- •1. Проаналізуйте наступний вислів з позиції сучасної науки: «Бідність є мати революцій і злочинів»(Платон).
- •2. Що мав на увазі т.Мен в даному вислові "Гроші створюють торгівлю, а торгівля примножує гроші".
- •3. Поясніть цитату д.Рікардо: «Не тому хліб дорогий, що сплачується рента, а рента сплачується тому,що хліб дорогий».
- •4. Дайте аналіз цитаті: "Торг — справа велика! Купецтвом всяке царство багатиться, а без купецтва ніяка і мала держава бути не може," (і. Посошков).
- •5. Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідною і гіркою долею всього людства».
- •6. Як Ви розумієте вислів д.Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато,а тому,що вона дає мало.»
- •7. Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все, что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»
- •8.Яку ідею виклав у.Петті у слідуючій цитаті «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»
- •9. Що мав на увазі м.Драгоманов в даній цитаті «Дайте спокій населенню, не утискайте його і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя».
- •10. Поясніть вислів ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення».
- •11. Про коментуйте вислів а.Сміта «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів»
- •12. Проаналізуйте вислів ф. Кене «Гроші самі по собі представляють собою безплідне багатство, яке нічого не виробляє».
- •13. Проаналізуйте вираз Сміта про те, що «гроші – велике колесо обігу».
- •14. Прокоментуйте вислів т. Веблена: "Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів".
- •15. "Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід розв´язувати економічні проблеми країни" вважає м. Фрідмен. Як ви це розумієте? у чому зміст кіль кіс. Теорії грошей м. Фрідмена.
- •16. Поясність наступний вислів д. Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі».
- •17. Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де є велика власність, там велика нерівність».
- •18. Поясніть парадокс Сміта: «Чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?».
- •19. Вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •20. «Одного економічного ідеалу не може бути для народів, так само, як сукня не шиється за одною міркою» (в. Рошер).
- •21. Ф. Кене: « Праця землероба – єдина праця, що виробляє більше від того, що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багатства».
- •22. Сісмонді: «Країна не може витрачати більше свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує».
- •23. Що мав на увазі Сміт, коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган –Барановський в даній цитаті: « Капіталізм сам по собі не щезне, творчість новго ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. «Гроші не тільки засіб збагачення, а й засіб політики» (т. Мен).
- •26. Поясніть вислів к.Маркса: «Те чого вартий товар капіталістам вимірюється затратами капіталу, те, що товар справді вартий – затратами праці».
- •28. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство».
- •30. Поясніть слова ф. Ліста: «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити лише через цивілізацію і розвиток окремих націй».
3. Поясніть цитату д.Рікардо: «Не тому хліб дорогий, що сплачується рента, а рента сплачується тому,що хліб дорогий».
Дави́д Ріка́рдо (англ. David Ricardo; *18 квітня 1772, Лондон — †11 вересня 1823, Гатком-Парк) — англійський економіст, класик політичної економії, послідовник і одночасно опонент Адама Сміта, виявив закономірність в умовах вільної конкуренції тенденцію норми прибутку до пониження, розробив теорію про форми земельної ренти.
Ренту Рікардо визначає як «частку продукту землі, яка виплачується землевласнику за користування першопочатковими і такими, що не руйнуються силами грунту». Він відрізняє ренту від тієї частини орендної плати, яка виплачується за користування капіталом, витраченим на підвищення родючості землі, будівництво господарських приміщень тощо. Аналізуючи ренту, Рікардо ставить завдання дослідити її природу й виявити закономірності її динаміки.
Виникнення ренти Рікардо зв'язує з утвердженням приватної власності на землю. Основна теза Рікардо полягає в тім, що рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість неоднакова. Зі зростанням населення починають обробляти менш родючі та гірше розміщені земельні ділянки. У такому разі ліпші землі створюватимуть ренту, а її величина залежатиме від різниці в якості цих ділянок. Мінова цінність усіх товарів (у тім числі й промислових) регулюється найбільшими витратами праці, необхідними для їх виробництва. За цих умов на ліпших землях, де затрати на одиницю продукції менші, утворюється додатковий дохід. Під впливом конкуренції фермери задовольняються середнім прибутком, а додатковий дохід привласнюють власники землі як ренту. Отже, рента в розумінні Рікардо — це перевищення цінності над середній прибуток.
На відміну від Сміта, який розглядав ренту як одне з джерел цінності, щоправда, досить своєрідне, Рікардо твердить, що рента не впливає на рівень цін на хліб. Ціна не залежить від ренти, а навпаки, рента залежить від ціни. «Не тому хліб дорогий, — пише Рікардо, — що сплачується рента, а рента сплачується тому, що хліб дорогий». Рікардо аналізує диференційну ренту. Абсолютної ренти Рікардо не визнавав. Він стверджував, що на гірших ділянках фермер одержує лише середній прибуток, а надлишку тут не виникає. Отже, з гірших ділянок землі рента не виплачується. Теорія ренти Рікардо відіграла велику роль у боротьбі промислової буржуазії проти землевласників. Буржуазії імпонував висновок Рікардо про те, що в підтримуванні високих цін на хліб заінтересовані лише землевласники, тому що це забезпечує їм високу ренту. Промислова буржуазія використала теорію Рікардо для обгрунтування вимог щодо скасування хлібних законів.
4. Дайте аналіз цитаті: "Торг — справа велика! Купецтвом всяке царство багатиться, а без купецтва ніяка і мала держава бути не може," (і. Посошков).
Іван Тихонович Посошков (1652-1726) - російський публіцист,підприємець та економіст. Вважається одним з перших російських економістів-теоретиків. Головний твір - "Книга про убогість і багатсво"("Книга о скудости и богатстве") написана автором у 1724 році.
Особливо велику увагу Посошков приділяв питанням розвитку національної промисловості. Він писав про необхідність будівництва залізорудних, скляних, полотняних заводів. При цьому вказував, що розвиток великої вітчизняної промисловості буде сприяти "зберіганню" грошей у країні. У числі заходів, спрямованих на розвиток виробництва, Посошков пропонував будувати заводи на державні кошти і передавати їх потім у приватні руки, радив організувати стимулювання і охорону винахідництва. Посилаючись на багатство країни, доводив необхідність розвідування її надрів, охорони природних ресурсів, рибних багатств і лісів.
Будучи ідеологом купецтва, Посошков багато місця у своєму творі відводить питанням торгівлі. Із всіх видів господарської діяльності найбільше значення він надавав торгівлі, а із суспільних станів — купецтву. "Торг — справа велика! Купецтвом всяке царство багатиться, а без купецтва ніяка і мала держава бути не може,"— писав Посошков. Намагаючись зробити купецтво монополістом у торгівлі, він пропонував заборонити дворянам і селянам займатися торгівлею. Ставлячи мету ліквідувати конкуренцію і гру цін на ринку, Посошков висловився за "установлену ціну", яка регулюється зверху системою нагляду і контролю. Щодо цього, погляди його застаріли, а от у негативній оцінці системи внутрішнього мита, яке існувало тоді у всіх країнах і сильно звужувало внутрішній товарооборот, Посошков випередив свій час. Запропоноване ним установлення одного збору з товарів, причому значно нижчого від суми існуючих тоді внутрішніх зборів, дійсно сприяло б розвитку внутрішньої торгівлі.