3. Нормування праці на підприємстві
На підприємстві невід'ємною складовою частиною організації праці є його нормування, під яким розуміється процес встановлення науково обгрунтованих норм витрат праці на виконання якої-небудь роботи. Наукове обгрунтування норм передбачає врахування технічних і технологічних можливостей виробництва, облік особливостей застосовуваних предметів праці, використання прогресивних форм, прийомів і методів праці, його фізіологічно виправдану інтенсивність, нормальні умови праці.
Норми праці є необхідним елементом планування праці і виробництва: за допомогою норм праці розраховують трудомісткість виробничої програми, визначають необхідну чисельність персоналу і його структуру на підприємстві.
Нарешті, норми праці - це складова частина організації оплати праці, так як з їх допомогою встановлюється розцінка - величина заробітку за виконання одиниці роботи.
На практиці використовуються такі види норм праці:
норма часу - кількість робочого часу, необхідного на виконання будь-якого виробу або якої-небудь роботи;
норма виробітку - кількість виробів, що необхідно випустити за одиницю часу;
норма обслуговування - кількість об'єктів (машин, механізмів, робочих місць і т.д.), які працівник чи група працівників повинні обслужити протягом одиниці робочого часу;
норма часу обслуговування - це час, необхідний на обслуговування одного об'єкта;
норма чисельності - кількість працівників певного профілю і кваліфікації, необхідний для виконання конкретних робіт за певний період.
Для нормування праці використовуються наступні нормативні матеріали:
нормативи режимів роботи устаткування - це регламентовані величини режимів роботи устаткування, що забезпечують найбільш доцільне його використання;
нормативи часу - це регламентовані витрати часу на виконання окремих елементів, що входять до складу операції. Вони призначені для норм витрат праці на машинно-ручні і ручні роботи;
нормативи часу обслуговування - це регламентовані величини витрат часу на обслуговування одиниці обладнання, робочого місця та інших виробничих одиниць;
нормативи чисельності - регламентоване кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, яка необхідна для виконання певного обсягу роботи.
Типові норми розробляються на роботи, що виконуються за типовою технологією з урахуванням раціональних організаційно-технічних умов, вже існуючих на більшості чи частині підприємств, де є такі види робіт.
За сферою застосування нормативні матеріали поділяються на міжгалузеві (відомчі), галузеві і місцеві, а за ступенем укрупнення - на диференційовані (елементні і мікроелементні) та укрупнені.
На практиці використовуються дослідно-статистичний та аналітичний методи нормування. При дослідно-статистичному методі норми встановлюються в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій на основі особистого досвіду нормувальника і за даними про фактичні витрати на аналогічну роботу в минулому.
При аналітичному методі нормована операція розчленовується на складові її елементи, розраховуються витрати часу на кожен елемент і визначається норма часу на операцію в цілому. Одночасно розробляються організаційно-технічні заходи, що забезпечують впровадження запроектованого трудового процесу і встановленої норми. Для нормування праці службовців, визначення їх нормативної чисельності використовують ті ж методи, що нормування праці робітників. Норми можуть бути диференційованими (на операцію) і укрупненими (на всю роботу). Диференційовані норми використовуються для нормування праці технічних виконавців, а укрупнені - для нормування праці фахівців.
Норми праці не можуть залишатися незмінними протягом тривалого часу і підлягають періодичному оновленню в міру зниження трудомісткості виготовлення продукції. На підприємствах повинна здійснюватися систематична робота по виявленню і використанню резервів зростання продуктивності праці і встановленню прогресивних норм. Ця робота передбачає: проведення атестації робочих місць; розробку і реалізацію плану технічного розвитку та вдосконалення організації виробництва, розробку та реалізацію календарного плану заміни і перегляду норм і освоєння нових норм.