- •1. Проаналізуйте наступний вислів з позиції сучасної науки: «Бідність є мати революцій і злочинів»(Платон).
- •2. Що мав на увазі т.Мен в даному вислові "Гроші створюють торгівлю, а торгівля примножує гроші".
- •3. Поясніть цитату д.Рікардо: «Не тому хліб дорогий, що сплачується рента, а рента сплачується тому,що хліб дорогий».
- •4. Дайте аналіз цитаті: "Торг — справа велика! Купецтвом всяке царство багатиться, а без купецтва ніяка і мала держава бути не може," (і. Посошков).
- •5. Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідною і гіркою долею всього людства».
- •6. Як Ви розумієте вислів д.Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато,а тому,що вона дає мало.»
- •7. Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все, что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»
- •8.Яку ідею виклав у.Петті у слідуючій цитаті «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»
- •9. Що мав на увазі м.Драгоманов в даній цитаті «Дайте спокій населенню, не утискайте його і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя».
- •10. Поясніть вислів ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення».
- •11. Про коментуйте вислів а.Сміта «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів»
- •12. Проаналізуйте вислів ф. Кене «Гроші самі по собі представляють собою безплідне багатство, яке нічого не виробляє».
- •13. Проаналізуйте вираз Сміта про те, що «гроші – велике колесо обігу».
- •14. Прокоментуйте вислів т. Веблена: "Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів".
- •15. "Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід розв´язувати економічні проблеми країни" вважає м. Фрідмен. Як ви це розумієте? у чому зміст кіль кіс. Теорії грошей м. Фрідмена.
- •16. Поясність наступний вислів д. Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі».
- •17. Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де є велика власність, там велика нерівність».
- •18. Поясніть парадокс Сміта: «Чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?».
- •19. Вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •20. «Одного економічного ідеалу не може бути для народів, так само, як сукня не шиється за одною міркою» (в. Рошер).
- •21. Ф. Кене: « Праця землероба – єдина праця, що виробляє більше від того, що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багатства».
- •22. Сісмонді: «Країна не може витрачати більше свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує».
- •23. Що мав на увазі Сміт, коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган –Барановський в даній цитаті: « Капіталізм сам по собі не щезне, творчість новго ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. «Гроші не тільки засіб збагачення, а й засіб політики» (т. Мен).
- •26. Поясніть вислів к.Маркса: «Те чого вартий товар капіталістам вимірюється затратами капіталу, те, що товар справді вартий – затратами праці».
- •28. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство».
- •30. Поясніть слова ф. Ліста: «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити лише через цивілізацію і розвиток окремих націй».
21. Ф. Кене: « Праця землероба – єдина праця, що виробляє більше від того, що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багатства».
Анн Робер Жак Тюрго (фр. Anne Robert Jacques Turgot, baron de l'Aulne, барон д'Ольн; 10 травня 1727 - 18 березня 1781) - французький економіст і державний діяч. Увійшов в історію як один з основоположників економічного лібералізму, основоположник фізіократизму.
Як і інші фізіократи, А. Тюрго твердив: "Землероб є першою рухомою силою в ході всіх робіт: це він виробляє на своїй землі заробіток усіх ремісників. Праця землероба — єдина праця, яка дає більше того, що становить оплату праці, тому вона— єдине джерело деякого багатства". Критикуючи меркантилістів, А. Тюрго водночас відносить до багатства нації насамперед землі та отриманий з них чистий прибуток, тому що, на його думку, "хоч гроші безпосередньо і становлять предмет заощадження, але будучи, так би мовити, основним матеріалом капіталів при їх утворенні, становлять майже непомітну частину сукупної суми капіталів", а "розкіш обов'язково веде до їх знищення".
22. Сісмонді: «Країна не може витрачати більше свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує».
Сімон Сісмонді(1773-1842) найвідоміший представник критичного напрямку політичної економії , виступав з критикою капіталістичної системи господарювання і класичної політичної економії.
Згідно Сісмонді, кризи частково пояснюються трудністю добре знати ринок, який стає занадто великим, а також тим фактом, що виробники керуються більше примноженням своїх капіталів, ніж потребами ринку. Але насамперед вони пояснюються невірним розподілом доходу.
Країна не може витрачати щорічно більше свого річного доходу, говоре Сісмонді, інакше вона починає «проїдати» свій капітал. Тут безперечно відчувається концепція відтворення Сміта. Але Сісмонді тут же відходить від Сміта. Якщо річний продукт країни не знайде на ринку споживача, відтворення припиниться і тоді при достатку товарів країна приречена на розорення. Так Сісмонді ставить проблему кризи у центр уваги економічної науки.
23. Що мав на увазі Сміт, коли надавав державі роль «нічного вартового»?
Ада́м Сміт (англ. Adam Smith; *5 червня 1723 Керкколд, Шотландія — †17 липня 1790 Единбург, Шотландія) — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії, представник класичної політичної економії в Англії.
Відстоюючи "природну гармонію" (своєрідну рівновагу, яка стихійно встановлюється в економіці за відсутності втручання ззовні), А. Сміт вимагав відміни державної регламентації промисловості та торгівлі, зазначаючи, що "Політика втручання породжує дуже важливу нерівність у загальній сумі вигод і невигод різного застосування праці та капіталу, обмежуючи... конкуренцію"1. На думку вченого, уряд повинен бути звільненим від тяжкого обов´язку, при виконанні якого виникають постійні розчарування і для правильного здійснення якого недостатньо ніякої мудрості та знань, — від обов´язку керувати працею кожної людини, спрямовуючи її в бік, найсприятливіший для добробуту суспільства.
Однак відстоюючи принципи економічного лібералізму, А. Сміт не заперечував участі держави у господарському житті. Він писав про те, що природний устрій має спиратись на вільну взаємодію приватних інтересів у межах та під захистом права. На думку дослідника, в ринковій економіці держава повинна виконувати "три надто важливі обов´язки":
Забезпечувати суспільство від насильств і вторгнення інших незалежних суспільств.
Забезпечувати кожного члена суспільства від несправедливості й гноблення з боку інших його членів, або обов´язок установити належне здійснення правосуддя.
Створювати й утримувати певні громадські споруди та установи, у створенні й утриманні яких не можуть бути зацікавлені окремі особи чи невеликі групи2.
Це трактування ролі та функцій держави у подальшому отримало назву концепції "держава — нічний сторож".