинного документа, а також проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу споживача на окремих темах або проблемах первинного документа. Оглядово-аналітичні документи за ознакою глибини аналізу змісту першоджерел поділяють на бібліографічні, реферативні й аналітичні огляди, об'єднуючи в одну групу інформаційних оглядів. Є класифікації, за якими огляди поділяють на огляд літератури (першоджерел) як джерело бібліографічної інформації та огляд стану розробки проблеми (теми, питання). Виділяють також орієнтаційні (бібліографічні) і пізнавальні огляди і т. ін. Тобто нині немає єдиної класифікації оглядів.

Кожний із видів бібліографічних, реферативних, оглядово-аналітичних документів має свої специфічні характеристики і методику створення.

13. Бібліографічний документ.

Бібліографічний документ містить організовані за певними правилами відомості про документ, його частину чи групу документів.

Поняття "бібліографічний документ" об'єднує широке коло джерел бібліографічної інформації: каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, списки, огляди і т.ін. Бібліографічна інформація належить до традиційних і найпоширеніших форм інформаційної діяльності. Вона розрахована на широкі кола споживачів і покликана забезпечити найрізноманітніші їхні запити при пошуку документів. Бібліографічна інформація є основою будь-якого наукового дослідження, на її базі створюють усі види інформаційних видань: реферативні, аналітичні, оглядові.

Процес бібліографування включає: 1) перетворення (відображення) первинного документного масиву або потоку шляхом його бібліографічної обробки у вихідну бібліографічну інформацію пошукового чи комунікативного призначення; 2) цілеспрямовану переробку вихідної бібліографічної інформації, її оцінку відповідно до конкретних потреб або запитів споживачів.

Бібліографічна переробка − це сукупність послідовних процесів, що забезпечують ідентифікацію документа і наведення його в бібліографічних посібниках (каталогах, списках, покажчиках). Вона включає процес бібліографічного опису, доповнений, у разі необхідності, анотуванням та (або) індексуванням.

Основна функція бібліографічних документів − орієнтація споживачів інформації в документному потоці. Бібліографічний документ найчастіше існує у формі бібліографічного посібника, який становить впорядковану множину бібліографічних записів. Кожний із зазначених видів бібліографічних документів має певні підвиди і різновиди, загальне і часткове в методиці створення.

Сукупність бібліографічних документів дає змогу адекватно відображати зміст публікацій відповідно до інформаційних потреб споживачів.