30. Еволюція світової валютної системи

Основними етапами створення світової валютної системи є:

• Становлення, формування передумов, визначення принципів нової системи; при цьому зберігається її спадкоємний зв’язок з попередньою системою.

• Формування структурної єдності, завершення побудови, поступова активізація принципів нової системи.

• Створення повноцінно функціонуючої нової світової валютної системи на базі закінченої цілісності та органічної зв’язки її елементів.

Криза світової валютної системи – загострення валютних протиріч, різке порушення її функціонування, що проявляється у невідповідності структурних принципів організації світового валютного механізму зміненим умовам виробництва.

Криза світової валютної системи веде до знищення старої системи та заміни її новою, яка забезпечує відносну валютну стабілізацію. У своєму розвитку світова валютна система до сучасного часу пройшла чотири етапи.

Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту

• Перша валютна система

• Стихійно сформувалася у Х1Х ст. після промислової революції на базі золотого монометалізму у формі золотомонетного стандарту.

• Юридично оформлена міждержавною угодою на Паризькій конференції у 1867 році, яка визнала золото єдиною формою світових грошей.

• В цих умовах не було відмінностей між національною та світовою валютними системами ( монети приймались до платежу за своєю вагою)

• Структурні принципи :

• Основа – золотомонетний стандарт

• Склався режим вільно плаваючих курсів валют з врахуванням ринкового попиту та пропозиції, але в межах золотих крапок.

• Золоті паритети. Золото як резервно-платіжний засіб

• Конвертованість валют в золото

Генуезька світова валютна система (1922р.)

• Друга світова валютна система

• Юридично оформлена міждержавною угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції у1922р.

• Принципи :

• Основа – золото і девізи ( іноземні валюти існували для міжнародних розрахунків) (Грошові системи 30 країн базувались на золото – девізному стандарті. Національні кредитні гроші стали використовуватись як міжнародні платіжно–резервні кошти. Однак, у міжвоєнний період статус резервної валюти не був офіційно закріплений ні за однією валютою, фунт стерлінгів і долар США сперечалися за лідерство в цій сфері.

• Збережені золоті паритети. Конверсія валют у золото стала здійснюватись не тільки безпосередньо ( США, Франція, Великобританія), а й побічно, через іноземні валюти ( Німеччина та ще 30 країн )

• Відновлений режим вільно змінних валютних курсів.Вільне коливання курсів без золотих точок ( в 30-х роках)

• Валютне регулювання здійснювалось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій та нарад.

• Під впливом закону нерівномірності розвитку після першої світової війни валютно–фінансовий центр перемістився із Західної Європи до США.

Причини :

• Виріс валютно-економічний потенціал США. Нью-Йорк перетворився у світовий фінансовий центр, збільшився експорт капіталу. США стали ведучим торговим партнером більшості країн.

• США перетворився із боржника в кредитора. Заборгованість США в 1913 р. досягла 7 млрд. дол., а вимоги – 2 млрд. дол.; до 1926р. зовнішній борг США зменшився більш ніж в два рази, а вимоги до інших країн зросли в 6 разів ( до 12 млрд. дол.)

• Відбувся перерозподіл офіційних золотих резервів. У 1914 – 1921рр. чистий приток золота в США ( в основному з Європи склав 2,3 млрд. дол.; в 1924р. 46% золотих запасів капіталістичних країн були акумульовані у США 9 в 1914р. – 23%)

• США були майже єдиною країною, що зберегла золотомонетний стандарт і курс долару до іноземних валют підвищився на 10 – 90 %. ( США розвернули боротьбу за гегемонію долару, однак отримали статус резервної валюти лише після другої світової війни.

• Валютна стабілізація закінчилась світовою кризою в 30-ті роки

Бреттонвудська валютна система (липень 1944р.)

• Створена на валютно–фінансовій конференції ООН в Бреттон–Вудсі ( США)

• Прийнятий на конференції Устав МВФ як органу міждержавного валютного регулювання.

• Основні принципи :

• Золото – девізний стандарт, оснований на золоті та двох резервних валютах – доларі США та фунті стерлінгів

• Форми використання золота , як основи світової валютної системи :

• Збережені золоті паритети валют та введена їх фіксація в МВФ

• Золото – міжнародний платіжний та резервний засіб

• Долар прирівняний до золота, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти. З цією ж метою казначейство США продовжувало розмінювати долар на золото іноземним центральним банкам і урядовим установам по офіційній ціні, встановленій в 1934р., виходячи із золотого вмісту своєї валюти (35 дол. за 1 тройську унцію, рівну 31,1035г.)

• Курсове співвідношення валют та їх конвертація стали здійснюватися на основі фіксованих валютних паритетів, виражених в доларах. Девальвація більше 10% допускалася лише з дозволю Фонду. Встановлений режим фіксованих валютних курсів : ринковий курс валют міг відхилятися від паритету у вузьких межах ( + 1% по Уставу МВФ чи + 0,75% по Європейській валютній угоді).

• Вперше в історії створені міжнародні валютно – кредитні організації : МВФ і МБРР. МВФ надає кредити в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, здійснює контроль за дотриманням країнами – членами принципів світової валютної системи. Забезпечує валютне співробітництво країн.

