3.4. Лідерські якості керівника в управлінні персоналом

Участь керівника у досягненні трудовим колективом або окремим працівником поставлених цілей визначається перш за все змістом і якістю виконання ним функцій, передбачених по­садовою інструкцією або положенням про підрозділ.

На сучасному етапі в практиці роботи кращих підприємств при оцінюванні якостей праці керівника враховується рівень та якість виконання ним таких основних ролей, кожна з яких скла­дається з комплексу лідерських функцій керівництва:

• організатора трудового колективу;

• наставника працівників;

• виразника і захисника інтересів членів колективу;

• споживача, генератора та розповсюджувача інформації (знань). Роль організатора трудового колективу полягає у першу чергу в

забезпеченні високого рівня організованості колективу. В сучасних умовах конкурентного середовища, коли кожний первинний трудо­вий колектив виконує тільки певні види робіт у загальній їх сукуп­ності, ця роль набуває все більшого значення. У кінцевому рахунку

успішне виконання економічних завдань і досягнення найважливі­ших соціальних цілей суспільства в цілому залежить від рівня орга­нізованості трудових колективів, а звідси від якостей керівника як організатора. Необхідно підвищувати роль керівників колективів, менеджерів — начальників та завідуючих відділів, секцій, комплек­сів, бригадирів — у забезпеченні високої організованості трудових колективів (дотримання норм трудової дисципліни, правил внутрі­шнього розпорядку і трудового законодавства, участі у вирішенні питань матеріального і морального стимулювання працівників, ви­значенні кінцевих результатів роботи підрозділів, змін та бригад, вирішенні інших організаційних та соціальних питань).

Організованість колективу — це перш за все єдність дій всіх йо­го членів, різних за характером, темпераментом, фізичними і психі­чними даними, їх загальна цілеспрямованість у рішенні завдань що­до підвищення ефективності праці і якості надання послуг.

Ось чому керівник первинного колективу як організатор його трудової діяльності повинен вміти ставити перед колективом конкретні цілі і виділяти серед них головні і другорядні, раціона­льно розподіляти у часі та просторі зусилля колективу для досяг­нення поставлених цілей, визначати засоби і методи вирішення конкретних завдань, розвивати ініціативу та здібності членів ко­лективу, уміло використовувати їх знання та досвід при розподілі завдань конкретним працівникам.

До основних функцій менеджера як організатора колективу

відносяться також:

• організація праці та управління;

• організація навчання працівників;

• організація прийняття і реалізації управлінських рішень;

• впровадження інноваційних технологій;

• організація трудової активності працівників;

• забезпечення чіткого системного контрою за ходом вико­нання колективом поставлених перед ним завдань.

При добре організованому контролі можливо завчасно вияви­ти допущені помилки та відхилення, внести необхідні зміни у планові показники, прийняти додаткові організаційні заходи у процесі оперативного керівництва тощо.

Роль керівника як організатора навчання в сучасних умовах спрямована на формування особистих якостей працівника.

Лідерські якості керівника, як вихователя і організатора на­вчання визначають успіх його організаційних здібностей. Понят­тя вихователя трудового колективу містить комплекс функцій, які є обов'язковими для керівника будь-якого рівня.

Перш за все керівник трудового колективу зобов'язаний про­вадити в життя політику організації в галузі економіки, роз'яснювати підлеглим зміст, значення і направленість заходів, які проводяться у ринковому середовищі.

Виховання таких якостей, як розуміння необхідності добросо­вісно працювати, почуття особистої відповідальності за результа­ти праці здійснюють лінійні та функціональні менеджери. А це вимагає від них оволодіння такими особистих якостей, як чес­ність, непідкупність, скромність.

Щодо сфери морального впливу, керівник повинен постійно і активно виступати проти таких аморальних явищ, як бюрокра­тизм, крадіжки, хабарництво, службові злочини, протекціонізм.

Лідерські якості керівника як виразника і захисника інтересів членів колективу вимагають від, у першу чергу, вмілого поєд­нання у своїй роботі власних і колективних інтересів. Він пови­нен турбуватись про те, щоб не було простоїв через погану орга­нізацію праці, щоб робота була справедливо розподілена між працівниками. Керівник колективу повинен сприяти працівнику, який прагне знайти краще використання своїм силам і здібностям на іншому робочому місці або в іншому підрозділі підприємства. Він повинен знати інтереси працівників і надавати їм допомогу у вирішенні соціальних та побутових проблем.

Активна і постійна турбота керівника про своїх підлеглих має велике виховне значення, допомагає згуртованості і стабілізації трудового колективу, покращує показники його роботи. Керівник як виразник і захисник інтересів підлеглого йому колективу наді­лений повноваженнями використовувати конкретні стимули для заохочення тих, хто має високу виконавчу майстерність, хороші кількісні і якісні показники роботи, дисциплінованість.

Разом з тим він повинен використовувати різні форми пока­рань і санкцій щодо порушників трудової, виробничої та техно­логічної дисципліни з метою стимулювання добросовісних і дис­циплінованих працівників у їхньому прагненні покращити своє ставлення до праці.

Роль керівника як споживача, генератора та розповсюджувача інформації (знань) полягає у тому, що інформаційна його підго­товленість дає можливість краще управляти трудовим колекти­вом, виконувати завдання по економічному і соціальному розви­тку об'єкта керівництва.

Інформація є свого роду енергією, сировиною для розробки управлінських рішень. Керівник у своїй роботі використовує ін­формацію як свого колективу, так і одержану від інших колективів, тобто внутрішню і зовнішню. На основі цієї інформації він оцінює стан об'єкта керівництва і приймає рішення. Якість рі­шень керівника залежить від об'єктивності, своєчасності і цілес­прямованості інформації.