Тема 3: Платіжний баланс України, його структура

1.Сутність і історія виникнення платіжного балансу

2.Структура платіжного балансу

3.Рахунок поточних операцій.

4.Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій

5.Рахунок руху резервів

6.Основні методи регулювання платіжного балансу.

7.Фактори, які впливають на платіжний баланс

1. Сутність і історія виникнення платіжного балансу

Кожна країна пов’язана десятками ниток (економічними, культурними, військовими, політичними) з іншими країнами. Це породжує різноманітні грошові платежі та надходження. Зовнішньоекономічна діяльність кожної країни приводить до виникнення двох зустрічних потоків іноземної валюти: вхідного (наприклад, виручка від експорту продукції) та вихідного (наприклад, оплата імпорту).

Перші спроби підведення підсумків зов­нішньоекономічної діяльності держави (того як розвивається держава; як вона розвивається у порівнянні з іншими країнами; бажання подивитися за чий рахунок вона живе) починалися ще в середні ві­ки, а сам термін "платіжний баланс" увів в обіг у XVIII ст. (1767 р) англій­ський економіст Джеймс Стюарт, що вбачав джерело багатства країни в її активному торговому балансі (школа меркантилізму).

Перша офіційна публікація платіжного балансу була підготовлена Міністерством торгівлі США у 1923 р. за показниками 1922 р. А перша уніфікована для всіх країн світу схема платіжного балансу була опублікована в 1947 р. як документ ООН і стала базою для подальших розробок форми і принципів складання платіжного балансу Міжнародним валютним фондом.

Платіжний баланс фіксує стан платежів і надходжень даної країни. Міжнародний валютний фонд характеризує платіжний ба­ланс як "статистичний запис усіх економічних угод протягом дано­го періоду між резидентами країн, які надають звітність".

Таке формулювання потребує деяких роз'яснень. По-перше, розгляду поняття "резидент". Дипломати, військові, туристи, навіть якщо вони знаходяться поза територією своєї країни, виступають резидентами тієї держави, громадянами якої вони є. Це відноситься і до фірми. Вона виступає резидентом тієї держави, де вона зареєс­трована (доміцильована), але не тієї, де вона виконує свої операції. Статус "резидента" залежить від факту реєстрації його постійного місця перебування чи проживання.

По-друге, чітко визначимо, що мається на увазі під поняттям "угода". "Угода" - це будь-який обмін, у якому товар, економічна послуга чи право власності на активи переходять від резидента од­нієї країни до резидента іншої.

2. Структура платіжного балансу

Платіжний баланс є свого роду статистичним підсум­ком здійснення всіх зовнішньоекономічних угод і зобов'язань, які відбуваються протягом певного календарного пе­ріоду (найчастіше - року) між резидентами даної країни (України) та резидентами інших держав. Він є формою обов'язкової державної статистичної звітності.

Платіжний баланс упорядковується за допомогою ме­тоду подвійного запису сум міжнародних угод, який засно­вано на тому принципі, що кожній зареєстрованій операції відповідає платіж у будь-якій формі, результатом чого є баланс платежів і надходжень. Кошти, що надходять у країну за рахунок експорту товарів і послуг, дарунків, припливу капіталу, оприбутковуються в кредитових стат­тях платіжного балансу зі знаком "+"; імпорт же товару чи закор­донні інвестиції, позики та кредити, що спрямовуються за кордон, дарунки та пенсії, переказані іноземцями - в дебетових статтях ба­лансу зі знаком "-".

Він складається з трьох ча­стин:

1. рахунку поточних операцій,

2. рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій

3. рахунку руху резервів.