Криза Бреттонвудської валютної системи ( 1967 – 1976 )

• Загострення протиріч між інтернаціональним, глобальним характером міжнародних економічних відносин та використанням для їх здійснення національних валют, які схильні до знецінення ( переважно долара)

Ямайська валютна система (Кінгстонська)

• Угода ( січень 1976 р. ) країн – членів МВФ в Кінгстоні ( Ямайка ) і ратифікована більшістю членів у квітні 1978 р. Другі зміни в Уставі МВФ.

• Принципи :

• Введений стандарт Спеціальних Прав Запозичення(СПЗ) замість золото – девізного стандарту.

• Юридично завершена демонетизація золота : відмінені його офіційна ціна, золоті паритети, припинений розмін доларів на золото. Згідно Ямайської угоди золото не повинно слугувати мірою вартості та пунктом відрахунку валютних курсів.

• Країни отримали право вибору любого режиму валютного курсу.

• МВФ, який зберігся на уламках Бреттонвудської системи, закликав посилити міждержавне валютне регулювання

СПЗ - спеціальні права запозичення – ( резервна валюта кошикового типу) - це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. Складається з 5-ти валют -США(39%), марка ФРН-21%, єна –18%, французький франк –11%, фунт стерлінгів – 11%. Курс розраховується на базі курсу щоденно вищеназваних курсів названих валют

. Проблеми Ямайської валютної системи

• Втрата доларом монопольної ролі

• Проблема багатовалютного стандарту

• Проблема золота.

• Режим плаваючих валютних курсів.

• Він не забезпечив вирівнювання платіжних балансів, не перешкодив валютній спекуляції, не вирішив проблему безробіття.

• Країни віддають перевагу режиму регульованого плавання валютного курсу, підтримуючи його різними методами валютної політики.

Таким чином, проблеми Ямайської валютної системи породжують об’єктивну необхідність її подальшої реформи. Потрібні пошуки шляхів стабілізації валютних курсів, посилення координації валютно-економічної політики ведучих країн. Суперництво трьох центрів(Лондон, Нью-Йорк, Токіо) лежить в основі валютних протиріч. У відповідь на нестабільність Ямайської валютної системи країни ЄС створили власну міжнародну ( регіональну ) валютну систему –Європейську валютну систему - з метою стимулювання процесу економічної інтеграції.

Характерна риса розвитку світової валютної системи – тенденція розвитку до валютного поліцентризму.

29

Характеристика етапів розвитку світової валютної системи.

Валютна с-ма (ВС) – форма організації і регулювання валютних відносин, закріплена нац чи міжнародним законодавством. Вирізняють нац, міжнародну регіональну і світову ВС (,,СВС)

Сучасна СВС виникла не зразу, а пройшла в своєму розвиткові ряд етапів: *С-ма золотого стандарту (Паризька) (1870-1914, 1925-1931)*С-ма золотовалютного стандарту (Генуезька) (між І та ІІ св в)*Бреттон-Вудська (1944-1971, офіційно до 1976) *Ямайська (1976-до тепер)

Перші 2 часто об’єднують в с-му золотого стандарту: кожна національна грошова одиниця мала певний золотий (Au) вміст, тобто була забезпечена певною фіксованою ваговою кількістю Au. Курс НВ визначався на основі Au пари­тету. (Так, якщо золотий вміст англійського фунта стерлін­га складав 1/4 унції золота, а долара США — 1/20, то це значить, що 1 фунт стерлінг = 5 доларам США). Існував порядок вільного продажу та купівлі Au. Банки були зобов'язані обмінювати паперові гроші на відповідну кількість Au. Позитивне: досить жорстка, але раціональна с-ма, що забезпечувало фін стабільність нац е-к, не дозволяла д-вам фінансувати свої витрати шляхом емісії та інфляції, обмежувала вал спекуляції. Недоліки: її могла використовувати тільки д-ва, що мала Au запаси в якості офіційних резервів; д-ви не могли проводити незалежну грош і вал політику; не забезпечувала зростаючого торговельного оборту.

Бреттон-Вудська ВС: Базою цієї системи був золотовалютний стандарт на основі золота і двох валют - долара США і фунта стерлінгів (ці валюти розглядалися як еквіваленти Au і могли бути офіц. резервами). Проте, на практиці, під тиском США утворився золотодоларовий стандарт. Залишались фіксовані паритети і гарантія обміну валюти на Au (на практиці тільки через долар, бо USD був єдиною валютою, що зберігала зовн конвертованість у Au). Було заборонено вільно купляти і продавати Au (можна тільки на рівні ЦБ). Режим фіксованих вал. Курсів (могли коливатися в межах 1%). Створено орган міждержавного вал рег-ня – МВФ та МБРР (зараз СБ), який повинен був слідкувати за нормальним функціонуванням світової валютної системи. В кінці 60 у зв’язку із зростанням фін потоків непов’язаних з реальними потоками, відпливом кап-лу зі США та перевищенням маси USD над Au запасами США, США розірвала зв’язки USD з AU, а в 1971 встановила плаваючий ВК. Після наради в Кінгстоні (Ямайка) в 1976 р. організовано Ямайська ВС. Введено стандарт СДР (мав стати осн. резервом), курс якого визначається на основі валютного кошика (к-сть валют, що до нього входять змінювалася кілька разів і зараз складає 5:$, DM, ₤, ¥, французький франк). Проголошено повну демонетизацію Au у сфері вал відносин. Припинено конвертованість вал в Au. Розширено повноваження МВФ. Дозволено як фіксовані так і плаваючі курси. Зруйновано держ та міждерж контроль над ринками Au.