- •3. Міжнародна економіка
- •Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку.
- •5. Міжнародні організації, їх типізація.
- •6. Характеристика суб’єктів мев.
- •10. Міжнародний поділ праці (мпп), його форми і фактори розвитку.
- •13. Країни-лідери світ. Ек-ки та їх заг. Хар-тика.
- •14. Класифікація країн
- •17. Нові індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток
- •18. Поняття конкурентноспроможності економіки в теорії міжнародної економіки. Модель м.Портера.
- •20. Сутність, причини та наслідки міжнародної міграцїї робочої сили.
- •37. Нетарифне регулювання міжн торгівлі.
- •22. Теорії міжнародної торгівлі
- •25. Форми міжнародного руху капіталу:
- •30. Еволюція світової валютної системи
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •31. “Європейська валютна система”
- •Спеціальні (вільні) економічні зони в Українії
Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку.
Розвиток світ. ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек. спілкування, яке стало поступово виходити за межі міждерж. обміну товарами. Розвиток виробничих сил і зростання фін. к-лу призвели до виникнення світ. госп-ва.
Найбільш поширене визначення: Світ. госп-во (world economy)- сук-сть нац. господарств, взаємопов’язаних с-мою МПП, ек-них і політ. відносин.
Більш повне трактування світ. госп-ва (СГ) визначає його як ек. с-му, що самовідтворюється на рівні ПС, виробничих відносин і певних аспектів надбудівних відносин тією мірою, в якій нац. госп-ва, що входять до неї, мають певну схожість на кожному з 3-х названих рівнів.
Отже, СГ являє собою певну с-му. Основою виникнення і існ-ня цієї с-ми є її цілісність, яка передбачає ек. взаємодію всіх складових частин с-ми на достатньо стійкому рівні. СГ відноситься до числа досить складних с-м, які характериз-ся множинністю (численністю елементів с-ми), ієрархічністю і структурністю.
Відносини між окремими елементами СГ формують певні рівні. Виділяють:
- м/н-ний рівень (його формують відносини між державами і він регул-ся м/н-ними правилами і нормами);
- транснац-ний рівень (його утворюють відносини між ек. потоками, які виходять за межі нац. кордрнів).
Структуризація СГ. Найрухомішою частиною СГ є світ. ринок, що являє собою сферу обмінних відносин між країнами та між іншими суб’єктами СГ, які пов’язані між собою участю у МПП.
На основі різноманітних критеріїв у СГ виділяється певна кількість підсистем. Мегасистемами (найбільш великими) є 3 групи нац. економік: пром. розвинуті країни, країни з перехідною ек-кою; країни, що розвиваються.
Функціональними елементами суч. с-ми СГ є: науково-технічна сфера, виробничо-інвестиц. д-сть, сфера м/н\ного обігу (світ. торгівля); валютно-фін. і кредитні відносини.
Особливостями розвитку сучасного світ. госп-ва є:
розвиток міжн. переміщення факторів вир-ва, передусім у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили і технології;
зростання на цій основі міжн. форм вир-ва на п/п-вах, розташованих в декількох країнах, в першу чергу в рамках ТНК;
ек. політика країн, що передбачає підтримку міжн. руху товарів і факторів вир-ва на двох- і багатосторонній основі;
виникнення ек-ки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждерж. об’єднань;
зростання інтенсивності регіон. інтеграц. процесів, що призводить до виникнення великих ек. просторів та вилучення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів вир-ва, але, з інш. боку, призводить до поділу СГ на окремі сектори внаслідок створення відносно замкнутих торг.-ек. блоків та інтеграц. угруповань;
поступова зміна ек. основи суч. цивілізації; індустр. модель розвитку витісняється постіндустр-ною, ноосферно-космічною, суть якої визнач-ся формуванням “ек-ки розуму”, “ек-ки думки”.
5. Міжнародні організації, їх типізація.
МО – це стабільний інститут багатосторонніх міжнародних відносин, що створюється кількома учасниками і має свої цілі, компетенцію і постійні органи, а також свої політико-організаційні норми (статут, порядок прийняття рішень тощо).
МО посідають провідне місце в системі регулювання МЕВ. Необхідність в їх існуванні витікає з потреби в інститутах, що виконували би функцію координування і регулювання діяльності урядів держав і неурядових структур щодо розвитку міжнародних відносин.
Регулююча функція МО полягає в їх участі в міжнародній нормотворчості - розробці нормативних актів, що регулюють різні аспекти МЕД. Деякі акти мають рекомендаційний характер, інші – обов’язковий до виконання всіми членами МО, що його прийняла. Іншими функціями МО є надання рекомендацій і консультацій в межах їх компетенції, проведення досліджень тощо.
В зв’язку з різноманітністю різновидів МО, існує багато критеріїв, за якими їх класифікують:
За членством –на міждержавні, недержавні і змішані;
За географ охопленням – на глобальні і регіональні;
За юрид статусом – на міжнародні і наднаціональні ;
За характером діяльн – на регулюючі, контрольні, координаційні і консультативні;
За періодом функціонування – на постійні і тимчасові;
За спрямованістю – на універсальні та спеціальні.
МЕВ окрім правових аспектів та інших складових, включають також інструменти їх реалізації, а саме: Утворення і забезпечення діяльності відповідних міжнародних економічних організацій, яка спрямована на досягнення цілей світової економіки. Для реалізації цих відносин створюються різноманітні торгово-економічні блоки, зони вільної торгівлі та інші формування. Існують 2 найважливіші види міжн ек організ: - загальноекономічного та галузевого характеру. Міжн орг загальноеконом характеру покликані сприяти співробітництву своїх членів у сфері, яка охоплює широкий спектр МЕВ. Найбільші: ОРГАНІЗАЦІЯ ЕК СПІВРОБІТНИЦТВА ТА РОЗВИТКУ, Економічна співдружність держав Західної Африки, Латиноамериканська економічна система, Асоціація країн Південно-Східної Азії та ін. Галузеві економічні орг головну увагу приділяють регулюванню міжнар ек співробітництва впевній сфері: - орг, що сприяють співробітництву членів у галузі промисловості (ЮНІДО, ЄОВС, ОЛАДЕ, Євратом); у сільському господарстві (ФАО, КІЛСС); усфері фінансів і кредиту (МБРР, МВФ, АБЕР, АСК); у торгівлі (ЄАВТ, ГАТТ); Транспорту і засобів зв’язку (ММО, ІКАО, ВПС, МСЕ, ОСЗ, СПВ, “Інтерспутник”).