- •1. Проаналізуйте наступний вислів з позиції сучасної науки: «Бідність є мати революцій і злочинів»(Платон).
- •2. Що мав на увазі т.Мен в даному вислові "Гроші створюють торгівлю, а торгівля примножує гроші".
- •3. Поясніть цитату д.Рікардо: «Не тому хліб дорогий, що сплачується рента, а рента сплачується тому,що хліб дорогий».
- •4. Дайте аналіз цитаті: "Торг — справа велика! Купецтвом всяке царство багатиться, а без купецтва ніяка і мала держава бути не може," (і. Посошков).
- •5. Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідною і гіркою долею всього людства».
- •6. Як Ви розумієте вислів д.Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато,а тому,що вона дає мало.»
- •7. Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все, что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»
- •8.Яку ідею виклав у.Петті у слідуючій цитаті «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»
- •9. Що мав на увазі м.Драгоманов в даній цитаті «Дайте спокій населенню, не утискайте його і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя».
- •10. Поясніть вислів ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення».
- •11. Про коментуйте вислів а.Сміта «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів»
- •12. Проаналізуйте вислів ф. Кене «Гроші самі по собі представляють собою безплідне багатство, яке нічого не виробляє».
- •13. Проаналізуйте вираз Сміта про те, що «гроші – велике колесо обігу».
- •14. Прокоментуйте вислів т. Веблена: "Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів".
- •15. "Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід розв´язувати економічні проблеми країни" вважає м. Фрідмен. Як ви це розумієте? у чому зміст кіль кіс. Теорії грошей м. Фрідмена.
- •16. Поясність наступний вислів д. Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі».
- •17. Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де є велика власність, там велика нерівність».
- •18. Поясніть парадокс Сміта: «Чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?».
- •19. Вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •20. «Одного економічного ідеалу не може бути для народів, так само, як сукня не шиється за одною міркою» (в. Рошер).
- •21. Ф. Кене: « Праця землероба – єдина праця, що виробляє більше від того, що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багатства».
- •22. Сісмонді: «Країна не може витрачати більше свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує».
- •23. Що мав на увазі Сміт, коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган –Барановський в даній цитаті: « Капіталізм сам по собі не щезне, творчість новго ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. «Гроші не тільки засіб збагачення, а й засіб політики» (т. Мен).
- •26. Поясніть вислів к.Маркса: «Те чого вартий товар капіталістам вимірюється затратами капіталу, те, що товар справді вартий – затратами праці».
- •28. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство».
- •30. Поясніть слова ф. Ліста: «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити лише через цивілізацію і розвиток окремих націй».
12. Проаналізуйте вислів ф. Кене «Гроші самі по собі представляють собою безплідне багатство, яке нічого не виробляє».
Франсуа Кене — французький економіст, засновник школи фізіократів.
Фізіократи не приділяють належної уваги аналізу сутності грошів. Виступаючи проти меркантилістів, які ставили гроші в центр усіх економічних програм, фізіократи досить зневажливо ставляться до цієї економічної категорії. Гроші в Кене — лише засіб, що полегшує обмін, а тому Кене виступає проти нагромадження грошів, оскільки це — безплідне багатство. Гроші не зараховувалися до жодного з видів авансів. Для фізіократів не існувало поняття «грошового капіталу», вони стверджували, що гроші самі по собі марні, і визнавали лише одну функцію грошей - як засобу звертання. Нагромадження грошей вважали шкідливим, оскільки воно вилучає гроші з «звертання і позбавляє їхньої єдиної корисної функції - служити обміну товарі
13. Проаналізуйте вираз Сміта про те, що «гроші – велике колесо обігу».
Ада́м Сміт (англ. Adam Smith; *5 червня 1723 Керкколд, Шотландія — †17 липня 1790 Единбург, Шотландія) — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії, представник класичної політичної економії в Англії.
Поділ праці й обмін передбачають наявність знаряддя обміну. Таким знаряддям у СмІта є гроші. Виникнення грошей СмІт правильно розглядає як об'єктивний процес, а не як результат домовленості виробників. У своїй праці Сміт подає надзвичайно цікавий матеріал щодо історії виникнення грошей. Він досить детально простежив цей процес і показав, що гроші — це товар, який відокремився від маси інших товарів в результаті розвитку обміну. Гроші, як і інші товари, мають вартість, їх Сміт розглядає як засіб, що полегшує обмін.
Визнаючи всі функції грошей, Сміт, проте, головною, визначальною називає функцію грошей як засобу обігу. Гроші він назвав «великим колесом обігу» і підкреслив, що вони відрізняються від товарів, які обертаються з їхньою допомогою. На відміну від меркантилістів, які золото і срібло вважали носіями суспільного багатства, Сміт підкреслював, що дохід суспільства — це товари, а не гроші.
Сміт вважає за доцільне заміну золота і срібла паперовими грошима для здешевлення обігу. Найбільш придатні для цієї ролі банкноти. Загальна сума паперових грошей не може перевищувати кількості золотих і срібних грошей, які вони замінюють. Регулювання кількості паперових грошей в обігу повинні здійснювати банки.
14. Прокоментуйте вислів т. Веблена: "Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів".
Торстейн Бунде Веблен (англ. Thorstein Bunde Veblen) 30.07.1857 — 03.08.1929) — американський економіст, соціолог, публіцист, футуролог. Основоположник інституційного напряму в політичної економії.
Протиставляючи капіталізм і соціалізм, Хайєк виділяє два принципи регулювання відносин між людьми.
По-перше, це інстинкти, які відіграють велику роль на початковому етапі розвитку людства – стадному. По-друге, це правила розширеного порядку як спонтанна складна система людської поведінки у суспільстві. До цієї системи слід віднести чесність, дотримання домовленостей, приватну власність, конкуренцію, прибуток і власне життя. Ці останні правила, на відміну від інстинктів, які передаються біологічним шляхом, поширюються через традиції, навчання і наслідування. Людям доводиться жити у двох системах правил, які знаходяться у конфлікті одна з одною, оскільки правила розширеного порядку примушують утримуватися від того, до чого спонукає їх інстинкт – до захоплення чужої власності, порушення договорів та інше.
Першу систему правил, яка грунтується, за словами Хайєка, на природних інстинктах людини з характерною для них мораллю солідарності, альтруїзму, групового прийняття рішень і т.п., він засуджує, оскільки вбачає в них перепону до поширення і використання "розсіяних" знань і зростання багатства. Разом з тим, ці інстинкти, за оцінкою Хайєка, являють собою "головне джерело колективістської традиції". Діяльність реформаторів, які намагаються внести у процес суспільного розвитку "свідоме досягнення відомих і безпосередньо відтворюваних корисних цілей", трактується Хайєком як "пережиток інстинктивності й оглядової мікроетики малого стада".
Основна ідея книги Хайєка, відбита в її назві, полягає в тому, що "згубну самовпевненість" реформаторів і насамперед соціалістів він вбачав у перебільшенні ними ролі розуму в суспільному розвитку, через що вони вважають можливим втручання в спонтанний хід суспільної еволюції. "Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволили людям, – зазначав Хайєк, – піднятися над рівнем дикунів". Характерно, що до норм моралі він відносить, "зокрема, наші інститути власності, свободи і справедливості". Хайєк засуджує цю згубну самовпевненість, трактуючи її як уявлення про здатність людини "ліпити" навколишній світ відповідно до своїх бажань. Тут соціальне реформаторство виведене ним як прояв справжнього волюнтаризму.