52. Соціологічні ідеї Герберта Спенсера ,,

ГербертСпенсер (1820-1903) - видатний знглій творець вчення про соціальну еволюцію. Спенсера вважають засновником школи органічної аналогії: він порівнював суспільство з біологічними організмами, а окремі частини суспільства (держава, церква, освіта тощо) - із частинами організму ( серцем, нервовою системою тощо). Кожна частина приносить якусь користь цілому й виконує життєво важливу функцію. Економічне життя в суспільстві, стверджував Спенсер, подібне до обміну речовин в організмі, уряд аналогічний головному мозку, торгівля виконує функції, подібні до кровообігу тощо. Зміни суспільства не можуть відбуватися без зміни його частин і виконуваних ними функцій: змінилася економіка -змінюється соціальна структура суспільства, оскільки виникають нові класи. Спенсер першим застосував у соціології поняття структури й функції. Наукове визнання одержала закладена Спенсером теорія соціальної еволюції, зокрема, його ідея про те, що всі суспільства послідовно розвиваються: від простого стану, коли всі частини взаємозамінні, до складного суспільства із зовсім не схожими між собою елементами. Такий розвиток еволюційний за своїм характером і виражає єдність і боротьбу двох взаємозалежних процесів - диференціації й інтеграції. Чим більша різниця між частинами суспільства, тобто чим сильніша їхня диференціація, тим більш невмолимо діє зустрічний закон інтеграції частин, Об'єднання прагнуть регіони однієї країни, нації, народи. Спеснеру вперше вдалося розробити системний підхід до суспільствай з'єднати його з еволюціонізмом. Він першим використовував такі найважливіші категорії соціології, як соц. система, соц. структура, соц. функція, соц. інститут, соц. контроль. Висунувши на перший план вивчення структури суспільства та функцій її елементів, Спенсер заклав основи структурно-функціонального напрямку в соціології, що отримав пізніше широке поширення і вплив. Соц. еволюція виступає як автоматичний загалом і в цілому зумовлений процес чергування розвитку та розкладання певних товариств. Відповідно до цього Спенсер класифікував суспільства за ступенем їх складності, а соц. прогрес бачив у послідовному підйомі на все більш ускладнені ступені організації суспільства. У зв'язку з цим він підрозділяють суспільства на: прості,складні,удвічі складні, утричі складні. Виходячи з того, що, чим більше розвинуте суспільство, тим воно складніше, тобто більш диференційовано в структурному і функціональному відносинах. Інша класифікація суспільства пов'язана з розмежуванням їх громадської організації в залежно від характеру пануючої в ній діяльності. Спенсер розрізняв: - войовничі і -- індустріальні типи товариств.

У першу громадська організація заснована на жорсткій ієрархічній структурі, розгалуженою апараті, високої централізації, індивід реально позбавлений свободи, розчинений у суспільстві. По друге - переслідуються переважно не зовнішні, а внутрішні мирні цілі, головним завданням держави виступає виховання членів суспільства, а на зміну насильства і примусу приходять переконання і право. Перехід від першого до другого суспільству відбувається в результаті нормальної соц. еволюції. Спенсер виступив проти революційних суспільних змін, був прихильником суспільного розвитку, збереження існуючої суспільної системи як природного стану суспільства, що випливає з закону еволюції природи і суспільства. Він був противником принципів соціалізму, вважаючи непотрібним усунення конкуренції, нерівності.