6. Характеристика суб’єктів мев.

Суб’єкти МЕВ-це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів.

Суб'єктами МЕВ виступають:

1) фіз. особи (дієздат-ть, правоздат-ть)

2) юридичні особи – найпошириніші організаційно-правові форми:

- товариства (повні, командитні, з обмеженою відповідальнісю, акціонерні товариства)

- різного типу об'єднання фіз. та юрид. осіб;

- держави, які, з одного боку, можуть бути безпосередними учасниками МЕВ, а іншого боку – створювати умови для МЕВ всіх інших суб'єктів;

міжнародні організації, які беруть участь у МЕВ у відповідності зі своїми завданнями і метою.

Основними суб'єктами сучасної міжнародної економіки є так звані міжнародні підпр-ва, які бувають двох типів:

1) багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом,управлінням і сферою діяльності)

2) транснаціональні корпорації (національні по капіталу, як правило, управлінню і міжнародні за сферою діяльності).

8-9. Сутність та особливості відкритої економіки: форм оптим рівня в Укр.

Відкри́та ек-ка-національний господ комплекс, який бере участь у системі МПП та опосередковує в ході міжнар кооперації вагому частину сукупного продукту, причому макроек рівновага такого комплексу забезпеч за активної ролі міжнар сектору. Риси 1)наявність у суб’єктів ринкової ек-ки достатньо широких прав виходити на зовнішні ринки та співробітничати із зарубіжними партнерами при мінімальних обмеженнях з боку держави; 2)міжнар контакти мають порівняно велике значення для підтримання макроек балансу, ступінь інтернаціоналізації ВВП є досить високим; 3)ринковий простір країни є відносно ефективним, а суб’єкти господарюв – порівняно конкурентоспроможними. Критерії відкритості ек-ки: I.макрорівень: 1)усталена зовнішньо-економічна спеціалізація України на основі порівняння переваг еквівалентного обміну; 2)зіставленість пропорції вітчизняних та світових цін на основні товари; 3)стабільність валютно-фінансового стану; 4)міжнародна конвертація національної валюти. II Мікрорівень: 1)вільний вихід підприємств усіх форм власності на зовнішні ринки товарів та послуг, капіталів, включаючи вільний вибір зарубіжних партнерів. Умови відкритості ек-ки: 1)сприятливий інвестиційний клімат; 2)сприятливе тарифне і нетарифне державне регулюв ЗЕД; 3)доступність внутр ринку для іноземних технологій, інформації, робочої сили, управл досвіду. Діяльність держави повинна орієнтув на: 1)відкриття внутр ринку для іноземної конкуренції у поєднанні з гнучкою системою захисту нац виробників; 2)забезпечення прав та ек гарантій, нормального функціонув іноземних підприємств; 3)зближення вітчизняного господарськ права з міжнар; 4)застосування загально-прийнятих засобів і методів регулюв ЗЕД України. Ступінь відкритості ек-ки Укр є вищим, ніж можна було очікувати, знаючи низьку конкурентоспроможність вітчизняного вир-ва. Для ефективного включення в світовий ек простір українським підприємствам необхідно виробляти таку продукцію, яка буде конкурентоспроможною на зарубіжних ринках. Це може бути досягнуто, розробивши стратегію про­сування національної експортної продукції на світовому ринку. Загальновідомо, що Україна має великий експортн по­тенціал. Якщо площа країни становить 0,4% загальної світової суші і численність населення 0,8% загальносвітової кількості людей, то в Україні виробляється 5% світової мінер си­ровини та продуктів її переробки. Крім того, Україна має конкурентоспр технології в аерокосмічній галузі, ракето- та суднобудуванні, виробництві нових матеріалів, біотехнології, регулюв хімічних, біохімічних та біофізичних процесів. Великий потенціал ма­ють також агропром та енергетичн комплекси Ук­раїни. Для подолання технолог відставання необхідні відповідні капіталов­клад, які значною мірою, можуть бути досягнуті за раху­нок іноземних інвестицій. Найважл шляхи залучення іноземного капітал:1)кредити, позики та гранти міжнар фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнар фондів, експортних агентств, банків тощо;2)прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, у тому числі спільних підприємств;3)портф інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів. Залишається проблема "відтоку умів", яка може бути успішно вирішена лише шляхом створення сприятливих умов для кваліфікованих кадрів. Державна програма повинна бути орієнтована на вирішення проблем:1)створення сприятл передумов для досягнення конкур переваг;2)пошук конкурентоспром галузей 3)організація процесу раціонального використ коштів держ бюджету на поетапне перетвор цих галузей у галузі, які мають реальні конкурентні переваги.

8. Особливості функціонув відкритих ек систем за умов ринкової трансформац.

Відкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденціями, що діють в світ. госп-ві, а зовн.-ек. зв’язки постійно розширюються. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досягає такого рівня, коли він починає стимулювати загальноекон. зростання. ЗТО=експорт+імпорт. Вважається, що коли ЗТО досягає 25% від ВВП, тоді він стимулює загальноекон. зростання. За інш. умов ми можемо говорити, що країна є замкнутою (з закритою ек-кою). Ек-ка СРСР вважалася закритою. Іншими словами, відкрита ек-ка- ек-ка країни, яка здійснює експорт товарів і послуг.

Це політика мінім-го втручання держави у зовн-ню торг-лю, що розвив-ся на основі вільних ринкових сил попиту та пропозициї. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввез-ня та вивез-ня інозем-х та вітчизн-х тов-в. Митні органи викон-ть лише реєстрац-ні функції. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продукт-них сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкур-цію. Укр-на у м/н торг-лі віддає перевагу політиці вільної торгівлі, але водночас проводить політику протек-зму стосовно певних країн та груп товарів. Укр-на уклала угоди про вільну торгівлю з такими країнами: ратифіковано - Білорусь, Росія, Азерб-джан, Вірменія, Грузія, Естонія, Латвія, Молдова, Туркмен-тан, Узбек-тан; не ратифіковано: Казах-н, Литва. Також Укр-на уклала угоди з встанов-ням режиму набіл-го сприяння з: Австрія, Болгарія, Греція, Єгипет, Індія, Китай, Нім-на, Гвінея, Швейцарія, Фр-ція та інше. Крім того, укладені контингентні угоди з Киргиз-ном, Туркмен-ном, Росією, Узбек-ном, які передбач-ть, що режим вільної торгівлі не пошир-ся на певні групи товарів. Незважаючи на це, порівняно з інш. країнами постсоц-го табору ек-ка Укр-ни є найменш відкритою. Відер-ть ек-ки – це віднош-ня сумарного обсягу експорту, імпорту і нефакторингових послуг до ВНП (%). Але сучасна політика уряду Укр-ни свідчить про прийнятий курс на відер-ть ек-ки та широку інтеграцію у світове госп-во. Для забез-ня гарантованого доступу до тов-них ринків у рамках приєднання Укр-ни до ГАТТ і її вступу до СОТ проводиться поступове зниж-ня ставок ввіз-го мита Укр-ни. Кінцевою метою трансформ-ї мит-го тарифу Укр-ни є досяг-ня після закін-ня перехід-го періоду рівня середньозваж-ї ставки ввіз-го мита не більше ніж 14%. На даний час в Укр-ні показ-к середньозваж-ї ставки ввіз-го мита хар-ризує укр-ку сис-му митно-тарифного регул-ня як відкриту. Голов-ю пробл-ю є правове регул-ня зовн.торг-ної політики.