- •1. Проаналізуйте наступний вислів з позиції сучасної науки: «Бідність є мати революцій і злочинів»(Платон).
- •2. Що мав на увазі т.Мен в даному вислові "Гроші створюють торгівлю, а торгівля примножує гроші".
- •3. Поясніть цитату д.Рікардо: «Не тому хліб дорогий, що сплачується рента, а рента сплачується тому,що хліб дорогий».
- •4. Дайте аналіз цитаті: "Торг — справа велика! Купецтвом всяке царство багатиться, а без купецтва ніяка і мала держава бути не може," (і. Посошков).
- •5. Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідною і гіркою долею всього людства».
- •6. Як Ви розумієте вислів д.Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато,а тому,що вона дає мало.»
- •7. Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все, что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»
- •8.Яку ідею виклав у.Петті у слідуючій цитаті «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»
- •9. Що мав на увазі м.Драгоманов в даній цитаті «Дайте спокій населенню, не утискайте його і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя».
- •10. Поясніть вислів ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення».
- •11. Про коментуйте вислів а.Сміта «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів»
- •12. Проаналізуйте вислів ф. Кене «Гроші самі по собі представляють собою безплідне багатство, яке нічого не виробляє».
- •13. Проаналізуйте вираз Сміта про те, що «гроші – велике колесо обігу».
- •14. Прокоментуйте вислів т. Веблена: "Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів".
- •15. "Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід розв´язувати економічні проблеми країни" вважає м. Фрідмен. Як ви це розумієте? у чому зміст кіль кіс. Теорії грошей м. Фрідмена.
- •16. Поясність наступний вислів д. Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі».
- •17. Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де є велика власність, там велика нерівність».
- •18. Поясніть парадокс Сміта: «Чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?».
- •19. Вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •20. «Одного економічного ідеалу не може бути для народів, так само, як сукня не шиється за одною міркою» (в. Рошер).
- •21. Ф. Кене: « Праця землероба – єдина праця, що виробляє більше від того, що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багатства».
- •22. Сісмонді: «Країна не може витрачати більше свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує».
- •23. Що мав на увазі Сміт, коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган –Барановський в даній цитаті: « Капіталізм сам по собі не щезне, творчість новго ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. «Гроші не тільки засіб збагачення, а й засіб політики» (т. Мен).
- •26. Поясніть вислів к.Маркса: «Те чого вартий товар капіталістам вимірюється затратами капіталу, те, що товар справді вартий – затратами праці».
- •28. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство».
- •30. Поясніть слова ф. Ліста: «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити лише через цивілізацію і розвиток окремих націй».
24. Що мав на увазі Туган –Барановський в даній цитаті: « Капіталізм сам по собі не щезне, творчість новго ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
Туган-Барановський Михайло (20 січня (8 січня ст.с.) 1865, Солонім, Харківщина — 21 січня 1919, Одеса) — перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Доктор економіки (1899)
У його дослідженнях рефреном проходить соціальний аспект: соціальний розподіл, соціальні основи кооперації, соціальна експлуатація. Соціалізм, за його оцінкою — це знищення соціальної експлуатації. «Людина за капіталізму — засіб досягнення мети, за соціалізму вона — вища цінність, — наголошує Туган-Барановський.
1918 року, будучи в Москві, Туган-Барановський займається кооперативними проблемами: «Очевидно, що як би там не розвивалась споживча кооперація, підвалини капіталістичного світу вона, ясна річ, знищити не може. Але кооперація дає засоби й організаторські сили для перемоги нового ладу, і без кооперації ця перемога була б украй сумнівна», — пише він.
Тут Туган-Барановський формулює одну з важливих умов щодо трансформації капіталізму. В. І. Ленін робить висновок щодо ролі кооперації у трансформації безтоварно-грошового соціалізму (воєнного комунізму) у новій економічній політиці як політичної умови союзу трудового селянства з робочим класом. Варто наголосити, що дослідження Туган-Барановським історії проблем кооперації, її форм та соціальної сутності дістали міжнародного визнання.
Відмінності в оцінці ролі кооперації у Леніна та Туган-Барановського ґрунтується на відмінностях в оцінці ними теорії соціалізму. Туган-Барановський уважав теорію соціалізму К. Маркса і Ф. Енгельса утопічною, як і тих, кого утопістами класифікував К. Маркс. Ленін же саме цю теорію прагнув утілити в практику Росії. Але, оцінивши ситуацію, відійшов від її практичної реалізації.
25. «Гроші не тільки засіб збагачення, а й засіб політики» (т. Мен).
Мен Томас (англ. Mun, 1571-1641) – видатний англійський економіст, представник наукової економічної школи пізнього меркантилізму, який пов’язував зростання суспільного багатства з активним торгівельним балансом. Томас Мен був одним з фундаторів кількісної теорії грошей
Політика меркантилізму в різних країнах Європи має свої характерні риси. Так, в Англії Томас Мен (1571-1641) у своїй праці "Багатство Англії у зовнішній торгівлі або баланс зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства" обґрунтовує політику "торгового балансу". Т. Мен виступив проти поширеного погляду, за яким багатство країни полягало в грошах. Він спростовував це тим, що нагромадження багатства можливе, коли вартість товарів,котрі вивозяться за кордон, вища від вартості закордонних товарів, що мають попит. Під багатством він розуміє не тільки коштовні метали, але й землю й інші дари природи. Рушійною силою розвитку суспільства він вважає торгівлю, яка примножує гроші, адже вони приносять багатство тільки знаходячись в обігу. Гроші вважав засобом досягнення певної мети – залучити у країну більше дорогоцінних металів. Роль грошей в обігу Т. Мен порівнює із роллю зерна у процесі землеробського виробництва. "Гроші, які привозяться у країну завдяки активному балансу нашої зовнішньої торгівлі, – це єдині гроші, які в нас залишаються і якими ми збагачуємося", – підкреслював Т. Мен. Рекомендує країні більше продавати, ніж купувати, висловлюється за розвиток промисловості, за вивіз готових виробів, а не сировини, за розвиток транзитної торгівлі. Якщо переважає експорт над імпортом, то зростає грошовий фонд держави. Використання даної політики, на його думку, сприяє розвитку вітчизняного виробництва.